Ухвала суду № 34042867, 10.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р. Справа № 9104/55006/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Сеника Р.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КарпатСмоли" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КарпатСмоли" звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2011 року №0003351501, №0003361501. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважають протиправними, так як не погоджуються із зафіксованим в акті перевірки висновками Калуської ОДПІ щодо порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень " Податкового кодексу України (далі ПК України). Позивачем, у відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6 пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній до 01.04.2011 року, визначено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2011 року, який становить 55506398 грн. та має від'ємне значення. Оскільки сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І кв. 2011 року відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення " ПК України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, то TзOB «КарпатСмоли» правомірно включило 55506398 грн. до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з доводами позивача. Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Калуська ОДПІ, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що під час проведення перевірки встановлено заниження об'єкта оподаткування у другому кварталі 2011 року в розмірі 54691029,00 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 187534,87 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Стаття 6 Конституції України передбачає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд першої інстанції встановив, що 08.02.2011 року TOB «КарпатСмоли» подано до Калуської ОДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, а 10.03.2011 року - уточнювальний розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким до складу витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду у сумі 14137264 грн.

10.05.2011 року Калуська ОДПІ отримала декларацію TOB «КарпатСмоли» з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року. Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 року позивачем до складу витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 55506398,00 грн..

08.08.2011 року TOB «КарпатСмоли» подало до Калуської ОДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року. Одночасно позивачем подано до Калуської ОДПІ уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, згідно якої TзOB «КарпатСмоли»до складу витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 55506398 грн..

07.10.2011 року Калуської ОДПІ проведено камеральну перевірку за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року - декларація з податку на прибуток № 9006505863 від 09.08.2011 року за II квартал 2011 року, уточнююча декларація з податку на прибуток № 9006563496 від 11.08.2011 року за II квартал 2011 року, декларація з податку на прибуток № 9003077525 від 10.05.2011 року за І квартал 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 року № 9003710047 від 24.05.2011 року.

В цей день складено акт перевірки за №2464/1501/33578130, яким встановлено, що TOB «КарпатСмоли» порушило п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств " розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, внаслідок чого платником занижено об'єкт оподаткування у ІІ кварталі 2011 року на суму 55506398,00 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 187534,87 грн.

На підставі вказаного акта відповідачем 25.10.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «П» №0014651501, якими TOB «КарпатСмоли» зменшено на 54691029 грн. суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 187534,87 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає належним висновок суду першої інстанції, який не погодився з твердженням податкового органу, що товариство не порушувало положень ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, включивши за підсумками І кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток до витрат ІІ кварталу 2011 року у розмірі 80000 грн. та відповідно вимогою позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 29.11.2011 року форми «П» №0014651501, яким відповідачем зменшено підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 80000 грн., звертаючи увагу на таке.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року у справі №2а-167/11- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.П.Сеник

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 11.10.2013р.