Рішення № 34047047, 11.10.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7880/13-ц

Провадження № 2/344/3892/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-суддіХоростіля Р.В.,

при секретаріБасюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого покликався на те, що згідно кредитного договору № б/н, укладеного 02.04.2008р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1, останній отримав кредит в розмірі 7000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за користування яким зобовязався сплатити 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Своїм підписом відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір. Однак, відповідач взяті на себе зобовязання не виконав у звязку з чим станом на 26.03.2013р. заборгованість по кредиту становить 22391,53грн., з яких: 6123,85грн. заборгованість по кредиту; 12321,55грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2403,68грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 500грн. штраф (фіксована частина); 1042,45грн. штраф (процентна складова). У звязку з наведеним просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покладаючись на викладені в заяві обставини.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він дійсно отримав зазначені кошти в кредит, однак у звязку з тим, що його автомобіль, який був єдиним джерелом доходу, переданий банку як заставне майно, він втратив можливість погасити дану заборгованість. Просив позов задоволити частково та зменшити розмір нарахованих відсотків.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав позицію, висловлену відповідачем.

Заслухавши представника позивача, відповідача та його предстанвика, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 02.04.2008р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н (а.с.8,9,10-16), згідно якого останній отримав кредит в розмірі 7000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, за користування яким зобовязався сплатити 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно з п. 9.12 Умов і Правил надання банківських послуг договір між сторонами діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не повідомить другу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий же строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно п. 6.5 Умов надання банківських послуг клієнт зобовязаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, а також сплачувати комісію, а згідно п. 8.6 даних умов, при порушенні клієнтом строків платежів передбачених договором більш ніж на 30 днів клієнт зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 250грн. + 5% від суми позову.

Однак, як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.5-7) ОСОБА_1 порушував графік погашення заборгованості, внаслідок чого кредит вчасно не сплачував.

Таким чином ОСОБА_1 станом на 26.03.2013р. має непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 22391,53грн., з яких: 6123,85грн. заборгованість по кредиту; 12321,55грн. заборгованість по відсотках за користування; 2403,68грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 500грн. штраф (фіксована частина); 1042,45грн. штраф (процентна складова).

Належних та допустимих доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачем суду не подано.

Крім цього, заява відповідача про зменшення суми відсотків до задоволення не підлягає, оскільки такі нараховані відповідно до умов договору, а згідно розяснень, викладених в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Відтак, у суду є всі підстави стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача 229,40грн. витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 88, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 611, 612, 634, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, 08.08.1977р. народження, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СС № 330777, виданий 19.06.1997р. Івано-Франківським МУВС МВС України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», що знаходиться по вул. Набережна Перемоги, 50 в м. Дніпропетровську (ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299), - заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2008р. у розмірі 22391 (двадцять дві тисячі триста девяносто одну) гривню 53коп., та на рахунок № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 229 (двісті двадцять девять) гривень 40коп. витрат по оплаті судового збору.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.

Повне рішення складено 11.10.2013р.