Постанова № 34042546, 10.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. Львів № 813/5483/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Жидачівському районі Львівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Жидачівському районі Львівської області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1540,80 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, всупереч вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не в повному обсязі сплатив страхові внески, що й зумовило появу заборгованості.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд постановив ухвалу від 18.07.2013 року про відкриття скороченого провадження у справі.

18 липня 2013 року суд скерував відповідачу ОСОБА_1 процесуальні документи за вказаною у позовній заяві адресою (АДРЕСА_1) рекомендованим листом з повідомленням про вручення №7901812895446. Станом на 30 вересня 2013 року до суду не повернулося повідомлення про вручення згаданого поштового відправлення чи конверт з відміткою про причини його невручення. У зв'язку з цим суд звернувся до органу поштового зв'язку із запитом від 30.09.2013 року про надання інформації про стан вручення згаданого поштового відправлення. 09 жовтня 2013 року суд отримав листа від 05.10.2013 року, у якому начальник поштового відділення зв'язку ОСОБА_4 зазначила про те, що рекомендований лист з повідомленням про вручення №7901812895446 на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 вручено 20 липня 2013 року матері адресата - ОСОБА_3, а повідомлення про вручення відправлено 23 липня 2013 року. Отже, поштове відправлення вручено повнолітньому члену сім'ї адресата (що в силу норм ст. 35 КАС України є належним доказом повідомлення відповідача про судовий розгляд справи), але суду вказані обставини стали відомі лише 09.10.2013 року. До цієї дати до суду не надходило письмових заперечень проти позову чи клопотань процесуального характеру.

За таких обставин, на підставі ч. 4, 5 ст. 183-2 КАС України суд розглянув справу одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження суд встановив наступне:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець та з 12.10.2009 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Жидачівському районі.

У абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності названим вище Законом порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, а також поняття платника страхових внесків визначав Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058),

Відповідно до вимог ст. ст. 14, 15, 17 Закону № 1058, відповідач, як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2461-IV викладено у новій редакції підпункт четвертий пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058, відповідно до якого фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Мінімальний розмір страхового внеску у 2010 р. розраховувався із суми мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено у ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж, через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 106 Закону № 1058 визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до вимоги про сплату боргу № Ф-310 від 11.11.2010 року заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по сплаті страхових внесків станом на 20.10.2010 року становить 758,46 грн. Цю вимогу платнику вручено 16.11.2010 року і не оскаржено.

Відповідно до вимоги про сплату боргу № Ф-295 від 29.03.2011 року заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по сплаті страхових внесків станом на 20.01.2011 року становить 782,34 грн. Зазначену вимогу відповідач отримав 01.04.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки вимоги про сплату боргу не оскаржено, то зазначені у ній суми боргу є узгодженими і підлягають сплаті. Станом на дату судового розгляду справи відомостей про те, що відповідач вживав заходів для погашення боргу на загальну суму 1540,80 грн. немає.

За таких обставин позовні вимоги управління ПФУ у Жидачівському районі є обґрунтованими, підтверджені долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати з відповідача стягувати не належить.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 183-2, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Жидачівському районі Львівської області (м. Жидачів, вул. Я. Мудрого, 8; ідентифікаційний код 22351485) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1540 (одна тисяча п'ятсот сорок) гривень 80 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Москаль Р.М.