Ухвала суду № 34049000, 11.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 року справа №805/10551/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року по адміністративній справі № 805/10551/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про скасування вимоги про сплату недоїмки № Ф-286У від 15.04.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати вимоги про сплату недоїмки № Ф-286У на суму 4572,42 грн. від 15.04.2013 року.

В обґрунтування позову зазначив, що є пенсіонером за віком з 05.09.2006 року та знаходиться на обліку у відповідача як платник єдиного внеску. Позивач є фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування. Вимога відповідача є незаконною, оскільки відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску як фізична особа-підприємець, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року позовні вимоги задоволені повністю, скасовано вимогу УПФУ в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про сплату недоїмки від 15.04.2013 року № Ф-286У.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач тільки після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набуде право приймати участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на добровільній основі. На даний час позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем з 28.02.2012 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування, що відповідачем не заперечується.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є пенсіонером за віком з 05.09.2006 року, що підтверджується пенсійним посвідченням позивача серія НОМЕР_1

Відповідачем 15.04.2013 року прийнято вимогу № Ф-286 про сплату боргу, в якій позивачу нарахована сума недоїмки у розмірі 4572,42 грн.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон №2464, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» ( Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 6 серпня 2011 року, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідач, заперечуючи проти права позивача на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, вважає, що такого права останній набуде по досягненню пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1056, за якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку чоловіками 60 років, жінками 55 років та наявності страхового стажу не менше 5 років.

Колегія суддів вважає такі доводи апелянта необгрунтованими з огляду на наступне.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058. Відповідно до п. 16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно статті 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії:

за віком;

по інвалідності;

в разі втрати годувальника;

за вислугу років.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»І право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1.

Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.

Доводи апелянта, що фізичні особи-підприємці набувають вказаного вище права лише при досягненні віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058 є безпідставними, оскільки ч.4 ст.4 Закону № 2464 такого застереження не містить.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 24, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року по адміністративній справі № 805/10551/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року по адміністративній справі № 805/10551/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В. Бишов