ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2013 р. Справа № 914/2878/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Загарюк Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС АЗЧ Маркет», м.Київ
До відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів
Про стягнення заборгованості
За участю представників сторін:
Від позивача: Корчевий Є.М.-представник
Від відповідача: не з»явився
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника технічна фіксація судового процесу не проводилася.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС АЗЧ Маркет», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів про стягнення 75013,61грн.заборгованості, в тому числі 66248,28грн. основного боргу, 5843,59грн.-пені та 2 921,74грн. -річних.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.07.13р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду. З метою повного і всестороннього з»ясування всіх обставин спору, для забезпечення можливості надання доказів по справі та за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 30.07.13р., від 05.08.13р. та від 24.09.13р.
Представник позивача в судове засідання 08.10.13р. з"явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач явку представника в судове засідання 08.10.13р. не забезпечив, подав відзив та доповнення до відзиву вх. № 41502/13 від 08.10.13р. в яких позовні вимоги заперечив. Обгрунтовує свої заперечення наступним. Відповідач зазначає, що фактична заборгованість відповідача перед позивачем складає 51 421,13грн. , оскільки за період з початку року і по 02.07.13р. платіжними дорученнями підтверджується факт оплати на суму 129 699,56грн. Відповідач зазначає, що господарські відносини між сторонами мають триваючий характер, що позивач для позову представив документи , а саме накладні вибірково, позивач зазначає про здійснення часткової оплати в сумі 1452,12грн., однак не представляє жодних доказів часткової оплати. Відповідач стверджує, що у платіжних дорученнях у призначенні платежу міститься посилання на рахунок , а не накладну та вказує на те, що заборгованість у позивача існує по господарських операціях які виникли до періоду заявленого позивачем у позовній заяві, а тому відповідач просить відмовити в позові , або задоволити позов виходячи із суми основного боргу , яка складає 51421,13грн.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .
Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:
09.12.2011р. між ТОВ «АІС АЗЧ МАРКЕТ» ( постачальник) та ПрАТ «ГАЛИЧИНА» (покупець) укладено договір поставки № АЗ/П003-СО12/2 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю номерні агрегати, запасні частини до автомобілів, авто інструмент та інші товарно-матеріальні цінності, згідно з видатковими накладними на кожну партію товару, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар.
Згідно із п. 2.2. договору № АЗ/П003-СО12/2 від 09.12.11р. оплата вартості партії товару, зазначеної відповідно до п. 1.1 даного договору, здійснюється на умовах відстрочення платежу, у гривнях, прямим грошовим переказом на поточний банківський рахунок Постачальника протягом 21-го банківського дня з моменту передачі товару. Датою передачі товару є дата підписання видаткової накладної.
На виконання умов договору № АЗ/П003-СО12/2 від 09.12.11р. на підставі довіреностей №13 від 18.07.12р. ,№ЯОХ №777847 від 01.02.13р., № 328 від 09.07.13р. №001024 від 16.07.12р. позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 67 700,40 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № Дон-000534 від 15.02.2013р. на суму 14703,86 грн; № Харк-01852 від 13.07.2012р. на суму 3131,72 грн; № Киев-00663 від 19.02.2013р. на суму 4 517.44 грн. № Киев-00701 від 21.02.201 Зр. на суму 1604:20 грн: № Киев-00806 від 26.02.2013р. на суму 7883:27 грн; № Киев-00550 від 13.02.2013р. на суму 352.75 грн; № Киев-00562 від 13.02.2013р. на суму 141.52 грн; № Киев-00602 від 15.02.2013р. на суму 2909:87 грн: № Киев-00609 від 16.02.2013р. на суму 1027,67 грн, № Киев-00610 від 16.02.2013р. на суму 315,34 грн. № Киев-00510 від 11.02.2013р. на суму 3714.62 грн; № Киев-00535 від 12.02.2013р. на суму 2074.63 грн; № Запр-00887 від 18.07.2012р. на суму 1180,19 грн; № Запр-00890 від 18.07.2012р. на суму 2727,89 грн; № Запр-00897 від 20.07.2012р. на суму 172,56 грн; № Запр-00901 від 23.07.2012р. на суму 793,87 грн; № Запр-00902 від 23.07.2012р. на суму 40,96 грн; № Запр-00860 від 13.07.2012р. на суму 6819,72 грн; № Од-0001768 від 24.07.2012р. на суму 924:61 грн; № Од-0001675 від 19.07.2012р. на суму 2664,25 грн; № Од-0001684 від 18.07.2012р. на суму 2304,38грн; № Од-0001674 від 18.07.2012р. на суму 990,02 грн; № Од-0001676 від 18.07.2012р. на суму 5118,73грн; № Од-0001683 від 18.07.2012р. на суму1586,33 грн;
Позивач у позовній заяві , зазначає, що відповідачем на виконання своїх зобов»язань щодо оплати, згідно договору № АЗ/П003-СО12/2 від 09.12.11р , виконав частково оплативши 1452,12грн., відтак вказує, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 66 248,28грн. із позовом про стягнення якої позивач звернувся до суду.
Відповідач заперечив проти врахування позивачем часткової оплати лише в сумі 1452,12грн., стверджує про факт оплати за період з початку року і по 02.07.13р. платіжними дорученнями на суму 129 699,56грн., що встановлено відповідачем в результаті проведеної ним звірки розрахунків, про що складено та підписано відповідачем акт, та що фактично заборгованість складає 51421,13грн. Акт представлено суду та долучено до матеріалів справи. В підтвердження наведених обставин відповідачем представлено копії платіжних доручень які підтверджують здійснення часткової оплати зазначеної відповідачем у доповненнях до відзиву.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем не представлено жодних доказів в підтвердження здійснення часткової оплати відповідачем боргу, у платіжних дорученнях представлених відповідачем, в призначеннях платежу містяться посилання на рахунки , однак ні позивачем ні відповідачем дані рахунки суду не представлено. Внаслідок даних обставин, а також враховуючи те, що господарські відносини сторін носять тривалий характер, з огляду на не проведення сторонами спільно звіряння взаєморозрахунків на вимогу суду, та фактично не встановлення сторонами зарахування фактично підтверджених оплат в погашення боргу по тій чи іншій накладній, зважаючи на підтвердження доказами заперечень відповідача, щодо розміру проведених часткових оплат, та приймаючи до уваги факт визнання відповідачем суми боргу в розмірі 51421,13грн., суд прийшов до висновку , що позовні вимоги в частині 51421,13грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню, в решті позовних вимог , щодо основного боргу, належить позовні вимоги залишити без розгляду у зв»язку із не представленням доказів на підтвердження обставин позову з основного боргу в повному обсязі.
За умовами ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно до ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу складає 51421,13грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України). Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 4.9. договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строку оплати, передбаченого п. 2.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті за кожен день прострочення. Крім пені, Покупець додатково сплачує Постачальнику річні відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі однієї облікової ставки, встановленої Національним банком України від несвоєчасно сплаченої (несплаченої) суми. Річні відсотки сплачуються пропорційно відповідній кількості днів прострочення.
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом. Відповідач прострочив виконання зобов"язання по договору № АЗ/П003-СО12/2 від 09.12.11р. з оплати, відтак позивачем нараховано по кожній накладній за загальний період з 09.03.13р. по 15.07.13р. пеню в розмірі 5 843,59грн. та річні в розмірі 2 921,74грн.
В частині стягнення пені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, з огляду на умови договору та вимоги закону, пеня підлягає перерахунку за період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та підлягає задоволенню частково в сумі 4208,69грн., в іншій частині пені , позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв»язку із необгрунтованістю заявлення.
Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, дослідивши подані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині 51421,13грн. основного боргу, 4208,69грн. пені, та 2 921,74грн. -річних є обґрунтованими, не спростованими та такими що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог , щодо основного боргу, позовні вимоги належить залишити без розгляду . В решті позовних вимог, щодо пені належить відмовити у зв»язку із необґрунтованістю заявлення.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача згідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина», (м. Радехів 80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120 Код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС АЗЧ Маркет», м.Київ (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20 Код ЄДРПОУ 33100549) 51421,13грн основного боргу, 4208,69грн пені, та 2 921,74грн. -річних 1720,50грн. судового збору. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В іншій частині позовних вимог , щодо основного боргу, позовні вимоги залишити без розгляду .
В решті позовних вимог, щодо пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Іванчук С.В.
Повний текст рішення складено 09.10.13р.
Судове рішення № 34052000, Господарський суд Львівської області було прийнято 08.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2878/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: