Рішення № 34047801, 04.10.2013, Жданівський міський суд Донецької області

ЄУН 231/1903/13-ц

Провадження № 2/231/307/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року Жданівській міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

встановив:

27.08.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у сумі 45880,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини:

так, він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем по справі з 16.08.1995 року по 14.06.1998 року, а також з 03.05.2001 року по 03.08.2009 року, виконуючи роботу гірничого робітника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею, має загальний стаж роботи в підземних умовах майже 28 років, а з них майже 11 років відпрацював у відповідача по справі.

26.11.2007 року, під час виконання трудових обов'язків у відповідача в якості гірничого робітника очисного забою, здійснюючи пересування секції механічної укріпи BMV-14, та під час її руху, випавши шматком породи йому травмувало 3 палець лівої руки. За наслідками розслідування нещасного випадку був складений акт № 136 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

Висновком МСЕК від 24 січня 2008 року він визнаний таким, що стійко втратив 10% професійної працездатності за даною травмою, первинно, з наступною датою огляду 24.01.2009 року.

Крім того, під час перебування на обстеженні в Донецькій обласній клінічній лікарні професійних захворювань, йому встановлено діагноз: хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії тривалого загострення.

В акті розслідування хронічного професійного захворювання від 30.07.2009 року зазначено, що причиною професійного захворювання являється: разове підняття тяжкості машиністом гірничих виїмчих машин підземного до 60 кг., сумарно за зміну підіймає і переміщує до 2000 кг вантажу, зайнятость важким фізичним трудом 80% зміни, у ГРОЗа підземного 8-20 кг., сумарно за зміну підіймає і переміщує до 500 кг вантажу, зайнятість важким фізичним трудом 35-60% зміни.

25.08.2009 року за наслідками огляду у МСЕК він був визнаний таким, який стійко втратив 50% професійної працездатності за сукупністю: 10 % втрати за виробничою травмою, що мала місце у 2007 році, повторно; 40 % за професійним захворюванням, первино, визнаний інвалідом 3 групи, та встановлена дата наступного огляду у МСЕК 01.09.2011 року.

При наступному, повторному, огляді у МСЕК ОСОБА_1 була підтверджена 50% втрата професійної працездатності, з них: 10 % втрати за виробничою травмою, що мала місце у 2007 році, повторно; 40 % за професійним захворюванням, яке було виявлено у 2009 році , але з зазначенням, що така втрата професійної працездатності встановлено на безстроковий термін.

Ступінь втрати професійної працездатності для нього є значною, він змушений постійно звертатися за лікарською допомогою та постійно вживати медичні припарити. Його постійно турбують фізичний біль, психологічний дискомфорт, втрачена душевна рівновага, він живе з почуттями розпачу, тривоги, дратівливості з оточуючими його людьми, тим самим порушений його спокій і відпочинок.

Професійне захворювання і наслідки трудового каліцтва прогресують, посилюючи одне одного.

Тому вважає, що грошова компенсація у сумі 45880,00 грн. є достатньою для відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, яку просив стягнути з відповідача на його користь.

Крім того, позивач ОСОБА_1 просив поновити строк звернення з відповідним позовом до суду, оскільки вважає, що пропустив його.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав у повному обсязі, в його обґрунтування послався на ті ж підстави і просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду цивільної справи, а в спрямованих до суду письмових поясненнях проти позову заперечував (а.с. 24-28), посилаючись на те, що ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» є підприємством вугільної промисловості з підземного видобутку вугілля, умови праці гірничого майстра підземного відносяться до категорії шкідливих, тобто, наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, незалежним від бажання та діяльності власника і адміністрації підприємства.

Представник відповідача вважає, що сам позивач, будучи незадоволеним умовами роботи, міг розірвати трудовий договір, не погіршувати стан здоров`я.

Тому вважає, що підприємство не порушувало трудові права позивача і не завдало йому моральної шкоди.

Окрім того, на думку представника ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу», ОСОБА_1 не довів, що йому спричинена моральна шкода, у висновку МСЕК не міститься вказівки щодо наявності такої моральної шкоди.

Крім того, представник відповідача, вважає, що ОСОБА_1 відпрацював протягом більш 20 років на підприємствах вугільної промисловості, а на підприємстві ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» біля 11 років. Тому вважає, що якщо йому і заподіяно моральну шкоду то не лише відповідачем, всіма іншими підприємствами вугільної промисловості, з якими ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах.

На підставі наданих доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю на виробництві.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» з 16.08.1995 року по 14.06.1998 року, а також з 03.05.2001 року по 03.08.2009 року, виконуючи роботу гірничого робітника очисного забою, з повним робочим днем під землею (а.с. 10-14 ).

26.11.2007 року, під час виконання трудових обов'язків з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві про що складений акт № 136 від 28.11.2007 року за формою Н - 1 (а.с. 7-8).

З акту розслідування нещасного випадку на виробництві за № 136 від 28.11.2007 року вбачається, що причиною нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1, є перебування потерпілого при огляді в небезпечній зоні, порушення ним п. 3.2 «Інструкції про охорону праці, безпечне виконання робіт і поведінки в шахті гірничого робітника очисного забою» ( а.с. 8).

За висновком МСЕК від 24 січня 2008 року (а.с. 15) ОСОБА_1 визнаний таким, що стійко втратив 10% професійної працездатності за даною травмою, первинно.

З акту розслідування хронічного професійного захворювання від 30.07.2009 року вбачається, що професійна хвороба виникла у ОСОБА_1 з причин недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля, тривалої роботи в умовах дій шкідливих факторів виробництва у відповідача по справі ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» (а.с. 9).

За висновком МСЕК від 25.08.2009 року (а.с. 15) ОСОБА_1 встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності за сукупністю: 10 % втрати за виробничою травмою, що мала місце у 2007 році, повторно; 40 % за професійним захворюванням, первино, визнаний інвалідом 3 групи, та встановлена дата наступного огляду у МСЕК 01.09.2011 року.

При наступному огляді у МСЕК від 23.08.2011 року (а.с. 16), ОСОБА_1 визнано таким, який втратив 50% професійної працездатності та визнаний інвалідом 3 групи, за сукупністю 10 % за наслідками виробничої травми, повторно; 40 % за наслідками професійного захворювання, повторно, та зазначено, що така втрата має безстроковий характер..

ч.3 ст.43 Конституції України, передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Статтею 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності ОСОБА_1 по причині виробничої травми та професійного захворювання, на думку суду, доведено дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідками МСЕК, оглянутою під час судового засідання амбулаторною картою (а.с. 10-14, 15-16).

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював на ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала, як внаслідок травми на виробництві, так і внаслідок нещасного випадку, при виконанні робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах , яке спричинило йому моральні страждання у відповідача по справі ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу».

Тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 внаслідок втрати працездатності по причині нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання заподіяно моральну шкоду, так як він відчув і відчуває фізичні, моральні страждання: частково втратив працездатність, змінився його звичайний спосіб життя, що навіть дрібна побутова робота стала для нього неможливою і більшу частину свого життя він змушений вживати ліки.

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_1 суд також керується вимогами ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, та враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати важкість вимушених змін в житті позивача, характеру додаткових зусиль для організації його життя та побуту, а також приймає до уваги і ті обставини, що сам постраждалий допустив порушення вимог інструкції з охорони праці.

З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав, приймаючи до уваги його стаж роботи на підприємствах вугільної промисловості, в підземних умовах, з них на підприємстві ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» близько 11 років роботи, на тепер не працюючого, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 13 000 грн., стягнувши з ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» - 13 000 грн. (тринадцять тисяч гривень) на його користь.

Стосовно вимог позивача ОСОБА_1 щодо поновлення строків позовної давності, суд роз'яснює, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю. Отже вимоги позивача ОСОБА_1 щодо поновлення строків позовної давності звернення до суду, є безпідставними.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 працював більш ніж 20 років не тільки на підприємстві ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу», але і на інших підприємствах вугільної промисловості, а тому стягувати моральну шкоду треба з усіх підприємств, на яких працював ОСОБА_1, суд вважає безпідставними, які спростовуються даними акту розслідування хронічного професійного захворювання від 30.07.2009 року (а.с. 9), де зазначено, що вперше професійне захворювання у позивача ОСОБА_1 виявлено під час його роботи у відповідача в 26.06.2009 року (а.с. 13).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» за №3674-17, від 08.07.2011 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1147 грн. (затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік»), отже до стягнення з відповідача підлягає 114,70 грн.

Стягнуті суми вказані без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 15, 60 , 212 - 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. 43 Конституції України, ст. ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України , суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 13 000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету 22030001, ЕДРПОУ 37980638, МФО 834016 банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач Кіровське УК (м. Жданівка), код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Стягнуті суми вказані без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна