Постанова № 34036575, 07.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Дата ухвалення
07.10.2013
Номер справи
801/7229/13-а
Номер документу
34036575
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 р. 10:35 Справа №801/7229/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора АР Крим Марач В. Ю.

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство курортів та туризму Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

позивача - Аметова А.Е., посвідчення № НОМЕР_1 від 15.10.12р.;

відповідача - Просоєдов С.Г., посвідчення НОМЕР_2, довіреність № 01-668/08-05 від 22.04.13;

третьої особи- Єфимова О.В. посвідчення № НОМЕР_3, довіреність № 01-29/1465 від 23.07.13;

Суть спору: Заступник прокурора АР Крим Марач В. Ю. (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними дії територіальних органів Головного управління ДСНС України в АР Крим щодо погодження паспортів на відкриття та функціонування пляжів, обстеження яких проведено не уповноваженими об'єктовими аварійно-рятувальними службами ПП «Чорноморський підводник» та ТОВ «ВК «Кратос»;

- Зобов'язання відповідача здійснити дії, спрямовані на відкликання (анулювання) погодження паспортів на відкриття та функціонування пляжів, обстеження яких проведено не уповноваженими об'єктовими аварійно-рятувальними службами ПП «Чорноморський підводник» та ТОВ «ВК «Кратос».

Позов мотивовано порушенням відповідачем Закону України «Про аварійно-рятувальні служби».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.07.2013 року було відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міністерство курортів та туризму Автономної Республіки Крим, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Представник позивача пояснив, що перевіркою, проведеною у відповідача було встановлено, що водолазне обстеження дна акваторії водного об'єкту (пляжів) в деяких випадках здійснюється аварійно-рятувальними службами, створеними на приватних підприємствах (ТОВ «ВК «Кратос» та ПП «Чорноморський підводник»), та на підставі складених ними актів про водолазне обстеження дна та очистку підводної частини акваторії пляжів територіальними органами відповідача здійснюється погодження паспортів на відкриття та функціонування пляжів. На думку позивача з урахуванням норм Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» аварійно-рятувальні служби підприємств приватного права (об'єктові аварійно-рятувальні служби) не мають повноважень складати та підписувати акти, у зв'язку з чим територіальні органи відповідача протиправно погоджували видачу паспортів пляжів. За результатами перевірки на адресу відповідача було внесено подання, яке було відповідачем відхилено, що й зумовило звернення до суду.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях від 02.09.2013 року (т.1.а.с.69), згідно з якими, посилаючись на Правила охорони життя людей на водних об'єктах України, зазначив, що водолазне обстеження дна акваторії водного об'єкту здійснюється тільки водолазним підрозділом аварійно-рятувальної служби, сертифікованої на виконання водолазних робіт та атестованої відповідно до встановленого порядку. Наведені в позові прокурора аварійно-рятувальні служби сертифіковані та атестовані на право проведення аварійно-рятувальних робіт Центральною міжвідомчою атестаційною комісією МНС України, у зв'язку з чим відповідач вважає необґрунтованими твердження позивача про порушення порядку погодження паспортів на відкриття та функціонування пляжів.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення по суті позовних вимог, просив задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 123 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокуратура, здійснюючи свої повноваження в адміністративному судочинстві, має дотримуватись вимог процесуального закону.

Спеціальним Законом, якій встановлює підстави для звернення до суду органів прокуратури є Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII(зі змінами та доповненнями), відповідно до ч. 6 ст. 23 якого в разі відхилення подання прокурора для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» (ч.1,3,5)подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів. У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Згідно ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Суд зазначає, що відповідно до діючого законодавства, прокурор може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадку, визначеному частиною 5 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Судом встановлено, що 10.06.2013 за вих. № 07/1/4-502вих.13(т.1а.с.10) на адресу відповідача Заступником прокурора АР Крим Марач В.Ю. було направлено подання, відповідно до якого прокурор вимагав:

- Вжити заходів щодо усунення вказаних у поданні порушень, причин цих порушень, що їм сприяють;

- Вирішити питання щодо відкликання погодження паспортів на відкриття та функціонування пляжів ТОВ «НІМЕ і Мікрон», ДП «Санаторій «Гурзуфський», ПП «Фірма «Шарм», ПБО ГКВО «Перлина Криму», ПАТ «Пансіонат «Прибрежний», КК «Галата», ПП «ОСОБА_5, ПП «ОСОБА_6, ТОВ «Фірма Санвіре», ПНСХ «Будинок мистецтва ім.. художника К.А, Коровина», ТОВ «Молодіжний», ТОВ «Жако- 2007», ДП України Міжнародний дитячий центр «Артек», ДП «Санаторій «Алуштинський», Маломаякська сільська рада, КП «Управління міського господарства», ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Горизонт», ННЦ ХФТІ «База відпочинку «Еврика», КП «ЗЦОО «Кримпотребсоюзу», Філією ТОВ «Кронос» ГК «Кримська рів'єра», ТОВ «Ласковий берег», ПАТ «Агропромбуд», ТОВ «Грин Рей», КП «Отдих», КП «Заожилводоканад», Пансіонат «Планета», ДОЛП «Росія», ДОЦ «Мрія», МРЦ «Буревісник», Санаторій «Ім. Н.К. Крупської», Санаторій «Орлятко», Санаторій «Золотий берег», ПП «Акваторія», КРЗ «МЦТММСіПРІ» та ТОВ «Екс-тур», та інших паспортів, водолазне обстеження дна пляжів яких проведено не уповноваженими на проведення зазначених видів робіт об'єктовою аварійно-рятувальною службою ТОВ «ВК «Кратос» та об'єктовою аварійно-рятувальною службою ПП «Чорноморський підводник».

Судом встановлено, що подання позивача стосується погодження паспортів пляжів Алуштинського міського відділу, Ялтинського та Євпаторійського міських управлінь - територіальних підрозділів відповідача.

Листом від 21.06.2013 за вих. № 03/1885/02/02-05 (т.1.а.с.14) відповідач повідомив позивача про те, що вказані позивачем в подані аварійно-рятувальні служби взяті на облік та атестовані на право проведення аварійно-рятувальних робіт Центральною міжвідомчою атестаційною комісією, про що свідчить свідоцтво про атестацію аварійно-рятувальних служб ПП «Чорноморський підводник» від 26.05.2010 № 234, в якому дозволяється проведення обстеження та очистки дна водних об'єктів в місцях масового відпочинку, та ТОВ «ВК «Кратос» від 05.09.2012 № 527, в якому дозволяється проведення обстеження підводної частини акваторії пляжів.

Відповідач зазначив, що положення про аварійно-рятувальні служби погоджені Центральною міжвідомчою атестаційною комісією.

У зв'язку з зазначеним, відповідач проінформував про відсутність підстав вважати протиправними дії своїх територіальних підрозділів та вчиняти дії щодо відкликання погодження паспортів на відкриття та функціонування пляжів.

Отже, звертаючись до суду Заступник прокурора АР Крим Марач В.Ю. діяв в межах повноважень, визначених ст. 6 Закону України «Про прокуратуру».

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в АР Крим (далі - ГУ ДСНС України в АР Крим)відповідно до Положення, затвердженого Наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (т.1.а.с.109) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру.

Ялтинське та Євпаторійське міські управління та Алуштинський міський відділ відповідно до положень (т.1.а.с.123-179) є структурними підрозділами апарату ГУ ДСНС України в АР Крим, які в межах наданих повноважень забезпечують реалізацію на рівні відповідної ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, судом встановлено таке.

Як встановлено Правилами охорони життя людей на водних об'єктах України, затвердженими Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 3 грудня 2001 р. № 272(у редакції наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 24 вересня 2012 р. № 1214), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 р. за № 95/6383, (далі - Правила) (п2.7.) щороку перед початком купального сезону дно акваторії, відведене для купання людей, має бути обстежене водолазним підрозділом аварійно-рятувальної служби і очищене від сторонніх предметів. Замовнику видається паспорт пляжу (додаток 1) з такими документами:

паспорт підводної частини акваторії пляжу (додаток 2);

акт водолазного обстеження дна акваторії пляжу (додаток 3);

карта виміру глибин дна акваторії пляжу;

акт про усунення перешкод з дна акваторії пляжу (додаток 4).

Згідно п. 2.8. Правил паспорт пляжу підписується заступником керівника місцевого органу виконавчої влади - відповідальним за введення місць масового відпочинку в експлуатацію після погодження головним державним санітарним лікарем (заступником) адміністративної території, представниками територіального органу МНС України та Держтехногенбезпеки України, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, керівником аварійно-рятувальної служби, яка проводила водолазне обстеження дна акваторії водного об'єкта.

Відповідно до п.2.9. Правил водолазне обстеження дна акваторії водного об'єкта здійснюється тільки водолазним підрозділом аварійно-рятувальної служби, сертифікованої на виконання водолазних робіт та атестованої відповідно до Порядку атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 червня 2003 року № 201, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 липня 2003 року за N 640/7961 (із змінами), крім пляжів Військово-морських сил України та Держприкордонслужби України.

Аналогічні положення викладені в п. 1.5 Правил охорони життя людей на водних об'єктах Автономної Республіки Крим, затверджених Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2006 № 178-5/06 .

Суд зазначає, що Державну службу України з надзвичайних ситуацій було утворено шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державної інспекції техногенної безпеки України на підставі Указу Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24 грудня 2012 року № 726/2012.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» від 16 січня 2013 року № 20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій є правонаступником Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державної інспекції техногенної безпеки України, що реорганізовуються.

Згідно з Положенням про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 402/2011 МНС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, рятувальної справи та гасіння пожеж, державного нагляду у сфері техногенної, пожежної, промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 р. № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» було утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій за переліком згідно з додатком, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі; встановлено, що:територіальні органи Міністерства надзвичайних ситуацій та Державної інспекції техногенної безпеки, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з надзвичайних ситуацій; територіальні органи, що утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав і обов'язків територіальних органів, що реорганізуються.

Таким чином, територіальні органи та структурні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій з питань оформлення паспортів на відкриття та функціонування пляжів та контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є правонаступниками територіальних органів Міністерства з надзвичайних ситуацій України.

Судом встановлено, що під час прокурорської перевірки прокурором було досліджено законність оформлення паспортів на відкриття та функціонування пляжів по ТОВ «НІМЕ і Мікрон», ДП «Санаторій «Гурзуфський», ПП «Фірма «Шарм», ПБО ГКВО «Перлина Криму», ПАТ «Пансіонат «Прибрежний», КК «Галата», ПП «ОСОБА_5, ПП «ОСОБА_6, ТОВ «Фірма Санвіре», ПНСХ «Будинок мистецтва ім. художника К.А, Коровина», ТОВ «Молодіжний», ТОВ «Жако- 2007», ДП України Міжнародний дитячий центр «Артек», ДП «Санаторій «Алуштинський», Маломаякська сільська рада, КП «Управління міського господарства», ТОВ «Пансіонат з лікуванням «Горизонт», ННЦ ХФТІ «База відпочинку «Еврика», КП «ЗЦОО «Кримпотребсоюзу», Філією ТОВ «Кронос» ГК «Кримська рів'єра», ТОВ «Ласковий берег», ПАТ «Агропромбуд», ТОВ «Грин Рей», КП «Отдих», КП «Заожилводоканад», Пансіонат «Планета», ДОЛП «Росія», ДОЦ «Мрія», МРЦ «Буревісник», Санаторій «Ім. Н.К. Крупської», Санаторій «Орлятко», Санаторій «Золотий берег», ПП «Акваторія», КРЗ «МЦТММСіПРІ» та ТОВ «Екс-тур».

Копії матеріалів перевірки, в тому числі копії актів водолазного обстеження дна акваторії пляжу та актів про усунення перешкод з дна акваторії пляжу, долучено до матеріалів справи (т.2.а.с.1-250, т.3 а.с.1-270, т. 4 а.с.1-252).

З наданих позивачем матеріалів перевірки вбачається, що акти було підписано представниками водолазних груп Об'єктової аварійно-рятувальної служби ТОВ «ВК Кратос» та Об'єктової аварійно-рятувальної служби Приватного підприємства «Чорноморський підводник».

Як вбачається з матеріалів справи вказані служби створені при Приватному підприємстві «Об'єктова аварійно-рятувальна служба «Чорноморський підводник», ідентифікаційний код 32843453 та ТОВ «ВК Кратос» , ідентифікаційний код 37939904.

Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» від 14.12.1999№ 1281-XIV (зі змінами та доповненнями, якій діяв до 01.07.2013) визначає організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб, обов'язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників, а також питання міжнародного співробітництва у сфері ліквідації надзвичайних ситуацій.

Згідно ст. 1 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Статтею 5 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Постійному та обов'язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають рекреаційні зони та інші території у період масового відпочинку людей або занять промислом, який не суперечить законодавству, в тому числі місця туристичної активності;

Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, визначається згідно з законодавством.

Об'єкти та окремі території, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню комунальними і аварійно-рятувальними службами громадських організацій, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, органом місцевого самоврядування, що створюють ці служби, та законодавством.

Відповідно до Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. № 1214 рекреаційні зони та інші території в період масового відпочинку людей або занять промислом, який не суперечить законодавству, в тому числі місця туристичної діяльності в гірських, лісових та спелеологічних районах віднесені до переліку територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню саме державними аварійно-рятувальними службами.

Згідно п.1.2. Правил пляж - земельна ділянка берегової території, яка прилягає до водного об'єкта та призначена для масового відпочинку людей. Отже пляжі це рекреаційні зони, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами.

Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» (ст.6) встановлює права аварійно- рятувальних служб.

Так, державні та комунальні аварійно-рятувальні служби у разі здійснення заходів щодо запобігання виникненню і ліквідації надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків мають право:

обстежувати з метою профілактики виникнення надзвичайних ситуацій об'єкти і території, що ними обслуговуються;

подавати власникам підприємств, установ та організацій, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення протиаварійного стану об'єктів і територій та усунення виявлених порушень вимог безпеки;

скасовувати власні погодження планів реагування на надзвичайні ситуації або їх окремі позиції у разі невідповідності фактичному стану безпеки об'єкта чи території;

використовувати на договірних засадах засоби зв'язку, транспорту та інші матеріально-технічні ресурси підприємств, установ та організацій для рятування людей та виконання термінових робіт або доставки в зони надзвичайних ситуацій особового складу, спеціального оснащення і вантажів;

безоплатно і безперешкодно одержувати від підприємств, установ та організацій, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання покладених на аварійно-рятувальну службу завдань;

безперешкодного доступу на об'єкти і території з метою виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій;

вимагати від усіх осіб, які знаходяться в зоні надзвичайної ситуації, додержання правил, запроваджених встановленими заходами безпеки;

брати участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються.

Аварійно-рятувальні служби, що створюються громадськими організаціями, мають права, передбачені абзацами п'ятим - дев'ятим, а аварійно-рятувальні служби, що створюються підприємствами, установами та організаціями, - абзацами шостим - дев'ятим части і їм першої цієї статті, а також права, що визначаються їх статутами чи положеннями про них.

Судом встановлено, що наведені в позові аварійно-рятувальні служби не відносяться до державних, комунальних чи аварійно-рятувальних служб громадських організацій.

Статтею 8 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» передбачено, що аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або неспеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній основі. Відповідно до специфіки діяльності професійні аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціальними (воєнізованими).

Аварійно-рятувальні служби поділяються на державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби підприємств, установ, організацій (далі - об'єктові аварійно-рятувальні служби).

Аварійно-рятувальні служби ТОВ «ВК «Кратос» та ПП «Чорноморський підводник» є об'єктовими аварійно-рятувальними службами.

Згідно ст. 9 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» державні аварійно-рятувальні служби створюються як професійні центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, іншими центральними органами виконавчої влади.

Комунальні аварійно-рятувальні служби створюються як професійні для аварійно-рятувального обслуговування територій та об'єктів комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування, у тому числі за пропозиціями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

На підприємствах, в установах, організаціях із шкідливими та небезпечними умовами праці та підвищеним ризиком виникнення аварії можуть створюватися спеціалізовані об'єктові аварійно-рятувальні служби з працівників цих підприємств, установ та організацій за погодженням з державною чи комунальною аварійно-рятувальною службою, що обслуговує це підприємство, установу та організацію.

Громадські організації з метою виконання своїх статутних завдань і цілей можуть створювати в установленому порядку свої професійні аварійно-рятувальні служби.

Створення, реорганізація, ліквідація, а також перепрофілювання державних, комунальних та аварійно-рятувальних служб громадських організацій здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах цивільного захисту, рятувальної справи.

Державні, комунальні та аварійно-рятувальні служби громадських організацій діють на основі своїх статутів, які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, що створюють ці служби.

Державні, комунальні та аварійно-рятувальні служби громадських організацій набувають статусу юридичної особи з дня їх державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Статути державних, комунальних та аварійно-рятувальних служб громадських організацій, які подаються державному реєстратору, мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах цивільного захисту, рятувальної справи.

Об'єктові аварійно-рятувальні служби діють на основі положень про них, що затверджуються органами управління відповідних підприємств, установ та організацій за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах цивільного захисту, рятувальної справи.

Отже діяльність об'єктових аварійно-рятувальних служб повинна бути спрямована на забезпечення безпеки підприємств, установ, організацій із шкідливими та небезпечними умовами праці та підвищеним ризиком виникнення аварії.

Разом з тим, статтею 11 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» встановлено, що усі аварійно-рятувальні служби та рятувальники підлягають обов'язковій атестації на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт. Атестовані аварійно-рятувальні служби вносяться до спеціального реєстру аварійно-рятувальних служб. Неатестовані аварійно-рятувальні служби та рятувальники до проведення аварійно-рятувальних робіт не допускаються.

Порядок атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників, а також ведення реєстру аварійно-рятувальних служб, тимчасового зупинення діяльності неатестованих аварійно-рятувальних служб та рятувальників визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, за погодженням із заінтересованими іншими центральними органами виконавчої влади.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що право на функціонування та виконання будь-яких завдань аварійно-рятувальні служби незалежно від статусу набувають лише після проходження атестації, внесення до спеціального реєстру аварійно-рятувальних служб. При чому, обсяг задач, які може виконувати аварійно-рятувальна служба повинен бути зазначений у ії статуті (положенні).

Згідно Поряду атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 червня 2003 р. № 201, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 2003 р. за № 640/7961 (п.1.2) атестації підлягають державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій та аварійно-рятувальні служби підприємств, установ та організацій (далі - об'єктові аварійно-рятувальні служби), рятувальники, які працюють на контрактній основі, а також громадяни України, які вирішили стати рятувальниками і пройшли професійний відбір та підготовку.

Відповідно до п.2.4. вказаного Порядку Центральна міжвідомча атестаційна комісія організовує атестацію всіх аварійно-рятувальних служб та рятувальників і проводить атестацію державних аварійно-рятувальних служб, спеціалізованих аварійно-рятувальних служб, укомплектованих кваліфікованим водолазним складом і спеціальним оснащенням для виконання водолазних робіт та рятувальників на присвоєння звання "рятувальник вищої категорії", здійснює методичне керівництво роботою територіальних і відомчих (галузевих) атестаційних комісій.

Атестація аварійно-рятувальних служб та формувань проводиться з метою визначення можливості виконання службою заявлених видів аварійно-рятувальних робіт (п.1.3.).

Особливістю проведення атестації спеціалізованих аварійно-рятувальних служб, укомплектованих кваліфікованим водолазним складом і спеціальним оснащенням для виконання водолазних робіт, є попередня сертифікація водолазних підрозділів. Метою сертифікації є визначення переліку видів водолазних робіт, які відповідно до кваліфікації осіб, допущених до виконання цих робіт, та наявного оснащення здатний виконувати водолазний підрозділ.

Згідно п.1.5 атестованим службам видаються свідоцтва про атестацію, в якому зазначаються певні коди надзвичайних ситуацій (додаток 1), а рятувальникам - книжка рятувальника (додаток 2).

Спеціалізованим аварійно-рятувальним службам, укомплектованим кваліфікованим водолазним складом і спеціальним оснащенням для виконання водолазних робіт, видається свідоцтво про атестацію з урахуванням висновку про результати сертифікації водолазних підрозділів.

Відповідно до свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби Серії ЦМ № 527 від 05.09.2012 (т.1.а.с.58) Об'єктова аварійно-рятувальна служба ТОВ «ВК «Кратос» атестована рішеннями атестаційної комісії, створеної наказом Міністерства надзвичайних ситуацій від 02.04.2011 № 359, дозволені аварійно-рятувальні роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних з нещасним випадком з людьми на воді, унаслідок прориву греблі(дамби, шлюзу, тощо) з утворенням проривної хвилі; у наслідок гідродинамічних аварій; унаслідок аварійного спрацювання водосховища гідроелектростанції, у зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди; метрологічні надзвичайні ситуації, пов'язані з атмосферними опадами, гідрологічні надзвичайні ситуації поверхневих вод; рятувально-водолазні роботи; обстеження підводної частини акваторії дна пляжів.

Згідно до положення про вказану аварійно-рятувальну службу, погодженого 03.09.2012 Центральною міжвідомчою атестаційною комісією Міністерства надзвичайних ситуацій України (т.1.а.с.65), п. 4, до основних видів діяльності служби віднесено: організація безпечної експлуатації пляжів, проведення робіт з очищення акваторії підводної частини пляжів, пропаганда безпечної поведінки на воді, проведення рятувальних, водолазно-рятувальних робіт, підготовка матросів рятувальників.

Відповідно до свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби Серії ЦМ № 243 від 26.05.2010 (т.1.а.с.59) Об'єктова аварійно-рятувальна служба Приватного підприємства «Чорноморський підводник» атестована рішеннями атестаційної комісії, створеної наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.07.2008 № 359, дозволені аварійно-рятувальні роботи з ліквідації наслідків нещасних випадків; нещасних випадків на воді з людьми; унаслідок аварійного спрацювання водосховища гідроелектростанції, у зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди; унаслідок прориву греблі(дамби, шлюзу, тощо) з утворенням проривної хвилі; у наслідок гідродинамічних аварій; метрологічні надзвичайні ситуації, підвищення рівня грунтових вод (підтоплення); виконання водолазних робіт; надання першої долікарської допомоги постраждалим на воді; обстеження підводної частини дна водних об'єктів в місцях масового відпочинку.

Згідно до положення про вказану аварійно-рятувальну службу, погодженого 03.05.2010 Центральною міжвідомчою атестаційною комісією Міністерства надзвичайних ситуацій України (т.1.а.с.52), п. 3, до основних видів діяльності служби віднесено: ведення рятувальних, водолазно-рятувальних робіт; організація безпечної експлуатації пляжів; ведення підводно-технічних робі з очищення дна акваторії пляжу; пропаганда безпечного поводження на воді; проведення підводно-технічних робіт з метою забезпечення безпечного плавання; надання водолазних послуг населенню; підготовка матросів-рятувальників та водолазів; інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству за умови набуття відповідних ліцензій.

Враховуючи наведені обставини, зважаючи на те, що єдиним критерієм для проведення аварійно-рятувальною службою обстеження підводної частини акваторії пляжів відповідно до п.2.9. Правил охорони життя людей на водних об'єктах України є наявність сертифікації на виконання водолазних робіт та атестації відповідно до Порядку атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 червня 2003 року № 201, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 липня 2003 року за № 640/7961 (із змінами), суд дійшов висновку про те, що у відповідача та його територіальних органів не було інших варіантів поведінки за наявності всіх належним чином отриманих документів, як погодження паспортів на відкриття і функціонування пляжів, водолазне обстеження дна акваторії яких було проведено об'єктовими аварійно-рятувальним службами ТОВ «ВК «Кратос» та ПП «Чорноморський підводник».

При чому, Правила охорони життя людей на водних об'єктах України не обмежують власників або користувачів пляжів щодо вибору певних аварійно-рятувальних служб для здійснення роботи по забезпеченню безпеки на пляжі.

Як вбачається з матеріалів справи по всіх наведених в позові пляжах, їх власниками (користувачами) було укладено договори з аварійно-рятувальними службами, відповідачем 17.04.2013 року було проведено перевірку діяльності об'єктової аварійно-рятувальної служби ПП «Чорноморський підводник», а 23.04.2013 було проведено перевірку діяльності об'єктової аварійно-рятувальної служби ТОВ «ВК «Кратос» ,щодо визначення фактичного стану готовності об'єктової аварійно-рятувальної служби до реагування на надзвичайні ситуації, за результатами яких було складено акти (т.1.а.с.45-48) за висновками яких вказані аварійно-рятувальні служби були визначені як «готові до дій за призначенням».

Позивачем при перевірці не було встановлено та підчас судового розгляду не надано доказів порушень в діяльності аварійно-рятувальних служб, та неналежного проведення обстеження пляжів.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо знання протиправними дії структурних підрозділів ГУ ДСНС України в АР Крим з погодження паспортів на відкриття та функціонування пляжів.

Крім того, суд враховує, що чинне законодавства (Закон України «Про аварійно-рятувальні служби», Правила охорони життя людей на водних об'єктах України) не передбачають права органів, які погодили паспорти на відкриття та функціонування пляжів. відкликати такі паспорти.

Слід зазначити, що Правила охорони життя людей на водних об'єктах Автономної Республіки Крим, затверджені Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2006 № 178-5/06, передбачають правові наслідки порушення юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності вимог до відкриття та функціонування пляжів, установлених цими Правилами, а саме вчинення Міністерством курортів і туризму Автономної Республіки Крим дій щодо ініціювання перед відповідними органами в установленому законом порядку питання щодо:

закриття пляжів і пляжних зон , на яких розташовані засоби розваг на воді і водні атракціони , а також штучних водойм , призначених для занять водними видами спорту;

припинення права користування пляжами (оренди пляжів ) ;

залучення осіб , які порушили вимоги до відкриття та функціонування пляжів , встановлені цими Правилами , до дисциплінарної , матеріальної , адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках , передбачених законом.

За таких обставин суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 07.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 11.10.13р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені адміністративного позову відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні ,або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.

З оригіналом згідно Котарева Г.М.

Попередній документ : 34036574
Наступний документ : 34036576