Рішення № 34040758, 25.09.2013, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1678/13-ц

Провадження №2/173/839/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого - судді Шевченко О.Ю.

при секретарі судового засідання - Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 березня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з порушенням строків повернення кредиту та сплаті відсотків за користування наданим кредитом станом на 31 травня 2013 року заборгованість складає 36353 грн. 09 коп., в тому числі заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами за користування кредитом та штраф, яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь, а також стягнути судові витрати у сумі 363 грн. 53 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги. Суду пояснила, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості було здійснено відповідачем в вересні 2008 року, з жовтня 2008 року відповідач припинила погашати заборгованість за кредитом та сплаті відсотків і тим самим порушила зобов'язання. Договору про збільшення строку позовної давності між сторонами не має. Також зауважила, що строк дії договору кредиту не припинився, оскільки відповідно до умов договору за відсутності заяви клієнта про закриття картрахунку строк дії договору пролонгується на той самий строк, у випадку ненадходження від клієнта письмової заяви про закриття картрахунку та про припинення дії договору.

Відповідач позов не визнала, проти задоволення позовних вимог заперечувала. Суду пояснила, що можливо і отримувала кредитну картку, проте не пам'ятає коли саме, та які суми коштів отримувала.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, оскільки позивачем не надано доказів того, що відповідач взагалі отримувала будь-які грошові кошти та не зрозуміло на яких умовах. Окрім того представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності (а.с.55).

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до п. 3.1 Умов та правил надання банківських послуг 30 березня 2006 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник - закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк») (Банком) та ОСОБА_1 (Позичальником) було укладено договір про надання банківських послуг. Відповідно до умов договору Позичальнику було відкрито кредитну картку «Універсальна» із встановленням суми кредитного ліміту 3500 грн. та встановленням базової відсоткової ставки 3 % на місяці зі строком дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки. Умовами договору було передбачено, що погашення заборгованості по кредитному ліміту може проводитись шляхом внесення коштів на картку Клієнта. Підписуючи заяву про видачу та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 погодилась з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку, які є договором між нею та Банком (а.с. 13).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.4 Умов та правил надання банківських послуг встановлено строк погашення кредиту - в повному обсязі, не пізніше останнього місяця, зазначеного на платіжній карті та процентів - щомісячно за попередній місяць. Пунктом 6.5 Умов та правил надання банківських послуг передбачено обов'язок Позичальника погашати заборгованість по кредиту, процентах за його користування, сплачувати комісію.

Уклавши із закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 порушила договірні зобов`язання, що призвело до виникненя заборгованості, яка станом на 31 травня 2013 року становить 34 145 грн. 80 коп.: 8827 грн.71 коп. - заборгованість за кредитом; 25318 грн. 09 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами договору передбачено відповідальність за невиконання зобов'язання. Так п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушені Клієнтом строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням, передбаченим договором більше ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Згідно з розрахунком позивача (а.с.11) за порушення строків повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору станом на 31 травня 2013 року нараховано штраф в сумі 2207 грн. 29 коп.

В судовому засіданні встановлено, що виконувати зобов'язання по договору відповідач припинила в жовтні 2008 року, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 8) та не заперечується позивачем. Згідно з виписки особового рахунку ОСОБА_1 востаннє відповідач отримала готівку (суму кредиту) в сумі 4640 грн. 11 серпня 2008 року (а.с.47) Останнє погашення кредиту відбулося 16 січня 2009 року в сумі 97 грн. 57 коп. (а.с.48). З цього часу відповідач кредитною карткою не користувалася та заборгованість не сплачувала.

Доказів повернення кредиту на день ухвалення рішення сторонами суду не надано.

Таким чином, Позичальник порушила зобов'язання щодо своєчасного повернення заборгованості по кредиту та відсотках у відповідності до п.5.4 Умов та правил надання банківських послуг і про це порушення Банку було відомо вже після спливу одного місяця від останньої дати погашення заборгованості, а саме в лютому 2009 року. При цьому суд вважає, що саме несплата чергового щомісячного платежу є порушенням зобов'язання з боку відповідача, що також підтверджується випискою по особовому рахунку згідно з якою виникнення заборгованості пов'язується саме з невнесенням поточного щомісячного платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Доказів укладення між Банком та Позичальником договору про збільшення позовної давності сторонами не надано.

Таким чином строк, у межах якого Банк мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого права закінчився в лютому 2012 року, проте позивач звернувся до суду з позовом лише в березні 2013 року (згідно ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська).

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, є підставою для відмови у позові. Згідно зі ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позовна давність не може в даному випадку застосовуватись, оскільки строк дії договору не припинено з огляду на те, що обчислення позовної давності (її початок перебігу та спливу) пов'язано лише з датою, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права, та не пов'язано зі строком дії договору. Наявність поважних причин пропущення строку позовної давності позивачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що в судовому засіданні відповідачем було зроблено заяву про застосування позовної давності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у позові в повному обсязі, як до основної вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту та за процентами за користування кредитом так і щодо стягнення штрафу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст.. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд, приймає до уваги, що відповідачем понесено судові витрати, а саме витрати на правову допомогу, в сумі 4000 грн., що підтверджується квитанцією № 33 від 6 вересня 2013 року, оригінал якої було досліджено в судовому засіданні, а тому зазначені витрати підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 266, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 60, 79, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

В позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул.. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: АДРЕСА_1, понесені нею судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко