Рішення № 34033104, 11.09.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№2/263/3152/2013

№ 263/8061/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 рокумісто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі судді:

головуючого судді Ковтуненко В.О.,

при секретарі Русаковій Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про виселення, третя особа: ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом про виселення відповідачів, які зареєстровані та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 02.08.2012 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки спірну квартиру, розташовану за вищевказаною адресою у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №12/МК-07 від 26.02.2007 року. Відповідачі відмовляється добровільно звільнити житлову площу незважаючи на письмову вимогу іпотекодержателя, у звязку із чим Банк вимушений звернутись до суду.

Представник позивача надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення, про що надав письмову заяву.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 лютого 2007 між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №12/МК-07 на підставі якого остання отримала кредит у сумі 10000 доларів США строком до 25 лютого 2010 року зі сплатою 15% річних для придбання жилої нерухомості. Забезпеченням виконання зобовязань виступає іпотека: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1.

26 лютого 2007 року між КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, відповідно до якого відповідачі передали в іпотеку Банку належне ОСОБА_1 нерухоме майно однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач свої зобовязання по кредитному договору виконав.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 02 серпня 2012 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням суду встановлено, що станом на 04.01.2012р. заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 26 лютого 2007 року складає 9354,44 долари США.

Згідно з положеннями частини 3 статті 61 Цивільно-процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

23 лютого 2013 року КБ «ПриватБанк» на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлена письмова вимога про звільнення квартири в тридцятиденний строк.

До теперішнього часу відповідачі зобовязання по поверненню кредиту не виконали.

Статтею 109 Житлового кодексу України та статтею 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору все мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Вирішуючи справу суд враховує, що відповідно до вимог законодавства позивач повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про необхідність виселення, при цьому суд враховує, що за час розгляду даної справи повторно минув термін понад 30 днів з часу заявлення вимоги про необхідність добровільного виселення, про що відповідач усвідомлений, в звязку з чим суд приходить до висновку про необхідність виселення відповідача з квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 114 гривень 70 копійок.

Вимога про зняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з реєстраційного обліку задоволенню не підлягає, оскільки по-перше, відповідачі не зареєстровані у спірній квартирі, а по-друге, вимога суперечить положенням Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України, Законом України «Про іпотеку», ст. ст. 8, 11, 60, 61, 88, 212, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про виселення, третя особа: ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, з квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (на р/р №64993919400001 ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 114 гривень 70 копійок.

В задоволенні інших позовних ПАТ КБ «ПриватБанк», - відмовити.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяВ.О. Ковтуненко