Постанова № 34048701, 25.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року 10:29Справа № 0870/4157/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»,

м. Запоріжжя,

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів, м. Запоріжжя,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000030805 від 07.03.2012.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає у позові, що висновки податкового органу, викладені у акті документальної невиїзної перевірки №130/08-05/001130936 від 22.02.2012, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000030805 від 07.03.2012, про порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та, як наслідок, несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації №9003638022 від 20.05.2011, є необґрунтованими, оскільки такого порушення товариством допущено не було. Позивач зазначає у позові, що грошові зобов'язання ним були сплачені своєчасно, однак податковий орган неправомірно здійснив розподіл сплачених коштів та фактично змінив призначення платежів в платіжних дорученнях позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів позов не визнав, оскільки вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У письмових запереченнях (вх.№22639 від 25.05.2012) та під час надання пояснень, суду представник відповідача зазначив, що податковий орган під час проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати ним до бюджету податку на додану вартість за період 30.05.2011 по 30.01.2012, за наслідками якої було складено акт №130/08-05/001130936 від 22.02.2012, цілком обґрунтовано дійшов висновку про не своєчасну сплату позивачем узгодженого грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного ним самостійно у податковій декларації №9003638022 від 20.05.2011. А відтак, на думку представника відповідача, штрафні (фінансові) санкції, нараховані у податковому повідомленні-рішенні №0000030805 від 07.03.2012, застосовані до позивача цілком правомірно.

Судом з'ясовано, що на підставі підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України (далі ПК України), відповідно до наказу №125 від 13.02.2012, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питання своєчасності сплати ним до бюджету податку на додану вартість за період з 30.05.2011 по 30.01.2012. За наслідками цієї перевірки 22.02.2012 складений акт №130/08-05/00130926.

Згідно висновків акту перевірки, податковий орган виявив порушення вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України - несвоєчасну сплату позивачем узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених ним самостійно у податковій декларації №9003638022 від 20.05.2011, у розмірі 6277530 грн. із затримкою більше 30 календарних днів.

07 березня 2012 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, на підставі акту перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000030805, яким позивачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 1255506 грн.

Не погоджуючись із нарахуванням такого грошового зобов'язання, 08.05.2012 позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000030805 від 07.03.2012.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно підпункту 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій

декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Судом з'ясовано, що 20.05.2011 позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була подана податкова декларація з податку на додану вартість №9003638022, у якій позивач самостійно визначив суму грошового зобов'язання з ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету за квітень 2011 року, у загальному розмірі 8141522 грн.

У подальшому, позивач платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи, перерахував до Держбюджету грошові кошти із призначеннями платежу «податок на додану вартість за квітень 2011 року», а саме:

- платіжним дорученням №8113 від 23.05.2011 грошові кошти у розмірі 1600000 грн.;

- платіжним дорученням №8296 від 24.05.2011 грошові кошти у розмірі 1741522 грн.;

- платіжним дорученням №8416 від 25.05.2011 грошові кошти у розмірі 2200000 грн.;

- платіжним дорученням №8471 від 26.05.2011 грошові кошти у розмірі 800000 грн.;

- платіжним дорученням №8562 від 27.05.2011 грошові кошти у розмірі 1180000 грн.

У акті перевірки №130/08-05/00130926 від 22.02.2012, роблячи висновок про порушення ВАТ «Запоріжжяобленерго» вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, податковий орган вказує, що грошове зобов'язання за квітень 2011 року, визначене позивачем у податковій декларації №9002356725 від 20.04.2011, було сплачене ним після 30.05.2011, тобто після спливу граничного строку, встановленого ПК України для сплати таких грошових зобов'язань, із затримкою більш ніж 30 календарних днів. Такого висновку у акті перевірки податковий орган дійшов з огляду на платіжні доручення №152 від 06.01.2012, №506 від 13.01.2012, №524 від 13.01.2012, №866 від 20.01.2012, №867 від 20.01.2012, №1025 від 23.01.2012, №1026 від 23.01.2012, якими були перераховані до держбюджету кошти на погашення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а також з огляду на уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по ПДВ №9014067419, №9014067423, №9014067456, №9014067482 від 30.01.2012, якими позивач зменшив суму грошових зобов'язань по податку на додану вартість.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти,

що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Слід зазначити, що до вступу в дію Податкового кодексу України, тобто до 01.01.2011, податковий орган не мав права здійснювати розподіл коштів та змінювати призначення платежів, визначених самим платником к платіжних документах. Починаючи з 01.01.2011 таке право податковий орган набув. Таким чином, не заперечуючи проти наявності у податкового органу згідно положень ПК України права здійснювати розподіл коштів, що надійшли від платника податків в рахунок сплати його поточних платежів, суд вважає, що такий розподіл буде правомірним, якщо буде доведено наявність у платника податкового боргу, в погашення якого були спрямовані такі кошти.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 по справі №0870/3618/12 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до СДПІ, яке набрало законної сили 13.09.2012, зокрема встановлено, що платіжні доручення №8113 від 23.05.2011, №8296 від 24.05.2011, №8416 від 25.05.2011, №8471 від 26.05.2011 та №8562 від 27.05.2011, №10066 від 17.06.2011, № 10246 від 20.06.2011, № 10248 від 21.06.2011, якими позивач проводив погашення зобов'язань з ПДВ за деклараціями за квітень-травень 2011 податкова інспекція використала для погашення нібито існуючого податкового боргу за деклараціями з ПДВ №9004416655 від 19.10.2010, № 9005259765 від 19.11.2010 та № 9005722384 від 20.12.2010. Проте, судом встановлено, що будь-якого податкового боргу за податковими деклараціями №9004416655 від 19.10.2010, № 9005259765 від 19.11.2010 та № 9005722384 у позивача не існувало, оскільки такий борг товариство погасило шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями з відповідними призначеннями платежу.

Досліджуючи наявність у позивача податкового боргу за вересень-листопад 2010 року та, як наслідок, наявність у податкового органу підстав для зарахування коштів, сплачених позивачем на виконання податкових зобов'язань по ПДВ за квітень 2011 року, в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення, суд з'ясував наступне.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи, перерахував до Держбюджету грошові кошти із призначеннями платежу «податок на додану вартість за грудень 2011 року», а саме:

- платіжним дорученням №152 від 06.01.2012 на суму 1000000 грн.;

- платіжним дорученням №506 від 13.01.2012 на суму 1000000 грн.;

- платіжним дорученням №524 від 13.01.2012 на суму 300000 грн.;

- платіжним дорученням №866 від 20.01.2012 на суму 1466000 грн.;

- платіжним дорученням №867 від 20.01.2012 на суму 54000 грн.;

- платіжним дорученням №1025 від 23.01.2013 на суму 2434566 грн.

Платіжним дорученням №1026 від 23.01.2012 позивач перерахував до Держбюджету штраф у розмірі 1 гривні, у зв'язку із проведенням уточнень по узгодженим податковим зобов'язанням по податку на додану вартість.

Окрім того, позивачем були подані до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по ПДВ, якими виправив самостійно виявлені помилки у раніше поданих податкових деклараціях, а саме:

- розрахунок №9014067419 від 30.01.2012, яким зменшено грошове зобов'язання по ПДВ за грудень 2010 року на суму 5810 грн.;

- розрахунок №9014067423 від 30.01.2012, яким зменшено грошового зобов'язання по ПДВ за червень 2009 на суму 1741 грн.;

- розрахунок №9014067456 від 30.01.2012, яким зменшено грошового зобов'язання по ПДВ за вересень 2010 на суму 4158 грн.;

- розрахунок №9014067482 від 30.01.2012, яким зменшено грошового зобов'язання по ПДВ за жовтень 2011 на суму 31254 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі №0870/3618/12, яка набрала законної сили 13.09.2012, визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях №152 від 06.01.2012, №506 від 13.01.2012, №524 від 13.01.2012, №866 від 20.01.2012, №867 від 20.01.2012, №1025 від 23.01.2012, №1026 від 23.01.2012, №3411 від 22.02.2012 та №3412 від 22.02.2012.

17 квітня 2013 року набрала законної сили постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2012 у справі №2а-0870/8975/11, якою визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях №4432 від 29.03.2011, №4675 від 31.03.2011, №6332 від 21.04.2011, №6382 від 22.04.2011, №6426 від 26.04.2011, №6448 від 27.04.2011, №8113 від 23.05.2011, №8296 від 24.05.2011, №8435 від 25.05.2011 та №8416 від 25.05.2011.

Окрім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2012 у справі №2а-0870/9332/11, яка набрала законної сили 31.07.2012, визнані протиправними дії СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі по розподілу та зміні призначення платежів, визначених ВАТ «Запоріжжяобленерго» в платіжних дорученнях №8416 від 25.05.2011, №8471 від 26.05.2011, №8562 від 27.05.2011, №10066 від 17.06.2011, №10246 від 20.06.2011, №10248 від 21.06.2011.

Отже, податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року, визначені позивачем самостійно у податковій декларації №900368022 від 20.05.2011, були своєчасно сплачені позивачем згідно платіжних доручень №8113 від 23.05.2011, №8296 від 24.05.2011, №8416 від 25.05.2011, №8471 від 26.05.2011 та №8562 від 27.05.2011 у строк, визначений п. 57.1 ст. 57 ПК України, з огляду на те, що у позивача відсутній відповідний податковий борг, а висновки відповідача про несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6277530,00 грн. із затримкою більше 30 календарних днів не відповідають дійсності. З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №0000030805 від 07.03.2012 було прийнято відповідачем безпідставно, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби №0000030805 від 07 березня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова