2/604/319/13
У х в а л а
04 липня 2013 року
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про вжиття заходів щодо забезпечення позову, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Одночасно з вказаною позовною заявою представником позивача ПАТ КБ «Приватбанк» подано заяву про забезпечення позову, згідно якої останні просять накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, в межах суми стягнення, направити до Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяви про реєстрацію обтяжень на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу та обмежити його у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань.
Заявлену вимогу мотивує тим, відповідач протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов'язання, а тому у банка відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов'язків перед кредитором, оскільки найчастіше за порушенням зобов'язань відбувається вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна та коштів. Крім того, відповідач використовує такий спосіб ухилення від виконання зобов'язань, як виїзд за межі України, що унеможливлює виконання рішення суду, так як ДВС не має можливості ознайомлювати боржника з його правами та рухом виконавчого провадження. З огляду на вказане, вважають, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ознайомившись із змістом даної заяви, суд вважає, що вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, оскільки:
- всупереч п. 1 ч. 2 ст. 151 ЦПК України не зазначено причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто тих обставин, які б указували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду саме щодо конкретного відповідача у справі - ОСОБА_1, натомість містяться лише загальні порушення і способи ухилення боржника від взятих зобов'язань;
- зазначаючи види забезпечення позову, які позивач просить суд застосувати, в порушення вимог п. 2 ч 2 ст. 151 ЦПК України, не обгрунтовано необхідності застосування саме цих видів забезпечення позову;
- позивачем не конкретизовано майно відповідача, на яке слід накласти арешт, а саме не зазначено банківські установи та їх реквізити, в яких відповідач має свої рахунки, а також номери рахунків, на яких можуть знаходитись грошові кошти відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені відомості потрібні для забезпечення позову.
Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд дійти висновку про наявність того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На підставі вище наведеного, враховуючи те, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог чинного законодавства приходжу до висновку, що вказана заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення та підлягає поверненню заявнику, як це передбачено ч. 8 ст. 153 ЦПК України.
Керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суддя, -
У Х В А Л И Л А:
Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про вжиття заходів щодо забезпечення позову, - повернути заявнику.
Повернення заяви про забезпечення позову, не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які є підставою повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя
Судове рішення № 34041882, Підволочиський районний суд Тернопільської області було прийнято 04.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 604/992/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: