Рішення № 34051404, 24.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.13р. Справа № 17/5005/9395/2012За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 57 051 грн. 35 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Іщенко Ю.С, довір. №101 від 02.02.11р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи - Плахотній С.В., дов. № 605 від 02.04.13р.

Суть спору:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому, з урахуванням уточнень від 10.01.13р., просить стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району (далі - відповідач) суму 55 099,58 грн. основного боргу, 1 351,67 грн. пені, а всього 56 451,255 грн. заборгованості за договором №070427 від 15.09.08р. про постачання теплової енергії.

Відповідач позов не визнає, у відзиві зазначає наступне:

- відповідач, як балансоутримувач, не зобов'язаний укладати договір на постачання теплової енергії;

- відповідача не було повідомлено про заміну тарифів на теплову енергію;

- сума боргу є такою, що не відповідає фактичному використанню теплової енергії відповідачем.

Разом з тим, з огляду на те, що відповідач наполягав на тому, що на об'єктах, які знаходяться по вул.Калініна, 19 та вул.Чичеріна, 40-а відсутні теплові прилади та заізольовані трубопроводи центрального опалення, ухвалою від 16.01.13р. у даній справі було призначено судову експертизу за клопотанням відповідача.

Ухвалою від 11.01.13р. господарський суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради.

Згідно приписів ст. 69 ГПК України ухвалами суду від 06.12.12р., 11.01.13р. строк вирішення спору продовжувався для надання необхідних доказів по справі.

Відповідач у судове засідання 17.09.13р. не з'явився, проте 13.09.13р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебування його уповноваженого представника у відпустці.

Суд відхиляє клопотання відповідача з огляду на те, що закінчився перебіг строку розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

Встановив:

15.09.2008 року між позивачем (енергопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) було укладено договір про постачання теплової енергії №070427 (далі - Договір), за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з Договором, а споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором (пп.3.2.2, 4.2.1 Договору).

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір укладений на строк з 15.09.2008р. по 15.09.2011р. Строк дії договору автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п.11.1, 11.4 Договору).

Пунктом 1.1 Додатку №1 до Договору визначено середньомісячне теплове навантаження на опалення:

- вул. Свердлова, 51 (майстерня)

Q=240,0 кв.м.х 0,265Гкал/міс:5,75міс/рік = 11,06Гкал/міс

- вул. Чічеріна,40А (пусте підвальне приміщення)

Q=171,4кв.м.х 0,144Гкал/міс :5,75міс/рік х 40% = 1,72Гкал/міс

- вул. Бабушкіна,48 (пусте підвальне приміщення)

Q=52,04кв.м.х 0,144Гкал/міс:5,75міс/рікх 40% = 0,52Гкал/міс

- вул. Калініна, 19 (пусте підвальне приміщення)

Q=180,8кв.м.х 0,144Гкал/міс:5,75міс/рік х 40% = 1,81Гкал/міс

- пр. Пушкіна, 24(пусте приміщення)

Q=95,7кв.м.х 0,144Гкал/міс:5,75міс/рікх1,18 = 2,83 Гкал/міс.

175 опалювальних діб складає 5,75міс.

Тарифи на теплову енергію, що споживається за Договором встановлюється Дніпропетровською міською радою народних депутатів та становить 374,65 грн. за 1 Гкал (п.п.6.1., 6.2 Договору).

Відповідач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до Договору, по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем впродовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який зобов'язаний направити його відповідачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. (п.п. 7.3, 7.4 Договору).

Згідно п.7.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск теплової енергії по формі додатку 4.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору через теплові магістралі позивача протягом опалювального періоду 2010-2011 р.р., 2011-2012 р.р. на об'єкти відповідача поставлено теплову енергію на загальну суму 65 583,87 грн.

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості наданих послуг виконав частково, у зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем, розмір якої, згідно уточнень позивача від 10.01.13р. (а.с. 134-135, т.І), становить 55 099,58 грн.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд зазначає, що позивачем не вірно розраховано заборгованість за поставлену теплову енергію на об'єкти відповідача, з огляду на наступні обставини.

Рішенням міської ради від 06.04.11р. за №17/10 передано з балансу відповідача на баланс "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (третьої особи у справі) приміщення за адресою пр.Пушкіна, 24, що підтверджується Авізо №1 від 01.05.11р. та актом приймання передачі від 01.05.12р. (а.с.80-82, т.І).

Разом з тим, згідно пояснень позивача від 17.09.13р. (а.с.51, т.ІІ), приміщення, зазначене у Договорі, за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 24 а, та приміщення, зазначене у акті прийому-передачі від 01.05.13р. за адресою м. Дніпропетровськ, пр.Пушкіна, 24 є фактично одним і тим самим приміщенням.

З огляду на те, що з 01.05.11р. балансоутримувачем приміщення за адресою пр.Пушкіна, 24 є третя особа, то обов'язок щодо здійснення оплати за поставлену позивачем теплову енергію у період жовтень 2011 року - квітень 2012 року на вказаний об'єкт має бути покладено на третю особу, а відтак розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем зменшується та становить 38 778,06 грн. за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодекс України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, на підставі п. 8.2.3 Договору, якою передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі - 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, позивач за період з 13.12.11 р. по 01.07.12р. нарахував відповідачу пеню, розмір якої, згідно уточнень від 10.01.13р., становить 1 351, 67 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, суд зазначає, що позивачем не вірно визначено дату початку періоду, з якої він може проводити нарахування пені з огляду на наступні обставини.

З наявних в матеріалах справи копій реєстрів рахунків та актів приймання-передачі виконаних робіт вбачається, що рахунок №070427 від 30.11.10р., виставлений позивачем за поставлену теплову енергію у листопаді 2011 року, вручено відповідачу 06.12.11р. (а.с.130, т.І), рахунок № 070427 від 31.01.11р., виставлений позивачем за поставлену теплову енергію у січні 2012 року, вручено відповідачу 07.02.12р. (а.с.70, т.І).

Решта рахунків, що виставлені позивачем за поставлену теплову енергію, направлені відповідачу поштою 21.06.12р.(а.с.20-20а, т.І).

Оскільки, відповідно до затверджених Міністерством юстиції України 19.12.07р. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів за № 1383/14650, строк поштового перебігу місцевої кореспонденції становить 2 дні, то датою отримання відповідачем рахунків є 23.06.12р.

З огляду на те, що приписами пункту 7.4 Договору передбачено проведення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію впродовж 5 діб після одержання рахунку, відповідач повинен сплатити виставлені рахунки 28.06.12р., а відтак право вимоги щодо сплати рахунків за грудень 2011 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року виникло у позивача 29.06.12р., отже, саме з цієї дати позивач має право нараховувати пеню. Враховуючи те, що розмір основної заборгованості за період з 29.06.12р. по 01.07.12р. становить 7 862,47 грн., розмір пені за цей період складає 9,66 грн.

Розмір пені на основний борг в сумі 2 147,73 грн. за листопад 2011 р. з період з 13.12.11р. по 11.06.12р. (початок строку - згідно періоду вказаному в уточненому розрахунку позивача, кінцева дата періоду - відповідно до вимог ст. 232 ГК України) становить 163,22 грн.; на основний борг за січень 2012 р. в сумі 2 672, 11 грн. період з 13.02.12р. по 01.07.12р. - 154,74 грн.

Враховуючі наведене, господарський суд вважає вимоги позивача, пов'язані із стягненням пені обґрунтованими частково, а саме задовольняє за такий же період, що взятий позивачем, пеню на суму 327,62 грн. (9,66 грн+163,22 грн.+154,74 грн.), тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Між тим, викладені у відзиві на позов заперечення відповідача, суд відхиляє за безпідставністю з огляду на наступні обставини.

Посилання відповідача на відсутність у нього, як у балансоутримувача, обов'язку щодо укладання договору на постачання теплової енергії відхиляються, оскільки відповідач звернувся до позивача із пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії, що підтверджується листом № 624 від 19.09.08р. (а.с.110, т.І).

Твердження відповідача з приводу того, що його не було повідомлено про заміну тарифів спростовуються приписами пункту 4.2.3 Договору, яким передбачено, що енергопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача в засобах масової інформації про заміну тарифів. Також, згідно п. 7.9 Договору при зміні тарифів на теплову енергію її розрахункова вартість у додатку 1 змінюється енергопостачальною організацією з дати введення нового тарифу за діючим договором без додаткової угоди.

Стосовно посилань відповідача на те, що сума боргу є такою, що не відповідає фактичному використанню теплової енергії відповідачем, суд зазначає, що позивачем невірно розраховано заборгованість відповідача в частині визначення заборгованості за поставлену теплову енергію на об'єкт, який визначено Договором як такий, що знаходиться за адресою пр. Пушкіна, 24 а. Решта розрахунків основного боргу підтверджено матеріалами справи.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що твердження відповідача стосовно відсутності у спірний період теплових приладів та наявності заізольованих трубопроводів центрального опалення на об'єктах, які знаходяться по вул.Калініна, 19 та вул.Чичеріна, 40-а, не підтверджено висновком судової експертизи, проведеної Дніпропетровським НДІСЄ, яку було призначено судом за клопотання відповідача.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позову.

Разом з тим, до матеріалів справи представником позивача долучено документи (а.с.11-12, т.ІІ), які свідчать про зміну назви підприємства відповідача на Комунальне підприємство «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради, в зв'язку із чим, суд вважає за необхідне на підставі ст. 25 ГПК України здійснити заміну відповідача на його правонаступника Комунальне підприємство «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, без врахування витрат, понесених на проведення експертизи, які повністю покладаються на відповідача, оскільки висновки експерта на спростували докази на які посилався позивач як на підставу позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Здійснити заміну відповідача Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району на його правонаступника Комунальне підприємство «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради (49006, м.Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 22; ЄДРПОУ 03341240).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради (49006, м.Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 22; ЄДРПОУ 03341240) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37; ЄДРПОУ 32082770) суму 38 778,06 грн. (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 06 коп.) основного боргу, 327,62 грн. триста двадцять сім грн. 62 коп.) пені, 1 114,95 грн. (одна тисяча сто чотирнадцять грн. 95 коп.) судового збору.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В.Суховаров

Рішення підписано - 23.09.2013р.