Рішення № 34050567, 30.09.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

30.09.2013

Справа № 203/4470/13-ц

2/0203/1747/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача - Єрмолова Є.М.,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2013 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої послався на те, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_3 29 серпня 2006 року було укладено кредитний договір №31-МК, за умовами якого вказаний відповідач отримав кредит в розмірі 231608 гривень, зобов'язавшись його повернути до 26 серпня 2011 року, сплативши 20% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. Виконання ОСОБА_3 своїх договірних зобов'язань із повернення кредиту в повному обсязі забезпечено договорами поруки №31-МК/ДП-1 та №31-МК/ДП-2, укладеними 29 серпня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, як поручителями. Вказуючи, що відповідачі свої договірні зобов'язання не виконали, кредит не повернули, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів суму кредитної заборгованості, розмір якої станом на 19 квітня 2013 року становить 386482,87 гривень. Також представник позивача просив суд покласти на відповідачів судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснивши суду, що її довіритель дійсно брав кредит, перші місяці повертав його, однак в подальшому двічі отримав серйозні тілесні ушкодження, бізнес, яким він займався разом із ОСОБА_4, за таких обставин не зміг продовжити, до того ж і кошти втратив внаслідок шахрайських дій ОСОБА_4

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в зав'язку із чим суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за фактичної явки сторін.

Вислухавши пояснення представник сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 29 серпня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_3, як позичальником фізичною особою-підприємцем (з 16 серпня 1995 року), було укладено кредитний договір №31-МК, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 231608 гривень, зобов'язавшись його повернути до 26 серпня 2011 року щомісячними платежами відповідно до графіку повернення кредиту, сплативши 20% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. В разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та процентами позичальник зобов'язалась сплатити кредитодавцю пеню в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (а.с.8-18, 21-23, 32-36).

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе договірних зобов'язань 26 серпня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено два договори поруки №31-МК/ДП-1 та №31-МК/ДП-2 відповідно. За умовами таких договорів відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, як поручителі, зобов'язались перед кредитодавцем відповідати солідарно та в повному обсязі із позичальником ОСОБА_3 (не між собою) за невиконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань за кредитним договором №31-МК від 29 серпня 2006 року (а.с.19-22, 32-36).

Із матеріалів справи встановлено, що позичальник не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 19 квітня 2013 року становить 386482,87 гривень, з яких 130192,44 гривні - заборгованість за тілом кредиту, 151893,44 гривні - заборгованість за процентами за користування кредитом, 261 гривня - заборгованість по комісії, 104135,99 гривні - пеня (а.с.4-7). Дана заборгованість відповідачами не погашена і на час розгляду справи.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №31-МК від 29 серпня 2006 року, договорами поруки №31-МК/ДП-1 та №31-МК/ДП-2 від 29 серпня 2006 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачами даних договорів із дотриманням вимог законодавства, а також встановлено невиконання відповідачами, на відміну від кредитодавця, своїх зобов'язань за даними договорами, що зумовило виникнення в них заборгованості перед позивачем в загальному розмірі 386482,87 гривень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

До заперечень представника відповідача ОСОБА_3 суд ставиться критично та не приймає їх до уваги, оскільки ані стан здоров'я, ані матеріальний стан боржника, яким є відповідач - довіритель вказаного представника, за змістом норм цивільного законодавства, зокрема ст.625 ЦК України, не є підставою, яка звільняє такого боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним при зверненні до суду із даним позовом судові витрати в розмірі 3441 гривні в рівних частках, тобто по 1147 гривень з кожного з відповідачів (а.с.38).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 546, 547, 553, 610, 611, 625, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, фізична особа-підприємець з 16 серпня 1995 року) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №31-МК від 29 серпня 2006 року в сумі 386482,87 гривень, яких 130192,44 гривні - заборгованість за тілом кредиту, 151893,44 гривні - заборгованість за процентами за користування кредитом, 261 гривня - заборгованість по комісії, 104135,99 гривні - пеня.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, фізична особа-підприємець з 16 серпня 1995 року) та ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №31-МК від 29 серпня 2006 року в сумі 386482,87 гривень, яких 130192,44 гривні - заборгованість за тілом кредиту, 151893,44 гривні - заборгованість за процентами за користування кредитом, 261 гривня - заборгованість по комісії, 104135,99 гривні - пеня.

У рахунок повернення судових витрат стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, фізична особа-підприємець з 16 серпня 1995 року), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) 3441 гривню, тобто по 1147 гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Ф. Маймур