Рішення № 34051661, 25.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10702/13 25.09.13

За позовомЗаступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева до Концерну "Військторгсервіс"простягнення 33387,65 грн.

Судді Пукшин Л.Г. - головуючий

Грєхова О.А.

Стасюк С.В.

Представники:

від прокуратури: Пушкарьов О.Г. - наказ № 62 о/с від 03.09.13;від позивача:Христенко О.О. - представник за довіреністю № 834 від 13.05.13;від відповідача: Києнко Я.Д. - представник за довіреністю № 202 від 23.09.13

В судовому засіданні 25.09.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Заступник Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева про стягнення з Концерну "Військторгсервіс" 33387,65 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.12.2009 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачева (позивач, наймодавець) та Концерном "Військторгсервіс" (відповідач, наймач) були укладені договори найму № 171, 172, 173, 174, 175, згідно умов яких наймодавець передав наймачу в тимчасове користування: - приміщення площею 144 кв. м., що розташоване в будівлі № 5/49 (військового містечка № 15) за адресою: м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 13 ( договір № 171); - приміщення площею 144 кв. м. в будівлі № 12/19 магазин (військового містечка № 12) за адресою: м. Мукачево, вул.. І. Зріні, 153 (договір № 172; - приміщення площею 157,4 кв. м. в будівлі № 13/62 чайна (військового містечка № 13) за адресою: м. Мукачево, вул.. Куруців, 21 (договір № 173); - приміщення площею 28 кв. м. в будівлі № 16/23 магазин (військового містечка № 16) за адресою: м. Мукачево, вул. Я. Мудрого, 70 (договір № 174); - приміщення площею 173 кв. м. в будівлі № 43/15 чайна (військового містечка № 43) за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, 91 (договір № 175). Проте відповідач неналежно виконував свої обов'язки в частині внесення орендної плати за вказаними договорами, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 33387,65 грн., з яких: 7051,59 грн. - за договором № 171, 6144,96 грн. - за договором № 172, 9545,04 грн. - за договором № 173, 1320,62 грн. - за договором № 174, 9325,44 грн. - за договором № 175.

Ухвалою суду від 06.06.13 порушено провадження у справі № 910/10702/13 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.07.13.

Керуючись ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 31.07.2013 у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2013 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/10702/13 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.08.2013 за клопотанням відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 вирішено здійснити розгляд справи № 910/10702/13 колегіально у складі трьох суддів.

15.08.13 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких позивач зазначає, що після закінчення строку дії договорів відповідач орендовані приміщення не звільнив, у зв'язку з чим позивач провів опечатування (опломбування) вказаних приміщень. Враховуючи, що акти опечатування складені в червні 2011 року, то розрахунок заборгованості з орендної плати здійснено позивачем з початку дії договорів оренди, тобто з грудня 2009 року по травень 2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 справу № 910/10702/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Спичак О.М., Стасюк С.В.

Ухвалою суду від 15.08.2013 року справу № 910/10702/13 було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого Пукшин Л.Г., суддів Спичак О.М., Стасюк С.В., розгляд справи призначено на 25.09.13.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 справу № 910/10702/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Грєхова О.А., Стасюк С.В.

В судовому засіданні 25.09.13 представники прокуратури та позивача позов підтримали. Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що вказану заборгованість було частково погашено, проте доказів на підтвердження вказаної обставин суду не надав.

Позовна заява у даній справі містила також вимогу вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову.

Розглянувши заяву органу прокуратури про вжиття заходів до забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких воно ґрунтується, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Між тим, як вбачається із заяви органу прокуратури про забезпечення позову, остання взагалі не містить обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Враховуючи викладене, суд відмовляє в забезпеченні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10.12.2009 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Мукачева (наймодавець) та Концерном "Військторгсервіс" (наймач) було укладено 5 Договорів здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення № 171, № 172, № 173, № 174 та № 175 (далі - договори), що мають аналогічні положення.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 171 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - нерухомість невиробничого призначення приміщення площею 144,0 кв.м. будівлі № 5/49 - магазин, військового містечка № 5, що знаходиться на балансі КЕВ та розташоване за адресою: м. Виноградів, вул. Тюльпанів, 13.

Згідно з п. 4.1 Договору № 171 за використання даного приміщення відповідач зобов'язується сплачувати позивачеві договірну плату, згідно виставленого рахунку в сумі 485,14 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 172 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - нерухомість невиробничого призначення приміщення площею 144,0 кв.м. будівлі № 12/19 - магазин, військового містечка № 12, що знаходиться на балансі КЕВ та розташоване за адресою: м. Мукачево, вул. І. Зріні, 153.

Згідно з п. 4.1 Договору № 172 за використання даного приміщення відповідач зобов'язується сплачувати позивачеві договірну плату, згідно виставленого рахунку в сумі 384,06 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 173 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - нерухомість невиробничого призначення приміщення площею 157,4 кв.м. будівлі № 13/62 - чайна, військового містечка № 13, що знаходиться на балансі КЕВ та розташоване за адресою: м. Мукачево, вул. Куруців, 21.

Згідно з п. 4.1 Договору № 173 за використання даного приміщення відповідач зобов'язується сплачувати позивачеві договірну плату, згідно виставленого рахунку в сумі 530,28 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 174 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно -нерухомість невиробничого призначення приміщення площею 28,0 кв.м. будівлі № 16/23 - магазин, військового містечка № 16, що знаходиться на балансі КЕВ та розташоване за адресою: м. Мукачево, вул. Я. Мудрого, 70.

Згідно з п. 4.1 Договору № 174 за використання даного приміщення відповідач зобов'язується сплачувати позивачеві договірну плату, згідно виставленого рахунку в сумі 94,33 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 175 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - нерухомість невиробничого призначення приміщення площею 173,0 кв.м. будівлі № 43/15 - чайна, військового містечка № 43, що знаходиться на балансі КЕВ та розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Другетів, 91.

Згідно з п. 4.1 Договору № 175 за використання даного приміщення відповідач зобов'язується сплачувати позивачеві договірну плату, згідно виставленого рахунку в сумі 582,84 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1 Договорів визначено, що договір вступає в дію з 10 грудня 2009 року і є чинним до 09 листопада 2010 року.

Відповідно до п. 4.2 Договорів плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа за звітним місяцем з моменту підписання даного договору.

На виконання умов Договорів позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення відповідно до пунктів 1.1. договорів № 171, 172, 173, 174, 175, які знаходяться на балансі КЕВ, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами приймання-передачі від 10.12.2009 р.

Відповідно до п.3.5 договорів на відповідача покладено обов'язок у разі припинення або розірвання договору у п'ятиденний строк повернути передану в користування нерухомість в належному стані зі складанням актів прийому передачі .

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії договорів відповідач орендовані приміщення не звільнив та за актами позивачеві не передав, у зв'язку з чим позивач провів опечатування (опломбування) вказаних приміщень, що підтверджується актами опечатування (опломбування) складських, торговельних та інших приміщень від 01.06.11.

Крім того, відповідач в порушення умов договорів № 171, 172, 173, 174, 175 не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у останнього станом на момент вирішення спору існує заборгованість перед позивачем за період з 01.12.09 по 31.05.11 в розмірі 33 387,65 грн., в тому числі 7051,59 грн. - за договором № 171, 6144,96 грн. - за договором № 172, 9545,04 грн. - за договором № 173, 1320,62 грн. - за договором № 174, 9325,44 грн. - за договором № 175. Обґрунтований розрахунок вказаної заборгованості за період з грудня 2009 по травень 2011 року надано позивачем в додатках до позовної заяви, з яким погоджується суд.

Претензіями № 1271 від 04.08.2010, № 1565 від 24.09.2010, № 1769 від 21.10.2010, № 251 від 03.02.2011, № 1084 від 25.05.2011, № 1225 від 14.06.2011, № 1277 від 22.06.2011 позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату наявної заборгованості. Проте, вказані претензії залишені відповідачем без задоволення, заборгованість погашена не була.

За своєю правовою природою укладені між сторонами Договори є договорами найму (оренди). Оскільки майно належить до державної власності, то до спірних правовідносин слід застосувати приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, всупереч умовам Договорів та положенням законодавства, відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної та в повному обсязі оплати платежів за Договорами не виконано (не здійснено оплату рахунків-фактур, що виставлялись позивачем, копії яких знаходяться в матеріалах справи), внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за період з грудня 2009 по травень 2011 року у розмірі 33 387,65 грн., в тому числі 7051,59 грн. - за договором № 171, 6144,96 грн. - за договором № 172, 9545,04 грн. - за договором № 173, 1320,62 грн. - за договором № 174, 9325,44 грн. - за договором № 175.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на спростування факту наявності заборгованості у вказаному позивачем розмірі за Договорами № 171, 172, 173, 174, 175 відповідач суду не надав. Також відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в добровільному порядку станом на момент вирішення спору.

Враховуючи викладене, вимоги прокурати про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди № 171 від 10.12.2009 у розмірі 7051,59 грн., за договором № 172 від 10.12.2009 у розмірі 6144,96 грн., за договором № 173 від 10.12.2009 у розмірі 9545,04 грн., за договором № 174 від 10.12.2009 у розмірі 1320,62 грн., за договором № 175 від 10.12.2009 в розмірі 9325,44 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 8, 13 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України є органом державного управління Збройними Силами України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони.

Відповідно до Указу Президента України від 6 квітня 2011 року №406/2011 "Про Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України" одним з основних завдань Міністерства оборони України є безпосереднє керівництво Збройними Силами, утримання їх у постійній бойовій готовності, всебічне забезпечення Збройних Сил продовольством, речовим та іншим майном, матеріальними та іншими ресурсами за рахунок коштів державного бюджету.

Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" встановлено, що Міністерство оборони України здійснює управління військовим майном, зокрема, закріплює майно за частинами, приймає рішення щодо розподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України.

Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст.15 Закону України "Про Збройні Сили України", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачева є структурною складовою Міністерства оборони України, органом державної військової влади на місцях в системі Збройних Сил України, уповноважений державою виконувати відповідні функції у відносинах, що виникають з його діяльності, який також утримується за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Отже, підставою представництва в даній справі прокурором інтересів позивачів є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином сума судового збору, яка підлягає стягненню до Державного бюджету України за даним позовом становить 1 720,50 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 29, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, ідентифікаційний код 33689922) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачева (89600 м. Мукчево, вул. Берегівська-обїзна, 1-А, ідентифікаційний код 08439994) заборгованість за найм об'єктів нерухомого майна на загальну суму 33 387 (тридцять три тисячі триста вісімдесят сім) грн. 65 коп.

3. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, ідентифікаційний код 33689922) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.09.2013 р.

Судді Л.Г. Пукшин - головуючий

О.А. Грєхова

С.В. Стасюк