Постанова № 34048894, 11.10.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3428/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Воєдило Л.П.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області Спутая Сергія Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області Спутая Сергія Миколайовича про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у прийнятті рішення № 5624661 від 05.09.2013 року про відмову позивачу у державній реєстрації права власності на 3/5 частини житлового будинку, що знаходиться: АДРЕСА_1, та скасування вказаного рішення; зобов'язання реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області прийняти рішення про державну реєстрацію прав позивача на 3/5 частини житлового будинку, що знаходиться: АДРЕСА_1 та видати позивачу свідоцтво про право власності на вказану частину будинку.

Позивач вважає, що підстави, визначені у вказаному рішенні, є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та порушують право позивача на розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, зважаючи на те, що при вивченні та перевірці копій документів, поданих для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна було встановлено, що подані документи не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що не дозволяє провести державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна і стало причиною відмови у проведенні державної реєстрації прав.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право власності від 29.03.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Городнянської державної нотаріальної контори Тихоновою Є.М. та зареєстрованого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 11.04.2000 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 5/7 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Судом встановлено, що 12.11.2009 року відділом Держкомзему у Городнянському районі Чернігівської області за гр. ОСОБА_2 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010984000222 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,058 га, кадастровий номер 7421410100:00:001:1150, що розташована за адресою: АДРЕСА_1/2, що підтверджується копією державного акту на право власності серії ЯГ № 815891 (а.с.41).

З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого 21.03.2001 року, встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно рішення виконавчого комітету Городнянської міської ради № 215 від 18.09.2007 року «Про зміну ідеальних часток і оформлення права власності на об'єкт нерухомості» вирішено видати ОСОБА_2 свідоцтво на право власності на 3/5 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно та видачу свідоцтва про права власності на 3/5 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до якої були додані наступні документи: копія свідоцтва про право власності на 5/7 частини житлового будинку, копії технічних паспортів на житловий будинок від 20.03.2000 року та від 04.03.2013 року, копія рішення Городнянської міської ради від 18.09.2007 року № 215, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, копія договору купівлі-продажу частини житлового будинку, копія паспорту, свідоцтва про одруження позивача (а.с. 21).

05.09.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області Спутаєм С.М. було винесено рішення про відмову у державній реєстрації права власності на 3/5 житлового будинку, що розташований: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Оскаржуване рішення було прийнято державним реєстратором на підставі статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (а.с. 25).

Підставою для такої відмови визначено: подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують: в технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна відсутні дані про рік забудови складових частин даного об'єкту; технічний паспорт складений не на увесь об'єкт нерухомого майна, а на його частину, що не дає змогу встановити загальну та житлову площу будинку; відсутній документ про готовність до експлуатації прибудов, які були добудовані після 2000 року; рішення Городнянської міської ради № 215 не відповідає вимогам до документів, які передбачені Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вважаючи дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області Спутая С.М. щодо прийняття оскаржуваного рішення протиправними, а рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Статтею 8 Закону № 1952-IV визначені повноваження органу державної реєстрації прав, зокрема, орган державної реєстрації проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації, забезпечує ведення Державного реєстру прав.

При цьому відповідно до пункту 1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки (пункт 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV).

В силу статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Статтею 19 Закону № 1952-IV передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1952-IV передбачені підстави для відмови у державній реєстрації, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, за наявності яких державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно частини 4 статті 24 Закону № 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Поряд з тим, процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (пункт 10 Порядку № 703).

Пунктом 16 Порядку № 703 передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі №1952-IV.

В судовому засіданні було встановлено, що співвласником житлового будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 було отримано свідоцтво про право власності згідно рішення виконавчого комітету Городнянської міської ради № 215 від 18.09.2007 року та в подальшому відчужено 2/5 частини вказаного будинку ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу від 08.11.2007 року (а.с. 19-20).

На підставі вищезазначеного договору Городнянським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на 2/5 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 43).

Слід зазначити, що право власності на вищезазначену частину житлового будинку зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства України, що діяло на момент його виникнення.

Частиною четвертою статтею 3 Закону № 1952-IV передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Разом з тим, Законом № 1952-IV в редакції яка набрала чинності 01.01.2013 року не передбачено обов'язок осіб, право власності та інші речові права яких, зареєстровані до 01.01.2013 року, звертатися до державного реєстратора (нотаріуса) з метою перереєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно в порядку, передбаченому Законом.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не було надано документу, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, оскільки ОСОБА_2 було подано до державного реєстратора свідоцтво про право власності серії АВК № 231010 від 29.03.2000 року, а реєстрація заявленого права власності мала відбуватися з урахуванням вже зареєстрованої частини будинку співвласника позивача.

Крім того, відповідачем не було надано суду доказів зміни часток співвласників житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд вважає, що державним реєстратором було неповно встановлено обставини при розгляді заяви позивача, не здійснено дій, визначених пунктом 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV, не враховано при вирішенні даного питання факт реєстрації іншої частини будинку у встановленому законом порядку, що призвело до передчасного винесення оскаржуваного рішення.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в рішенні не вказано, яка саме підстава, передбачена статтею 24 Закону № 1952-IV, стала причиною відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно.

За таких обставин, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у прийнятті рішення № 5624661 від 05.09.2013 року про відмову позивачу у державній реєстрації права власності на 3/5 частини житлового будинку, що знаходиться: АДРЕСА_1 та скасування вказаного рішення підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області прийняти рішення про державну реєстрацію прав позивача на 3/5 частини житлового будинку, що знаходиться: АДРЕСА_1 та видати позивачу свідоцтво про право власності на вказану частину будинку, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняти рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою забезпечення прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області Спутая Сергія Миколайовича повторно розглянути питання щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 3/5 частини житлового будинку, що знаходиться: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області Спутая Сергія Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої, третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. За таких обставин, судові витрати у розмірі 17,21 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області Спутая Сергія Миколайовича щодо прийняття рішення № 5624661 від 05.09.2013 року про відмову ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на 3/5 частини житлового будинку, що знаходиться: АДРЕСА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 5624661 від 05.09.2013 року про відмову ОСОБА_2 у державній реєстрації права власності на 3/5 частини житлового будинку, що знаходиться: АДРЕСА_1.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Городнянського районного управління юстиції у Чернігівській області Спутая Сергія Миколайовича повторно розглянути питання щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 3/5 частини житлового будинку, що знаходиться: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УК у м. Чернігові, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь ОСОБА_2 (іден. код НОМЕР_1) 17,21 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією від 06.09.2013 року.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна