Рішення № 34051526, 11.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2013 р. Справа № 903/987/13

за позовом Приватного підприємства "Дніпро-Захід", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Нінічук Ірини Василівни, с. Прохід, Ратнівський район, Волинська область

про стягнення 45 403,97грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: Криць-Гамзій Н.В. - представник (дов. №7 від 01.04.2013р.)

від відповідача: н/в

Оскільки представник позивача не заявила клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Приватне підприємство "Дніпро-Захід" (далі - підприємство) в позовній заяві просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Нінічук Ірини Василівни (далі - підприємець) 45 403,97грн., в т.ч. - 42 530,56грн. - сума боргу, 1 659,35грн. - пеня, 1 214,06грн. - 10% річних згідно договору поставки №8п/4 від 01.03.2013р.

Позовні вимоги сторона обґрунтовує тим, що відповідач не виконала свої зобов'язання за договором поставки, а саме не оплатила поставлений позивачем товар, в результаті чого станом на 20.09.2013р. утворилась заборгованість в сумі 42 530,56грн., на яку позивач нарахував штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог посилається на договір поставки №8п/4 від 01.03.2013р, товарно-транспортні накладні №РН-0012176 від 15.04.2013, №0015430 від 15.05.2013р., №0016286 від 22.05.2013р., №0016230 від 22.05.2013р., №0017165 від 29.05.2013р., №0017968 від 05.06.2013р. та норми чинного законодавства, а саме ст.ст. 509, 526, 530, 612, ч.1 ст.625 ЦК України, ст.ст.343 ГК України.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала та просить задовольнити позов в повному об'ємі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 12.03.2013 року не виконав, письмових пояснень з приводу заявленого позову суду не надав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, ухвала від 24.09.2013р. надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві (44108, Волинська обл., Ратнівський район, с. Прохід, вул.8-го Березня, буд.№11) та отримана 30.09.2013р. підприємцем особисто, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №31929665.

У відповідності із п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

01.03.2013р. між Приватним підприємством "Дніпро-Захід" в особі заступника директора Костецького С.Я. (постачальник) та підприємцем Нінічук І.В. (покупець) укладено договір поставки № 8п/4 (далі - договір, а.с. 14-15).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору позивач зобов'язувався передати відповідачу товар, а останній прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлену вартість на умовах цього договору. Право власності переходить до відповідача в момент поставки товару.

Згідно п.2.2 цього договору поставка товару може здійснюватися партіями. На кожну партію, що постачається, позивач видає товарно-транспортні накладні, в яких вказується найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна товару і вартість партії товару. Датою поставки товару є дата вказана в накладній, що виписує позивач.

У п.2.4 вищевказаного договору сторони передбачили, що при прийомі товару відповідач зобов'язаний перевірити кількість, комплектність, асортимент, якість, цілісність товару, тари та/або упаковки (якщо вона передбачена), пломб на них (у разі наявності), а також відсутність ознак пошкодження та/або псування товару і у випадку їх виявлення негайно письмово заявити позивачу. При відсутності такої заяви в день прийому товару, товар вважається прийнятим відповідачем по кількості, асортименту, комплектності, якості, тарі та/або упаковці товару. Підписані відповідачем накладні засвідчують факт отримання ним товару, відсутність претензій щодо якості і кількості поставленого товару та підтверджують прийняття від позивача усіх супровідних документів на товар.

У відповідності з п.3.1 договору відповідач здійснює оплату товару протягом 14 календарних днів з моменту його отримання оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача або внесенням готівки в касу підприємства.

На виконання умов цього договору позивач з квітня 2013р по червень 2013р. передав відповідачу товару на загальну суму 42 530,56грн., а відповідач прийняв його, що підтверджується товарно-транспортними накладними, скріпленими підписами повноважних осіб та печатками встановленого зразка:

- №РН-0012176 від 15.04.2013 на загальну суму 655,99грн.;

- №РН0015430 від 15.05.2013р. на загальну суму 12 858,83грн.;

- №РН0016286 від 22.05.2013р. на загальну суму 1 362,90грн.;

- №РН0016230 від 22.05.2013р. на загальну суму 3 138,19грн.;

- №РН0017165 від 29.05.2013р. на загальну суму 15 644,34грн.;

- №РН0017968 від 05.06.2013р. на загальну суму 8 870,31грн. (а.с. 17-22).

Однак, відповідач не здійснив оплату товару. В результаті чого позивач надсилав на адресу підприємця листи-претензії №58 від 01.07.2013р. та №93 від 02.09.2013р., в яких просив погасити заборгованість в сумі 42 534,56грн. Дані листи отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №08059405 та № 93633486 (а.с. 23-27).

Проте відповідач ніяким чином не відреагував на вищевказані листи-перетензії, в результаті чого на момент розгляду справи сума заборгованості складає 42 530,56грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом вцілому або частково не визнавалася, сторонами розірвана не була (докази відсутні).

Як встановлено судом, господарські правовідносини у сторін виникли на підставі договору поставки товару №8п/4 від 01.03.2013 року.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Ці статті кореспондуються із ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором №8п/4 від 01.03.2013р. зобов'язань, не оплатив вартості поставленого товару, позовна вимога про стягнення з нього 42 530,56грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно положень п. 5.3 договору у випадку порушення строків оплати товару, позивач має право нарахувати відповідачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен день прострочення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен протермінований день від несвоєчасно сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми.

У відповідності з п.5.4 договору за несвоєчасні розрахунки позивач має право нарахувати відповідачу інфляційні нарахування та 10% річних за користування чужими коштами від несвоєчасно сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми, згідно ст.625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено можливість встановлення у договорі іншого (ніж 3% річних) розміру процентів.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежів слід стягнути пеню в розмірі 1 659,35грн. та 1 214,06грн. - 10% річних, дані нарахування перевірені судом в судовому засіданні, визнані обґрунтованими, підставними та такими, що не суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50грн відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на останнього.

Керуючись ст. ст.144, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 599, 625, 628, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нінічук Ірини Василівни (44108, Волинська область, Ратнівський район, с.Прохід, вул.8 Березня, буд.№11, код 30545251865) в користь Приватного підприємства "Дніпро-Захід" (79014, м. Львів, Личаківський район, вул.. Тракт Глинянський, буд.1, код 23961110, р/р 26002239077001 ПАТ ЗГРУ КБ Приват Банк, МФО 325321)

45 403,97грн., в т.ч. - 42 530,56грн. - сума боргу, 1 659,35грн. - пеня, 1214,06грн. - 10% річних, а також. 1 720,50грн. витрат по оплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

11.10.13

Суддя Л. О. Черняк