Рішення № 34051911, 08.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18189/13 08.10.13За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фатрон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп"

про стягнення вартості наданих послуг на суму 126 529 грн., судового збору - 2532,58 грн., витрат на адвоката - 5000 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Сербін К.Л.(дов. від 10.09.2013)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору № 11012 від 01.10.2012 у розмірі 126 529,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.09.2013 порушено провадження у справі №910/18189/13 та призначено до розгляду на 08.10.2013.

В судове засідання 08.10.2013 прибув представник позивача та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 08.10.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду від 24.09.2013 отримана відповідачем що підтверджується відміткою на звороті ухвали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Продінтергруп» (далі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метакомп» укладено договір транспортного експедирування № 11012 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору експедитор зобов'язується здійснювати організацію доставки вантажів автотранспортом в міських, міжміських та міжнародних сполученнях, за рахунок Замовника. Зобов'язується залучати до перевезень автомобілі інших автопарків,та нести відповідальність за їх дії в тій же мірі, як і за свої власні. Замовник, після виконання експедитором послуг у повному обсязі, сплачує експедитору транспортні та експедиторські послуги.

Згідно п. 2.1 Договору експедитор зобов'язався виконувати доручення замовника відповідно до транспортних заявок замовника, відповідно до цінового фрахту і коливань ринкових цін за перевезення. Ціни, обумовлені в заявці на перевезення є початковими і розглядаються далі в залежності від ринкової ціни грн./км/дата. При зниженні ринкової ціни експедитор зобов'язується переглядати ціну щоденно. Ціна в заявці на кожне конкретне перевезення виставлена замовником і узгоджена з експедитором, є остаточною перегляду не підлягає, за винятком необхідності зміни маршруту.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Метакомп» в період з 01.10.2012 по 29.11.2012 на підставі поданих відповідачем заявок надано транспортно-експедиційні послуги. Зазначені послуги були виконані без зауважень і застережень замовника та вантажоодержувача,зі складанням та підписанням актів здачі-прийняття робіт про надання транспортних послуг.

Умови розрахунків погоджені сторонами в розділі 4 Договору. Так, в п.4.1, п.4.2. Договору зазначено, що після наданих послуг замовник перераховує на розрахунковий рахунок перевізника (Експедитора) кошти, обумовлені в заявці з кожного конкретного перевезення по закінченню 14 календарних днів з моменту отримання ТТН з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та акту виконаних робіт. Протягом 7 календарних днів оригінали документів повинні бути доставлені в офіс замовника. Вартість послуг з організації перевезення вантажів, які надаються експедитором за цим договором, узгоджуються між замовником та експедитором та включає в себе перевізну плату (транспортні послуги) та експедиторську винагороду(експедиторські послуги).Розмір плати за кожне окреме перевезення вантажу (транспортні та експедиторські послуги) узгоджується Сторонами у заявці, яка є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов Договору ТОВ «Метакомп» направило відповідачу, цінним листом,оригінали наступних документів: товарно - транспортні накладні, акти здачі - прийняття робіт, податкові накладні та заявки, про що свідчить опис вкладення цінного листа та фіскальний чек № 2293 від 26.07.2013(в матеріалах справи).

Загальна вартість наданих позивачем послуг за Договором за період з 01.10.2012 по 29.11.2012 становила 214790 грн., що підтверджується актами здачі - приймання робіт (до позову додаються).

Відповідач частково розрахувався за отримані послуги, про що свідчать банківські виписки № 892 від 21.11.2012, № 230 від 27.11.2012 та № 95 від 16.01.2013 на загальну суму 88261 грн.

Так, згідно акту звірки взаємних розрахунків, станом на 14.02.2013, відповідачем не сплачено вартість отриманих послуг в сумі 126529 грн.

19.07.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Метакомп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фатрон» був укладений договір уступки вимоги (цесії) № 1.

Відповідно до умов даного договору цесії, ТОВ «Метакомп» (Цедент)передає ТОВ «Фатрон», а ТОВ «Фатрон» набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором №11012 від 01.10.2012 між ТОВ «Метакомп» і ТОВ «Продінтергруп».

Згідно п. 2 договору цесії ТОВ «Фатрон» (позивач в даному позові) набуває право вимагати від ТОВ «Продінтергруп» належного виконання зобов'язань, а саме сплати заборгованості у сумі 126529,00 грн., а також штрафів, пені та інших сум передбачених законодавством за порушення виконання грошового зобов'язання.

Про заміну кредитора у зобов'язанні відповідача було повідомлено належним чином, про що свідчить опис вкладення цінного листа та фіскальний чек № 2293 від 2б.07.2013.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ «Фатрон» 15.08.2013 направило на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості в сумі 126529 грн. Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без розгляду,а борг без сплати.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальні положення про перевезення викладені в ст.908 ЦК України, відповідно до котрої перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Частиною першою статті 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві0, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.4 ст.306 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаною з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 929 ЦК України, 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. За цим договором може бути встановлений обов'язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 126 529,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 5 000,00 грн.

В підтвердження вказаних витрат позивач надав суду:

Договір про надання правової допомоги від 10.09.2013 з адвокатом Сербіним К.Л., квитанцію до прибуткового касового ордеру від 10.09.2013 на суму 5 000,00 грн. за надання правової допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 740 від 24.12.2011.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" - витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У зв'язку з наведеним суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фатрон" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Продінтергруп" (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 25, код ЄДРПОУ 37038438) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фатрон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї Дивізії, буд. 3, оф. 323, код ЄДРПОУ 38432062) основний борг в розмірі 126 529(сто двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп., 5 000(п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, судовий збір в розмірі 2 532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 58 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.10.2013