Ухвала суду № 34034807, 10.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/1664/13-ц Провадження № 22-ц/795/1997/2013 Головуючий у I інстанції -Приліпко В. М. Доповідач - Острянський В. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Лакізи Г.П., Хромець Н.С., при секретарі:Рудик І.І., за участю:представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 липня 2013 року про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу будинковолодіння та про зобов"язання повернення частини грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

У апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення Бахмацького районного суду від 26 липня 2013 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що суд не дав належної оцінки наявній в матеріалах справи копії акту комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства від 04.06.2013 року, за яким літня кухня, прийнята у власність ОСОБА_6 згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_2 від 07.03.2013 року розташована на земельній ділянці площею 0,12 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності відповідачки ОСОБА_7. Однак в технічній документації БТІ зазначена літня кухня під літерою В-1 включена до переліку будівель та споруд, що знаходяться на земельній ділянці АДРЕСА_2 і ці обставини призвели до помилки позивача при укладанні договору купівлі-продажу садиби по АДРЕСА_2і що згідно з правилами ст.229 ЦК України наведене, як обставини, що мають істотне значення, є підставою для визнання правочину недійсним.

Рішенням Бахмацького районного суду від 26 липня 2013 року в позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу будинковолодіння та про зобов"язання повернення частини грошей, отриманих від купівлі - продажу з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог було відмовлено.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що 07 березня 2013 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, згідно з яким ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_6 придбала житловий будинок разом з допоміжними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_2 і розміщені на земельній ділянці, наданій у приватну власність продавцю, розміром 0,06 га з відповідним кадастровим номером. Договір посвідчено в нотаріальному порядку. Тому суд, пославшись на норми матеріального закону (ст.ст.202,203,204,215,230,328 ЦК України) прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині, оскільки в судовому засіданні не було встановлено порушень законодавства, які б давали підстави для такого визнання. Що літня кухня як частина садиби АДРЕСА_2 згідно з правилами ст.381 ЦК України підлягає відчуженню разом з житловим будинком, що і було вирішено спірним договором купівлі-продажу.

Такий висновок суду підтверджується матеріалами справи, яким останній дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Крім того, з витребуваних і оглянутих в засіданні апеляційного суду копій інвентарних книг на садиби: АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 слідує, що літня кухня В-1 побудована в 1986 році і належить згідно з оцінювальним актом про господарські будівлі та споруди до садиби АДРЕСА_2 і до садиби АДРЕСА_1 не належить.

Апеляційний суд враховує, що літня кухня В-1, яку придбала позивачка, разом з житловим будинком, є згідно з положеннями ст.186 ЦК України приналежністю до головної речі і тому слідує за останньою, якщо інше не встановлено договором або законом. Що відповідно до правил абз.4 пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину чи його частини недійсними.

Апеляційний суд також вважає, що вимоги позивачки про виключення літньої кухні з переліку будівель та споруд, що знаходяться на земельній ділянці №1 по провулку Лермонтова в м.Бахмачі не підлягають задоволенню, оскільки є технічним питанням і не охоплюються змістом статті 16 ЦК України щодо судових способів захисту цивільних прав та інтересів.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд не дав належної оцінки акту комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства від 04.06.2013 року, за яким літня кухня, прийнята у власність ОСОБА_6 згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_2 від 07.03.2013 року розташована на земельній ділянці площею 0,12 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності відповідачки ОСОБА_7, в той час, як за технічною документацією БТІ ця літня кухня під літерою В-1 включена до переліку будівель та споруд, що знаходяться на земельній ділянці АДРЕСА_2; що ці обставини призвели до помилки позивачки при укладенні договору купівлі-продажу садиби по АДРЕСА_2 і що наведене, як обставини, що мають істотне значення, є підставою для визнання правочину недійсним - не можуть бути підставою для скасування рішення суду і не знайшли свого підтвердження на нормах чинного законодавства в засіданні апеляційного суду.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: