Постанова № 34042529, 02.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р. справа № 818/6761/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

суддів - Кравченко Є.Д., Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Мамонтової К.В.

представника відповідача - Сіренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/6761/13-a

за позовом закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №9"

до Сумської об"єднаної державна податкова інспекція

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" (надалі позивач, ЗАТ "СПМК №9") звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції №0000902300/0 від 22 грудня 2009 року та скасування податкового повідомлення-рішення №0000892300/0 від 22 грудня 2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 759512,25грн., у тому числі: за основним платежем - 629357,75грн., штрафних (фінансових) санкцій - 130154,50грн. Свої вимоги мотивує тим, що визнання відповідачем в акті перевірки нікчемними правочинів (договорів) вчинених позивачем як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ними не узгоджується з нормами чинного законодавства. Так, згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного законодавства, затвердженого Наказом ДПА від 10.08.2005р. №327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо посадових осіб суб'єкта господарювання. Проте, податковим органом в акті перевірки не наведено жодної прямої правової норми, на підставі якої укладені позивачем правочини визнаються Сумською МДПІ нікчемними. Тому, на думку позивача, висновки відповідача про те, що правочини укладені ЗАТ "СПМК №9" з відповідними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків є надуманими та такими, що порушують законні інтереси позивача. Реальність виконання господарських операцій підтверджується необхідними первинними документами, а також тим, що контрагенти позивача під час видачі податкових накладних перебували в Єдиному державному реєстрі і були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Так, 20.10.2008р. між Охтирським УЕГГ (генпідрядник) та ЗАТ "СПМК №9" (субпідрядник) було укладено договір підряду на будівництво підвідного газопроводу. Під час перевірки позивачем були надані договори підряду, які були укладені ЗАТ "СПМК №9" з підрядниками на будівництво газопроводу (укладені позивачем без погодження з генпідрядником - Охтирським УЕГГ) з ПП ТД "Фаворит Плюс", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ТОВ "Формаксбуд". Крім цього, позивачем було отримано від ТОВ "Формаксбуд" труби С Д219 та блочний ГРПГ (обладнання). На думку позивача, окремі недоліки в оформленні договорів, а також те, що ТОВ "Формаксбуд", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ПП ТД "Фаворит Плюс" не одержували встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт, не мають основних засобів та трудових ресурсів для виконання вказаних робіт, не свідчать про нікчемність укладених угод та про безтоварність господарських операцій.

Сумська об"єднана державна податкова інспекція, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що в порушення чинного законодавства, договори підряду з ПП ТД "Фаворит Плюс", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ТОВ "Формаксбуд" були укладені позивачем без узгодження з генпідрядником - Охтирським УЕГГ. В договорах не визначено об'єкт будівництва та його місцезнаходження, основні параметри, склад та обсяг робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником. Кошториси до договорів та графіки виконання робіт не складалися. У договорах відсутні дані про строки початку та закінчення робіт, умови страхування ризиків. Перевіркою встановлено, що підрядні організації: що ТОВ "Формаксбуд", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ПП ТД "Фаворит Плюс", не одержували встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт, т.я. професійно не спроможні були виконувати необхідні по договору роботи. Зазначені факти, на думку відповідача, свідчать про те, що підрядники - ТОВ "Формаксбуд", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ПП ТД "Фаворит Плюс" не виконували та не могли виконувати роботи по будівництву підвідного газопроводу, а фактично ці роботи виконані позивачем - СПМК №9. Транспортування труб та ГРПГ документально не підтверджено. Товарно-транспортні накладанні транспортування труб та ГРПГ відсутні. Крім цього, за результатами перевірок вказаних контрагентів позивача встановлено, що підприємства не укомплектовані інженерно-технічними працівниками та робітниками відповідних професій і кваліфікацій, не мають в наявності техніки, обладнання, устаткування, приладів, а тому фактично не виконували будівельні роботи. Фактично роботи виконувались працівниками ЗАТ "СПМК №9", що підтверджується відповідними письмовими поясненнями працівників позивача. Також, перевіркою встановлено, що основні земельні роботи по підготовці до укладання труб здійснювались самим позивачем ще на початку осені 2008 року. Проте, згідно наданих документів зазначені роботи нібито виконувалися підрядниками: ТОВ "Формаксбуд", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ПП ТД "Фаворит Плюс" в квітні-серпні 2009 року, тоді як в цей час виконувалися вже зовсім інші роботи, а саме: укладання труб, з'єднання, перевірка тиском, тощо. Тому, позивачем безпідставно було завищено валові витрати та безпідставно сформовано податковий кредит.

Позивач належним чином був повідомлений про дату час та місце судового розгляду справи, проте представник позивача в судове засідання не з»явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Сіренко І.С. в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених у письмовому запереченні (т.1 а.с.180-183).

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку ЗАТ "СПМК №9" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено акт №153/23/14018417/23 від 09.12.2009р. (т.1 а.с.10-58).

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2009 року: №0000892300/0, яким позивачу визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 840636грн., у тому числі: 697529грн. за основним платежем, 143107грн. штрафних санкцій; та №0000902300/0, яким визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 755230,5грн., у тому числі: 503487грн. за основним платежем, 251743,5грн штрафних санкцій (т.1 а.с.66, 67).

Згідно висновків акту перевірки позивачем порушені вимоги підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст.4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 ст.5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діючого на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 334/94-ВР), в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 697529грн., а саме: за 2008 рік - 68179 грн. в т.ч. 4 квартал 2008 року в сумі 68179 грн., за 2009 рік в сумі 629350 грн., в т.ч. за І квартал - 14304 грн., за 2 квартал - 500395 грн., за 3 квартал - 114651 грн. Також позивачем порушені вимоги пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (діючого на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон №168/97-ВР), ч.1, ч.5 ст.203, ч.2 ст.215, п.5 ст.203, п.1ст.216 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог , додержання яких є необхідним для чинності правочину за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. у зв'язку з чим ЗАТ "СПМК №9" було занижено податок на додану вартість на суму 503487 грн., в т.ч. у періодах: за грудень 2008 року - на суму 50712 грн., січень 2009 року - на суму 33333 грн., квітень 2009 року - на суму 101752 грн., травень 2009 року - на суму 41667 грн., червень 2009 року - на суму 197415 грн., серпень 2009 року - на суму 78607грн.

Перевіркою встановлено, що між ЗАТ "СПМК №9" (субпідрядник) та Охтирським УГГ (генпідрядник) був укладений договір підряду від 20.10.2008 № 46 на будівництво підвідного газопроводу від ГРС ВАТ «Укрнафта» у селі Кириковка до села Олександрівка Великописарівського району Сумської області з газифікацією села Олександрівка. На перевірку позивачем були подані документи про залучення для виконання передбаченого договором обсягу робіт субпідрядників ТОВ «Формакс-Буд», ТОВ «Висотмістобуд» та ПП ТД «Фаворит Плюс», які зобов`язувались виконати частину підрядних робіт згідно з договорами підряду, а саме: з ТОВ «Формакс-Буд» - договори від 02.04.2009р. №16 на загальну суму 97538,40 грн. (у т.ч. ПДВ 16256,40 грн.), від 02.04.2009 №17 на загальну суму 126481,20 грн., (у т.ч. ПДВ 21080,20 грн.), № 23 (без дати) - на суму 250000,80 грн. (у т.ч. ПДВ 41666,80 грн.), № 25 (без дати) на суму 850000,80 грн. (у т.ч. ПДВ 141666,80 грн.), № 30 (без дати) на суму 334492,80 грн. (ПДВ 55748,80 грн.), від 03.08.2009 (без номера) на суму 471643,20 грн. (у т.ч. ПДВ 78607,20 грн.); з ТОВ «Висотмістобуд» - договір № 8 від 15.01.2009 на загальну суму 200000,40 грн. (у т.ч. ПДВ 33333,40 грн.); з ПП ТД «Фаворит Плюс» - договір № 47 від 15.12.2008 на загальну суму 304273,85 грн. (у т.ч. ПДВ 50712,38грн.). На підтвердження виконання господарських операцій за цими договорами позивач надав акти приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в), видаткові на податкові накладні на поставку робіт та товарів (труба С Д219 та блочний ГРПГ), платіжні доручення про перерахування грошових коштів за роботи та товари. В бухгалтерському обліку позивач здійснив оприбуткування труб С Д219 на загальну суму 89493,44 грн. (у т.ч. ПДВ 14915,57 грн.) та блочного ГРОГ на суму 297000,00 грн. (у т.ч. 49500,00 грн.), вартість яких позивач так само, як і вартість робіт за вказаними вище договорами відніс до складу валових витрат, а суми ПДВ, сплачені в ціні придбання, включив до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Суд зазначає, що законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Ці обставини відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ та/або зменшення сум бюджетного відшкодування з цього податку.

Висновок суду про обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 27.03.2012 у справі за позовом Приватного підприємства «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Проте, в судовому засіданні не було доведено реальності надання підрядних послуг та поставку товарів позивачу товариствами з обмеженою відповідальністю «Формакс-Буд» та «Будівельна компанія «Висотмістобуд», а також приватним підприємством «Фаворит Плюс».

Питання укладання та виконання договорів підряду регулюються Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (затверджені постановою КМУ від 01.08.2005р. №668) (далі Загальні умови), які є обов'язковими під час укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, форми власності замовника та підрядника.

Відповідно до Загальних умов договірна ціна визначається на підставі кошторису, який є істотною умовою договору за законом. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Під час проведення перевірки встановлено, що згідно умов договору підряду №46 від 20.10.2008, укладеного між ЗАТ "СПМК №9" (субпідрядник) та Охтирським УГГ (генпідрядник) субпідрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників за погодженням з генпідрядником.

В порушення Загальних умов та умов договору підряду №46, ЗАТ "СПМК №9" при будівництві газопроводу уклало договори субпідряду з ТОВ "Формаксбуд", ТОВ "Висотмістобуд" та ПП ТД "Фаворит Плюс" без погодження з Охтирським УЕГГ (генпідрядником).

Крім того, у вказаних договорах конкретно не визначено об'єкт будівництва та його місцезнаходження, основні параметри, склад та обсяг робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником. Календарні графіки виконання робіт не складалися. Договори не містять строків початку та закінчення робіт, умови страхування ризиків.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Формаксбуд", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ПП ТД "Фаворит Плюс" не одержували встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт.

Тому вказані підприємства професійно не спроможні були виконувати визначені договорами роботи.

Суд також зазначає, що такі роботи, як засипка траншей та котлованів, тощо виконувались без здачі та складання акту попередніх прихованих робіт (улаштування прохідного каналу, протягування в прохідний канал сталевої труби, укладення сталевих труб, пневматичне випробування, нанесення посиленої антикорозійної ізоляції, продувка повітрям трубопроводу, та інше).

За результатами перевірки вищевказаних підрядних організацій встановлено, що ТОВ "Формаксбуд" зареєстровано 19.04.2007р. Голосіївською районною у м.Києві державною адміністрацією. Перший звіт про результати фінансово-господарської діяльності з ПДВ подано в січні 2009 року. Фактично, підприємство працювало 9 місяців в 2009 році, з серпня 2008 року місцезнаходження підприємства не встановлено. Перевіркою діяльності ТОВ "Будівельна компанія "Висотмістобуд" встановлено, що стан підприємства - 10 - запит на встановлення місця знаходження. Згідно звітності по комунальному прибутку працюючі на підприємстві відсутні, в податковій звітності по податку на прибуток амортизаційні нарахування не нараховувалися. Аналіз контрагентів підприємства, від яких сформовано в перевіряємому періоді податковий кредит свідчить про те, що в січні 2009 року весь податковий кредит підприємства сформовано виключно за рахунок контрагента ТОВ "Генезис" (м.Київ, до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцем знаходження). Остання декларація по податку на прибуток подана за 11 місяців 2008 року. По ПДВ - за серпень 2008 року. Перевіркою діяльності ПП ТД "Фаворит Плюс" встановлено, що дане підприємство зареєстровано в м.Вінниця. Стан платника 23 - місцезнаходження не встановлено. Основні засоби на підприємстві відсутні, кількість працюючих - 1 особа. Остання декларація по податку на прибуток подана до ДПІ у м.Вінниця за І півріччя 2008 року , остання декларація по ПДВ - за березень 2009 року.

Отримані відомості, свідчать про те, що підприємства не укомплектовані інженерно-технічними працівниками та робітниками відповідних професій і кваліфікацій, не мають в наявності техніки, обладнання, устаткування, приладів, а тому фактично не могли виконували будівельні роботи.

Фактично роботи виконувались працівниками ЗАТ "СПМК №9", що підтверджується відповідними письмовими поясненнями працівників позивача.

Ще одним доказом того, що роботи за договорами підряду ТОВ "Формаксбуд", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ПП ТД "Фаворит Плюс" не виконувалися є той факт, що основні земельні роботи по підготовці до укладання труб здійснювались ще на початку осені 2008 року. Проте, згідно наявних документів вказані роботи нібито виконувалися ТОВ "Формаксбуд", ТОВ "Будівельна компанія Висотмістобуд" та ПП ТД "Фаворит Плюс" в квітні-серпні 2009 року, тоді як на той період підготовчі земельні роботи фактично вже були виконані і проводилась заключна стадія, а саме: укладання труб, з'єднання, перевірка тиском, тощо. Фактично відповідні роботи були виконані працівниками ЗАТ "СПМК №9", а кошти безпідставно перераховані на рахунки вищевказаних підприємств, які роботи не виконували.

Крім того, в ході перевірки були отримані письмові пояснення ОСОБА_2, яка значилася засновником, директором та головним бухгалтером ПП ТД "Фаворит Плюс" і прізвище якої вказане у наданих позивачем під час перевірки видаткових та податкових накладних, виписаних від імені вказаного підприємства. З даних пояснень вбачається, що вона взагалі не причетна до діяльності та реєстрації товариства, жодних документів, у тому числі податкових накладних вона не підписувала.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21.01.2011р. у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Отже, податкові накладні, підписані нібито ОСОБА_2 від імені ПП ТД «Фаворит Плюс», не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

Що стосується висновку податкового органу про те, що матеріали, зазначені в видаткових накладних та в платіжних документах, отриманих ЗАТ "СПМК №9" від ТОВ "Формакс буд" фактично не були поставлені, то суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що відповідно до усної угоди, позивачем нібито було отримано від ТОВ "Формаксбуд" труби С Д219 згідно видаткової накладної №365 від 13.04.2009р. 9,97т по ціні 7478грн. 27коп. на суму 89493грн. 44коп. в т.ч. ПДВ 14915грн. 57коп. та блочний ГРПГ (обладнання) згідно видаткової накладної №368 від 13.04.2009р. в кількості 1шт на суму 297000 грн. в т.ч. ПДВ - 49500 грн. По даних бухобліку придбання труб та обладнання віднесено по Дт201 "Матеріали" та Кт631 "Розрахунки з постачальниками" на суму 322077грн. 87коп. (накладні на оприбуткування №б/н від 13.04.2009р. в підзвіт ОСОБА_3

ЗАТ «СПМК №9» згідно наявних документів було включено до валових витрат за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. витрати по придбанню товарів на суму 322078 грн.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, (діючого на момент виникнення правовідносин) товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу. Один із екземплярів товарно-транспортної накладної, як встановлено пунктом 11.7 цих Правил, передається вантажоодержувачу, і служить для оприбуткування вантажу (товару).

За змістом цієї норми товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності у покупця, безвідносно до умов договору поставки про зобов'язану сторону щодо доставки товару.

Проте, позивачем не були надані товарно-транспортні накладні або інші документи, які б підтверджували факт перевезення товарів, придбаних у ТОВ «Формакс-Буд».

На думку суду, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч.2 ст.71 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч.1 ст. 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Оцінюючи докази, надані сторонами, суд зазначає, що сам факт виконання робіт не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд»», ПП ТД «Фаворит Плюс», тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження валових витрат та податкового кредиту.

З урахуванням викладених обставин, позивачем не було надано доказів реальності господарських операцій між ЗАТ «СПМК №9» та ТОВ «Формаксбуд», ТОВ «Будівельна компанія Висотмістобуд»», ПП ТД «Фаворит Плюс».

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" до Сумської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 22.12.2009року №0000902300/0, скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2009 року №0000892300/0 в частині визначеної суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 759512 грн. 25 коп., з яких: сума основного платежу - 629357 грн. 75 коп., сума штрафних (фінансових) санкцій - 130154 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" до Сумської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 22.12.2009 року №0000902300/0, скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2009 року №0000892300/0 в частині визначеної суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) закритому акціонерному товариству "Спеціалізована пересувна механізована колона №9" за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 759512 грн. 25 коп., з яких: сума основного платежу - 629357 грн. 75 коп., сума штрафних (фінансових) санкцій - 130154 грн. 50 коп. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя /підпис/ С.О. Бондар

судді: /підпис/ Є.Д. Кравченко

/підпис/ В.М. Соколов

Повний текст постанови виготовлений 7 жовтня 2013 року.

З оригіналом згідно:

Головуючий суддя С.О. Бондар