Рішення № 34051565, 01.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2013 Справа № 5006/33/70/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Мельниченко Ю.С., судді Соболєвої С.М.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант», м.Донецьк (ідентифікаційний код 19383142)

до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка (ідентифікаційний код 32442295)

про стягнення заборгованості в сумі 26324560,00грн., інфляції в сумі 3826292,23грн., 3% річних в сумі 1943081,14грн.

за участю представників:

від позивача: Краснікова О.В. за довіреністю б/н від 25.12.2012р.,

від відповідача: Ластовенко Є.В. за довіреністю №08-81/01д від 02.01.2013р.

В судовому засіданні 11.10.2012р.

оголошено перерву до 30.10.2012р.,

з 19.11.2012р. оголошено перерву

до 10.12.2012р., 08.01.2013р.

оголошено перерву до 31.01.2013р.,

04.09.2013р. оголошено перерву

до 01.10.2013р.

на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кант», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 26324560,00грн., інфляції в сумі 3862533,03грн., 3% річних в сумі 2077389,76грн.

Ухвалою від 30.08.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/70/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії. (суддя Сич Ю.В.).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. справу №5006/33/70/2012 передано на розгляд судді Осадчої А.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.10.2012р. справу №5006/33/70/2012 передано на розгляд судді Сич Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.12.2012р. справу №5006/33/70/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сич Ю.В., суддя Осадча А.М., суддя Кучерява О.О.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 08.01.2013р. змінено склад судової колегії: суддю Кучеряву О.О. замінено на суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 31.01.2013р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №5006/33/70/2012 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із розглядом пов'язаної із нею справою №905/556/13-г.

Ухвалою від 03.06.2013р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №5006/33/70/2012 та призначив останню до розгляду.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. у справі №5006/33/70/2012 змінено склад судової колегії: суддю Величко Н.В. замінено на суддю Макарову Ю.В.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 18.07.2013р. змінено склад судової колегії: суддю Макарову Ю.В. замінено на суддю Соболєву С.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. змінено склад судової колегії у справі №5006/33/70/2012: суддю Осадчу А.М. замінено на суддю Мельниченко Ю.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на закупівлю робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за результатами відкритих торгів, які відбулися 30.04.2009р №102 від 29.05.2009р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 26324560,00грн. та виникли підстави для нарахування інфляційних втрат в сумі 3862533,03грн., 3% річних в сумі 2077389,76грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору на закупівлю робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за результатами відкритих торгів, які відбулися 30.04.2009р №102 від 29.05.2009р., специфікації №1, актів прийомки-здачі виконаних робіт, платіжних доручень, видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, актів звіряння взаємних розрахунків, калькуляцій, додаткової угоди б/н від 28.12.2009р., рахунків, податкових накладних.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

27.09.2012р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній не визнає позовних вимог та зазначає, що в адресу відповідача передбачені п.3.5. договору рахунки за виконані роботи не надходили, у зв'язку із чим, відповідач не мав можливості виконати грошові зобов'язання щодо сплати вартості виконаних робіт. Також зазначив, що позивачем невірно визначені суми нарахувань 3% річних та інфляційних втрат.

11.10.2012р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що відремонтоване обладнання передано відповідачу з повним пакетом документів, передбачених п.3.5. договору. Також зазначено, що невизнання відповідачем позовних вимог носить суто формальний характер та суперечить наявним у справі документам, конклюдентним діям відповідача та здійсненому ним перерахунку процентів річних та штрафних санкцій.

11.10.2012р. позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, за якою останній зменшив розмір 3% річних, інфляційних втрат та просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1943081,14грн., інфляційні втрати у розмірі 3826292,23грн.

19.11.012р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що дані дефектного акту були основою для визначення вартості ремонту згідно п.2.1. договору, отже, про його складання і надання відповідачу свідчать узгодження сторонами калькуляції вартості робіт шляхом підписання специфікації №1 до договору.

19.11.2012р. відповідачем надано заперечення на позовну заяву, за якими зазначено, що акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу. Також зазначив, що здійснення відповідачем перерахунку 3% річних та інфляційних втрат не свідчить про визнання останнім суми боргу.

10.12.2012р. позивач надано письмові пояснення, за якими останній зазначає, що надання відповідачу пакету документів, передбачених п.3.5. договору підтверджується підписами у довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, оскільки дані супроводжувальні документи нерозривно пов'язані з товаром (у даному випадку з відремонтованим обладнанням) і були необхідні для його перевезення.

10.12.2012р. відповідачем надано клопотання про проведення почеркознавчої експертизи для встановлення особи, яка виконала підписи на договорі та в акті прийому-передачі з боку ТОВ «Кант», оскільки поставлені керівником ТОВ «Кант» Клейно Н.Б. підписи відрізняються один від одного.

Дослідивши вищевказане клопотання, суд зазначає наступне.

08.01.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що акти приймання виконаних робіт №165 від 23.09.2009р., №193 від 26.10.2009р., №194 від 28.10.2009р., №0107 від 01.04.2010р. , №0375 від 12.11.2010р., №0380 від 17.11.2010р. були підписані заступником генерального директора ТОВ «Кант» Жеребчевським Давидом Ефроімовичем , який мав на це повноваження відповідно до посадової інструкції заступника генерального директора від 03.01.2008р., довіреності №1 від 05.01.2009р. Зазначив, що у період з 17.08.2009р. по 08.11.2009р. Клейно Н.Б. знаходилась на лікарняному по вагітності та пологах; у період з 09.11.2009р. по 27.08.2012р. Клейно Н.Б. за основним місцем роботи була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 20.11.2009р. Клейно Н.Б. виконувала обов'язки генерального директора ТОВ «Кант» на умовах сумісництва з неповним робочим днем, тому частина актів приймання-передачі виконаних робіт у цей період між ТОВ «Кант» і ДП «Макіїввугілля» (№0125 від 21.04.2010р., №0420 від 14.12.2010р.) підписана Клейно Н.Б. На підтвердження своїх доводів позивачем надано для доручення до матеріалів справи копії посадової інструкції заступника генерального директора від 03.01.2008р., довіреності №1 від 05.01.2009р. ,довідки про відсутність Жеребчевського Д.Е. на роботі №045 від 08.01.2013р., протоколу засідання комісії із соціального страхування ТОВ «Кант» №8 від 3.08.2009р., наказу №137-/ОК від 17.09.2009р., заяви Клейно Н.Б. від 16.09.2009р. про надання відпустки, наказу №181/ок від 20.11.2009р., протоколу загальних зборів ТОВ «Кант» №19/11-09 від 19.11.2009р., наказу №1 від 02.01.2002р. про прийняття на роботу Жеребчевського Д.Е., заяви Жеребчевського Д.Е., наказу №51-Б/ОК від 01.08.2005р. про призначення Жеребчевського Д.Е. заступником генерального директора, протоколу загальних зборів ТОВ «Кант» №5 від 27.07.2005р., протоколу загальних зборів №1/08-2010 від 16.08.2010р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що встановлення відповідності підпису на спірних актах та договорі підписам уповноважених осіб ТОВ «Кант» з огляду на дані обставини не має значення для всебічного розгляду справи.

Відтак, клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню.

31.01.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що ТОВ «Кант» підтверджує, що всі надані до суду у якості доказів по справі акти приймання-передачі виконаних робіт підписані належними посадовими особами ТОВ «Кант», які наділені всіма необхідними повноваженнями. Також зазначив, що позиція відповідача у справі носить ознаки недобросовісного ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт за відсутності дійсних для цього підстав.

04.09.2013р. відповідачем надано додаткові заперечення на позовну заяву, за якими зазначено, що в порушення умов договору виконавець не представив на узгодження замовнику калькуляцію на капітальний ремонт обладнання та дефектовочні акти, з яких визначається вартість ремонту обладнання передбаченого в договорі.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив:

29.05.2009р. між Державним підприємством «Макіїввугілля» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кант» (виконавець) укладено договір на закупівлю робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за результатами відкритих торгів, які відбулися 30.04.2009р №102, за умовами якого замовник дає доручення, а виконавець зобов'язується за плату здійснити капітальний ремонт гірничошахтного обладнання замовника згідно специфікації, що є невід'ємною частиною договору (надалі іменується «обладнання») (п.1.1. Договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно зі специфікацією та узгодженою калькуляцією, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2. Договору).

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2013р. по справі №905/556/13-г за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант», м.Донецьк про визнання недійсним договору на закупівлю робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання за результатами відкритих торгів, які відбулися 30.04.2009р №102 від 29.05.2009р. у позовних вимогах відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. вищевказане рішення залишено без змін.

За п.8.1. Договору в редакції додаткової угоди б/н від 28.12.2009р. цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р.

Відповідно д оп.2.1. Договору загальна вартість робіт за цим договором за умовами виконання замовником п.3.2. цього договору становить 69475200,00грн. у т.р. ПДВ 11579200,00грн. Вартість ремонту обладнання визначається після проведення його розбирання та дефектування. Оплата робіт здійснюється відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного виконавцем та замовником.

Розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 120 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Так, сторонами складено акти приймання-передачі виконаних робіт №141 від 26.08.2009р. на суму 5144880,00грн., №165 від 23.09.2009р. - 6731640,00грн., №193 від 26.10.2009р. - 3414600,00грн., №194 від 28.10.2009р. - 2341440,00грн., №0107 від 01.04.2010р. - 9756000,00грн., №0125 від 21.04.2010р. - 4506000,00грн., №0375 від 12.11.2010р. - 60000,00грн., №0380 від 17.11.2010р. - 120000,00грн., №0420 від 14.12.2010р. - 300000,00грн., що разом складає 32374560,00грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

На виконання умов Договору замовником частково здійснено оплату виконаних робіт. Так, платіжними дорученнями №3184 від 04.12.2009р. замовником перераховано виконавцю 1000000,00грн., №1963 від 15.12.2009р. - 500000,00грн., №3855 від 11.03.2010р. - 4000000,00грн., №239 від 06.04.2010р. - 200000,00грн., №1302 від 14.06.2010р. - 350000,00грн., що разом становить 6050000,00грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, своєчасно та в повному обсязі замовником не було здійснено оплату виконаних робіт внаслідок чого у останнього перед виконавцем виникла заборгованість з 25.12.2009р. по 10.03.2010р. у розмірі 3644880,00грн. за актом №141 від 26.08.2009р., з 22.01.2010р. по 10.03.2010р. у розмірі 6731640,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., з 11.03.2010р. по 05.04.2010р. у розмірі 6376520,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., з 06.04.2010р. по 13.06.2010р. у розмірі 6176520,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., з 14.06.2010р. у розмірі 5826520,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., з 24.02.2010р. у розмірі 3414600,00грн. за актом №193 від 26.10.2009р., з 26.02.2010р. у розмірі 2341440,00грн. за актом №194 від 28.10.2009р., з 02.08.2010р. у розмірі 9756000,00грн. за актом №0107 від 01.04.2010р., з 20.08.2010р. у розмірі 4506000,00грн. за актом №0125 від 21.04.2010р., з 13.03.2011р. у розмірі 60000,00грн. за актом №0375 від 12.11.2010р., з 18.03.2011р. у розмірі 120000,00грн. за актом №0380 від 17.11.2010р., з 18.03.2011р. у розмірі 300000,00грн. за актом №0420 від 17.11.2010р.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 26324560,00грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання відповідача на той факт, що на адресу відповідача передбачені п.3.5. договору рахунки за виконані роботи не надходили, у зв'язку із чим, відповідач не мав можливості виконати грошові зобов'язання щодо сплати вартості виконаних робіт та на порушення виконавцем умов договору щодо представлення на узгодження замовнику калькуляції на капітальний ремонт обладнання та дефектовочних актів, з яких визначається вартість ремонту обладнання передбаченого в договорі, як на підставу, що унеможливлює задоволення позовних вимог у зазначеній справі суд вважає такими, що спростовуються вищевстановленими висновками суду та не позбавляє відповідача обов'язку належним чином виконати умови Договору щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 26324560,00грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач відповідно до уточненого розрахунку просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1943081,14грн. та інфляційні втрати у розмірі 3826292,03грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку допущено наступні помилки: в частині визначення кінцевої дати нарахування на суму 3644880,00грн. за актом №141 від 26.08.2009р., в частині визначення кінцевої дати нарахування на суму 6731640,00грн за актом №165 від 23.09.2009р., в частині визначення початкової та кінцевої дат нарахування на суму 6376520,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., в частині визначення початкової та кінцевої дат нарахування на суму 6176520,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., в частині визначення початкової дати нарахування на суму 5826520,00грн., в частині визначення початкової дати нарахування на суму 60000,00грн. за актом №0375 від 12.11.2010р., в частині визначення початкової дати нарахування на суму 120000,00грн. за актом №0380 від 17.11.2010р., в частині визначення початкової дати нарахування на суму 300000,00грн. за актом №0420 від 17.11.2010р.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат в межах заявлних позовних вимог за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» за період з 25.12.2009р. по 10.03.2010р. на суму 3644880,00грн. за актом №141 від 26.08.2009р., з 22.01.2010р. по 10.03.2010р. на суму 6731640,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., з 11.03.2010р. по 05.04.2010р. на суму 6376520,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., з 06.04.2010р. по 13.06.2010р. на суму 6176520,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., з 14.06.2010р. по 27.08.2012р. на суму 5826520,00грн. за актом №165 від 23.09.2009р., з 24.02.2010р. по 27.08.2012р. на суму 3414600,00грн. за актом №193 від 26.10.2009р., з 26.02.2010р. по 27.08.2012р. на суму 2341440,00грн. за актом №194 від 28.10.2009р., з 02.08.2010р. по 27.08.2012р. на суму 9756000,00грн. за актом №0107 від 01.04.2010р., з 20.08.2010р. по 27.08.2012р. на суму 4506000,00грн. за актом №0125 від 21.04.2010р., з 13.03.2011р. по 27.08.2012р. на суму 60000,00грн. за актом №0375 від 12.11.2010р., з 20.03.2011р. по 27.08.2012р. на суму 120000,00грн. за актом №0380 від 17.11.2010р., з 20.03.2011р. по 27.08.2012р. на суму 300000,00грн. за актом №0420 від 17.11.2010р., судом встановлено, що сума 3% річних становить 1812080,42грн. та інфляційних втрат - у розмірі 2823806,66грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково: у розмірі 1812080,42грн. та 2823806,66грн. відповідно.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант», м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 26324560,00грн., інфляції в сумі 3826292,23грн., 3% річних в сумі 1943081,14грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська, буд.2, ідентифікаційний код 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кант» (83050, м.Донецьк, пр.Б.Хмельницького, б.69, кв.66, ідентифікаційний код 19383142) суму основного боргу у розмірі 26324560,00грн., 3% річних у розмірі 1812080,42грн., інфляційні втрати в сумі 2823806,66грн., судовий збір у розмірі 62106,24грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2013р.

Головуючий суддя Ю.В. Сич

Суддя С.М. Соболєва

Суддя Ю.С. Мельниченко