Вирок № 34030554, 04.10.2013, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/45/13- к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2013м. Красний ЛиманКраснолиманський міській суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко О.В.

за участю секретаря Коровченко Г.В.

прокурорів: Чубарова В.С.

Вікторова В.В.

Понамарьової О.В.

потерпілих: ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

представника потерпілих і

цивільного позивача адвоката ОСОБА_7

захисника адвоката ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красний Лиман кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працює у TOB «Алексвосток» майстром виробництва, раніше не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

01 травня 2012 року близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_9, керуючи автомобілем ЗАЗ ДЕО Ланос реєстраційний номер НОМЕР_4, рухався по проїжджій частині автодороги зі сторони с. Ямпіль в напрямку с. Іллічівка Краснолиманського району Донецької області. При перетині перехрестя з головною автодорогою сполученням м. Красний Лиман - м. Сіверськ, не переконався в безпеці його проїзду і в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу", відповідно до якого водій повинен надати дорогу транспортним засобам, які під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, та в порушення вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїжджих частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, виїхав на нерівнозначне перехрестя, де скоїв зіткнення з автомобілем марки КІА Magentis реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній автодорозі з боку м. Красний Лиман в напрямку с. Закітне Краснолиманського району Донецької області.

В результаті зіткнення автомобілів:

ОСОБА_9 - пасажиру автомобіля ЗАЗ ДЕО Ланос заподіяні гематома лоба праворуч, синці верхніх і нижніх кінцівок, забій головного мозку, множинні двосторонні перелами ребер, гемоторакс праворуч, забиття правої легені і серця, закрита травма черева, перелам лонної і седалищної кісток ліворуч, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя;

ОСОБА_3 - пасажиру автомобіля ЗАЗ ДЕО Ланос заподіяні перелами тіла нижньої щелепи в області кута з двох сторін, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потребують для свого загоєння строк понад 21 день;

ОСОБА_11 - пасажиру автомобіля ЗАЗ ДЕО Ланос заподіяні закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забита рана тім'яної області, скальповані рани правої щоки, правої брови, крила носа зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та потребують для свого лікування строк понад 6, але не більше 21 дня,

ОСОБА_12 - пасажиру автомобіля ЗАЗ ДЕО Ланос заподіяні садна правої половини обличчя, грудної клітини зліва, струс головного мозку, тупа травма черева та грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та потребують для свого лікування строк понад 6, але не більше 21 дня;

ОСОБА_4 - водію автомобіля КІА Magentis заподіяні забій з підшкірною гематомою і садном правого передпліччя, забій з садном лівого колінного суглоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, травма лівої руки з гіпотрофічними змінами лівої кисті з функціональними і чутливими порушеннями, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали стійку втрату загальної працездатності менш, ніж на 1/3;

ОСОБА_5 - пасажиру автомобіля КІА Magentis заподіяні забій грудної клітки, перелам п'ятого ребра праворуч по передньо-пахвовій лінії, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потребують для свого загоєння строк понад 21 день,

ОСОБА_6 - пасажиру автомобіля КІА Magentis заподіяні закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забита рана підборіддя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;

ОСОБА_13 - пасажиру автомобіля КІА Magentis заподіяно забій верхньої третини правої гомілки, садна і синці, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_9 вимог дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" та п.16.11 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, пояснив, що 01 травня 2012 року близько 18 години 20 хвилин він керуючи автомобілем ЗАЗ ДЕО Ланос реєстраційний номер НОМЕР_4, рухався по проїжджій частині автодороги зі сторони с. Ямпіль в напрямку с. Іллічівка Краснолиманського району Донецької області. При перетині перехрестя з головною автодорогою сполученням м. Красний Лиман - м. Сіверськ, не переконався в безпеці його проїзду і в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу", виїхав на перехрестя, де скоїв зіткнення з автомобілем марки КІА Magentis реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній автодорозі з боку м. Красний Лиман в напрямку с. Закітне Краснолиманського району Донецької області. Удар прийшовся в задню праву частину його автомобіля. Він та інші пасажири його автомобілю: ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_11 і малолітній ОСОБА_12 отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості. Найбільш постраждала ОСОБА_9, яка зазнала тяжкі тілесні ушкодження; заподіяну шкоду здоров'ю ОСОБА_9 він відшкодував в повному обсязі. У вчиненному розкаюється, просить суворо не карати та не позбавляти волі і права керування транспортними засобами, тому що право керування безпосередньо пов'язано з виконанням ним трудових обов'язків і є єдиним джерелом доходу.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив. що 01.05.2012 року він керував автомобілем марки КІА Magentis реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався по головній автодорозі з боку м. Красний Лиман в напрямку с. Закітне Краснолиманського району Донецької області. На перехресті з другорядною автодорогою сполученням с. Ямпіль -с. Іллічівка, з другорядної дороги, не надав переваги в його русі, виїхав автомобіль марки ЗАЗ ДЕО Ланос під керуванням обвинуваченого. ОСОБА_4 на мав технічної можливості запобігти зіткненню. В наслідок ДТП автомобіль КІА Magentis зазнав механічні ушкодження, а пасажири автомобіля ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості. Просив суд задовольнити цивільний позов і строго покарати обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що в момент ДТП знаходилась на передньому пасажирському сидінні, зазнала перелам ребер, перенесла страх и стрес, фізичний біль, моральні страждання. Просила суд задовольнити цивільний позов та суворо покарати обвинуваченого.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 01.05.2013 року знаходилась на задньому сидінні автомобіля КІА Magentis, під керуванням ОСОБА_4, моменту зіткнення не бачила, отримала струс головного мозку, забиту рану підборіддя, після якої залишився рубець. Була вимушена звертатися за наданням медичної та косметологічної допомоги за місцем проживання в Данії, була вимушена нести значні матеріальні витрати. Просила задовольнити позовні вимоги викладені в позовній заяві від 17.11.2012 року, позовну заяву складену адвокатом, до якого вона зверталась в Данії, залишити без розгляду.

Окрім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина знайшла своє відображення у зібраних в кримінальному провадженні доказах, які були досліджені судом.

Протоколом огляду місця події було зафіксовано розташування транспортних засобів автомобіля ЗАЗ ДЕО Ланос і автомобіля КІА Magentis на перехресті автодоріг сполученням м. Красний Лиман - м. Сіверськ та с. Ямпіль - с. Іллічівка, зафіксовані пошкодження транспортних засобів, слідова інформація та місце зіткнення ( а.с. 35-38 т.1).

Згідно з висновками судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи № 3314-3315 від 27.07.2012 року: місце первинного контакту автомобілів KIA Magentif и ZAZ DAEWOO LANOS розташовувалося на початку утворення сліду бокового юза правого переднього колеса автомобіля KIA Magentis на дорожньому покритті, тобто на відстані приблизно 1,5 м від правого краю автодороги Ямпіль - Іллічівка і на відстані 1,7 м від правого краю автодороги Красний Лиман - Сіверськ.

У даному випадку мало місце перехресне зіткнення між передньою частиною автомобіля КІА Magentis і передньої правої боковою частиною автомобіля ZAZ DAEWOO, при цьому в момент зіткнення ТЗ розташовувалися під кутом 85 ± 5 ° щодо поздовжніх осей один одного.

У момент зіткнення автомобілі KIA Magentis і ZAZ DAEWOO перебували в русі.

В умовах даної події, належні дії водія автомобіля ZAZ DAEWOO ОСОБА_9 регламентувалися вимогами дорожнього знаку 2.1 «Надати дорогу» та п. 16.11 Правил дорожнього руху України. У даному випадку, він при під'їзді до нерегульованого перехрестя по другорядній дорозі (про що був пронформований встановленим по ходу його руху дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу»), повинен був надати пріоритет для руху транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі , зокрема - поступитися дорогою автомобілю КІА Magentis, що наближається до даного перехрестя праворуч.

В умовах даної події, водій ОСОБА_9 мав технічну можливість запобігти пригоди шляхом належного виконання вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.11 ПДР України.

В умовах даної події, фактичні дії водія ОСОБА_9 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 16.11 ПДР України. Невідповідність даним вимогам перебувала в причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди.

В умовах даної події, у водія ОСОБА_4 була відсутня технічна можливість запобігти пригоди шляхом належного виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього України; в його діях не вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР України, яки б знаходилися у причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 165-173 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №157 від 22.05.2012 року у ОСОБА_15 2009 року народження виявлені наступні тілесні ушкодження: садна правої половини обличчя, грудної клітини зліва, струс головного мозку, тупа травма черева та грудної клітини, які могли утворитися від удару о тупі предмети, чим могли бути виступаючи частини салону легкового автомобіля при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та потребують для свого лікування строк понад 6, але не більше 21 дня (а.с. 108-109 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №161 від 22.06.2012 року у ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: забій грудної клітини, перелам п'ятого ребра праворуч по передньо-пахвовій лінії, які могли утворитися від удару о тупі предмети, чим могли бути виступаючи частини салону легкового автомобіля при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потребують для свого загоєння строк понад 21 день ( а.с 117 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №162 (медичних документів) від 22.05.2012 року у ОСОБА_4 будь яких тілесних ушкоджень в наданої медичної документації не описано;Діагноз: забій грудної клітини об'єктивними даними не підтверджений (а.с. 122 т.1).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №324 від 29.08.2013 року при зверненні по медичну допомогу 04.05. - 07.05.2012 року у ОСОБА_4 були відмічені забої обох предплічч і лівого колінного суглоба з підшкірною гематомою в області правого передпліччя, садном в області обох предплічч і в області лівого колінного суглоба.

Нині при огляді в комісії і при проведенні додаткових досліджень у ОСОБА_4 виявлена гіпотрофія лівої кисті з функціональними і чутливими порушеннями.

За даними амбулаторної карти ОСОБА_4 відомостей про патологію лівої кисті (у тому числі травматичного походження) до подій дорожньо-транспортної події 01.05.2012 року немає.

Таким чином, експертна комісія вважає, що наявні у нього нині гипотрофічні зміни лівої кисті з функціональними і чутливими порушеннями є наслідками перенесеної травми лівої руки при дорожньо-транспортній події 01.05.2012року і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали стійку втрату загальної працездатності менш ніж на 1/3 (15 % - згідно статті 10.6 інструкції №2 «О порядке организации и проведения врачебно-страховой экспертизы»)

Забій з підшкірною гематомою і садном правого передпліччя, забій з садном лівого колінного суглоба відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 утворилися від дії тупих предметів, або при ударі об такі, якими могли бути частини салону автомобіля при дорожньо-транспортній події 01.05.2012 року.

Яких-небудь ушкоджень в області грудної клітки в представлених медичних документах відмічено не було, проте, ОСОБА_4 був встановлений діагноз: "Забій грудної клітки", який при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховувався, згідно п. 4.6

"Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, оскільки встановлений на підставі скарг і не підтверджений об'єктивними клінічними даними.

Згідно з даними амбулаторної карти у ОСОБА_4 у 1991 році був виявлений поперековий остеохондроз. Яких-небудь ушкоджень в області попереково-крижового відділу хребта в представлених медичних документах при зверненні по медичну допомогу після дорожньо-транспортної події відмічено не було.

На підставі викладеного, експертна комісія вважає, що встановлений ОСОБА_4 при зверненні по медичну допомогу 18.02.2013 року діагноз: "Посттравматична радикулопатія L3 -L4 справа. Хронічний попереково-крижовий радикуліт, тривалий больовий синдром", є загостренням поперекового остеохондрозу - захворювання, що було у нього і до травми. Згідно п. 4.7. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995року - загострення попередніх захворювань не повинне враховуватися при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (а.с. 144-146 т.2).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №160 від 22.05.2012 року у ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: забита рана підборіддя, які могли утворитися від удару о тупі предмети, чим могли бути виступаючи частини салону легкового автомобіля при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку» при оцінці ступеню тяжкості не враховувався, тому що був встановлений не спеціалістом (а.с. 113 т.1).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №604 від 19.09.2013 року при зверненні по медичну допомогу в Краснолиманську ЦРЛ 01.05.2012 року у ОСОБА_6 були відмічені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забита рана підборіддя.

Враховуючи факт втрати свідомості під час травми, мнестичні порушення під час травми (чітко не пам'ятає обставини дорожньо-транспортної події), блювоту після травми, виводи первинного огляду невропатолога, експертна комісія вважає, що ОСОБА_6 перенесла закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку.

При огляді в комісії 16.09.2013 року ОСОБА_6 на підборідді справа виявлений рубець, який є результатом загоєння забитої рани. Рубець на підборідді - малопомітний, нормотрофічний, дозрілий, на рівні навколишньої шкіри, білястого кольору, неспаяний з навколишніми тканинами, безболісний при пальпації, не впливає на активні мімічні рухи обличчя, у зв'язку з чим не вимагає хірургічного лікування і може бути розцінений як виправний.

Вищезгадані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, або при ударі об такі, якими могли бути частини салону автомобіля, при дорожньо-транспортній події в зазначений термін і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 171-174 т.2).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №194 від 13.06.2012 року у ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: перелами тіла нижньої щелепи в області кута з двох сторін, які могли утворитися від удару о тупі предмети, чим могли бути виступаючи частини салону легкового автомобіля при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потребують для свого загоєння строк понад 21 день (а.с. 126 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №211 від 22.06.2012 року у ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: гематома лоба праворуч, синці верхніх і нижніх кінцівок, забій головного мозку, множинні двосторонні перелами ребер, гемоторакс праворуч, забиття правої легені і серця, закрита травма черева, перелам лонної і седалищної кісток ліворуч, які могли утворитися від удару о тупі предмети, чим могли бути виступаючи частини салону легкового автомобіля при ДТП і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (а.с. 130-131 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №193 від 22.06.2012 року у ОСОБА_11 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забита рана тім'яної області, скальповані рани правої щоки, правої брови, крила носа зліва, які могли утворитися від дії тупо загострених предметів, чим могли бути уламки розбитого автомобільного скла і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та потребують для свого лікування строк понад 6, але не більше 21 дня (а.с.135 т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №158 від 22.05.2012 року у ОСОБА_13 виявлені наступні тілесні ушкодження: забій верхньої третини правої гомілки, садна і синці, які могли утворитися від удару о тупі предмети, чим могли бути виступаючи частини салону легкового автомобіля при ДТП і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 139 т.1).

Під час ДТП водії ТЗ ОСОБА_9 і ОСОБА_4 не перебували в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 43, 44 т.1, 183-187 т.2).

Протоколом огляду транспортного засобу зафіксовані механічні пошкодження автомобіля ЗАЗ ДЕО Ланос номерний знак НОМЕР_4 (а.с. 97 т.1).

Постановою від 21.06.2012 року автомобіль ЗАЗ ДЕО Ланос, номерний знак НОМЕР_4, який належить ОСОБА_9 (а.с. 39, 100 т.1), був визнаний речовим доказом і поміщений на майданчик Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с. 98 т.1).

Постановою від 30.08.2012 року на автомобіль ЗАЗ ДЕО Ланос, номерний знак НОМЕР_4, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_9 (а.с. 39, 100 т.1), з метою забезпечення цивільного позову накладено арешт (а.с. 101 т.1).

Автомобіль КІА Magentis переданий ОСОБА_4 на збереження по розписці (а.с. 77 т.1).

Згідно з висновками автотоварознавчої експертизи №3316/27 від 26.07.2012 року автомобіля КІА Magentis, реєстраційний номер НОМЕР_2:

· вартість запасних частин і матеріалів необхідних для відновлення автомобіля складає 109916,17 грн.

· вартість відновлюваного ремонту складає 122889,37 грн.

· вартість втрати товарної вартості не розраховувався, оскілки автомобіль мав пошкодження заднього правого крила

· вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля, визначається як вартість автомобіля на момент пошкодження в розмірі 107568,10 грн. (а.с.143-158 т.1).

У суду не викликають сумніву висновки судово-медичних експертиз, комісійних судово-медичних експертиз, судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи та судової автотоварознавчої експертизи оскільки вони проведені судовими експертами з достатнім стажем роботи, виконані з дотриманням норм КПК і КК України, тому є належними доказами.

З урахуванням усіх перерахованих вище доказів, суд вважає, що показання дані обвинуваченим і потерпілими в судовому засіданні є правдивими, оскільки вони є послідовними і підстав сумніватися в об'єктивності показань суд не знаходить, крім того вони узгоджуються з іншими добутими у справі доказами.

Аналіз викладених доказів у їх сукупності переконує суд у тому, що необережні дії ОСОБА_9, що виразилися у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Особі , яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчинено нею нових злочинів.

Призначаючи, покарання, суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує: тяжкість скоєного ОСОБА_9 злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України класифікується, як тяжкий; те, що обвинувачений скоїв злочин в тверезому стані; визнав свою вину та цивільний позов з врахуванням лімітів відповідальності страхової компанії, прийняв заходи щодо повного відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_9, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а.с. 181 т.1), фізично і психічно здоровий, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 182,183 т.1), має міцні соціальні зв'язки: одружений, виховує малолітню дитину - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 184 т.1), займається суспільно-корисною діяльністю - працює майстром виробництва ТОВ «АЛЕКС ВОСТОК» м. Краматорськ, за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.186 т.1), до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не притягувався (а.с. 94 т.2).

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_9 є щире каяття і добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій ОСОБА_9

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, пом'якшуючих покарання ОСОБА_9 обставин, відсутності обтяжуючих покарання обставин, відношення до вчиненого і до потерпілої ОСОБА_9, позицію останньої, яка ні моральних ні матеріальних претензій не має, а також того, що керування транспортними засобами безпосередньо пов'язано з виконанням обвинуваченим трудових обов'язків, суд приходить до переконання про доцільність призначення покарання у межах санкції частини 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі, без позбавленням права керування транспортними засобами та звільнення від покарання з призначенням іспитового строку і вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_9 та попередження нових злочинів.

Обирати запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили на думку суду немає необхідності.

Вирішуючи цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_13 суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частин 3 і 4 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана однієї особі з вини іншої особі, відшкодовується винною особою.

Між необережними діями ОСОБА_9, що виразилися у порушенні Правил безпеки дорожнього руху і наслідками - заподіянням матеріальної і моральної шкоди потерпілим є прямий причинний зв'язок.

Однак, обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду полягає як на обвинуваченому так і на Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі СТзДВ «Гарантія»), з яким ОСОБА_9 27.04.2012 року уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 30.04.2012 року по 29.04.2013 року, згідно з умовами якого встановлена страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю і здоров'ю потерпілого 100 000 грн., шкоду заподіяну майну 50 000 грн, розмір франшизи 1000 грн.; застрахований транспортний засіб автомобіль ЗАЗ ДЕО Ланос, номерний знак НОМЕР_4; поліс № АВ/ 6705267 (а.с. 40 т. 1).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 26-1 Закону N 1961-IV страховиком…відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно з п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю складає 5 тисяч гривень.

Внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки обвинуваченим ОСОБА_9 була завдана шкода особистим майновим і немайновим правам постраждалих осіб.

Чинним законодавством України (ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК) передбачено право юридичної та фізичної особи на відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи; моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Під час досудового розслідування 18.11.2012 року ОСОБА_4 заявив цивільний позов до ОСОБА_9 та СТзДВ «Гарант» про відшкодування 122889,37 грн. - майнової шкоди по відшкодування вартості пошкодженого автомобілю, 3600- витрати на евакуацію автомобіля, 4400- судові витрати (поїздки до слідчого, правова допомога) і 40 000 моральна шкода (а.с. 11-12 т.1)

Під час судового слідства ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги (а.с. 74-75 т.2). зазначив, що йому була заподіяна майнова шкода яка складається з вартості матеріальної шкоди заподіяної пошкодженням автомобіля в розмірі 107568,10 грн., витрат пов'язаних з евакуацією автомобіля в розмірі 3600 грн., витрат. які він поніс під час поїздок з м. Маріуполь до м. Красний Лиман під час досудового слідства в розмірі 2100 грн., до Краснолиманського міського суду в розмірі 2100 грн.

Крім того, він був вимушений нести витрати на лікування та на придбання медикаментів, на що він витратив 2633,77 грн., на проведення МРТ поперекового відділу - 600 грн., УЗІ - 300 грн, разом - 3533,77 грн.

З вини обвинуваченого йому заподіяна моральна шкода яка полягає в тому, що в наслідок аварії він перелякався, що спричинило душевні страждання і переживання, відчував фізичний біль; відсутність коштів на ремонт автомобіля, вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя; моральну шкоду оцінює в 40 000 грн.

Більш того, в процесі підготовки до розгляду позову в суді, з урахуванням участі по даній справі адвокатів і проведення консультацій, ним понесені витрати на правову допомогу в сумі 9300 грн., з яких 400 грн. на оплату праці адвоката ОСОБА_17, 5000 грн. - адвоката ОСОБА_18, 3900 грн. - адвоката ОСОБА_7

Просив стягнути заподіяну шкоду з обвинуваченого і СТзДВ «Гарантія».

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої майну ОСОБА_4, в результаті ДТП, суд виходить з наступного. Згідно з положеннями ст. 1192 ЦК, суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з висновками автотоварознавчої експертизи №3316/27 від 26.07.2012 року автомобіля КІА Magentis, реєстраційний номер НОМЕР_2: вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля ОСОБА_4, визначається як вартість автомобіля на момент пошкодження в розмірі 107568,10 грн. (а.с.143-158 т.1). З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що автомобіль на теперішній не відновлений, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи ліміт відповідальності на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн і розмір франшизи 1000 грн., з СТзДВ «Гарантія» на користь ОСОБА_4, підлягає стягненню сума в розмірі 49 тисяч гривень; з обвинуваченого ОСОБА_9 107 568,10 - 49 000 = 58 568,10 грн.

Крім того, до шкоди заподіяної обвинуваченим ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_4 також відносяться витрати пов'язані з евакуацією пошкодженого автомобіля. Однак не в розмірі 3600 грн, а в сумі 3300 грн., що підтверджується товарним чеком №53 від 02.11.2012 року (а.с 52 т.2), які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізична особа має право на відшкодування їй заробітку (доходу), втраченого нею внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Потерпілий ОСОБА_4 заявив позов про стягнення з обвинуваченого витрат понесених ним в наслідок ДТП на лікування та на придбання медикаментів, на що він витратив 2633,77 грн., на проведення МРТ поперекового відділу - 600 грн., УЗІ - 300 грн, разом - 3533,77 грн.

В обґрунтування вимог надав суду:

- розрахункову квитанцію про придбання 05.05.2012 року рентгеноплівки на суму 40 грн. (а.с 54 т.2).

- квитанції, які підтверджують придбання медикаментів від 05.09.2012 року на суму 502 грн. і від 07.09.2012 року на суму 50,15 грн разом на суму 552,15 грн. (502 + 50,15 = 552,15) (а.с 56 т.2),

- квитанції які підтверджують придбання медикаментів: 393,57 грн - від 18.02.2013 року, 47, 52 грн - від 19.02.2013 року, 401,26 грн - від 20.02.2013 року, 25,79 грн. - від 21.02.2013 року, 14,17 грн - від 10.03.2013 року, 142,00 грн - від 10.03.2013 року ( а.с 56 т.2), 1141,68 грн. - від 29.01.2013 року, 129,23 - від 29.01.2013 року, 8,50 грн - від 05.02.2013 року, 32,27 грн. - від 05.02.2013 року, 8,06 грн. - від 05.02.2013 року, 14,17 грн - від 10.02.2013 року (а.с 57 т.2), разом на суму 2344,05 грн. (393,57 + 47, 52 +401,26 + 25,79 +14,17 + 142,00 +1141,68 + 129,23 + 8,50 + 32,27 + 8,06 + 14,17 =2344,05)

- товарний чек без номеру і дати видачі на суму 180 грн. (а.с.55 т.2)

Суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з СТзДВ «Гарантія» на користь ОСОБА_4 відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю придбання ліків в розмірі 592,15 грн., тому що понесені ним витрати на придбання рентгеноплівки на суму 40 грн. і медикаментів на суму 552,15 грн. (552,15 +40=592,15) одразу після події дорожньо-транспортної пригоди знайшло своє підтвердження в суді (а.с 54,56 т.2).

Однак, в інший частині вимоги про відшкодування витрат пов'язаних з лікуванням не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до призначення лікаря невролога (а.с 64 т. 2) ОСОБА_4 29.01.2013 року призначалось лікування у зв'язку з захворюванням поперекового відділу хребта.

Згідно з медичною картою, яка досліджувалась під час проведення комісійної судово-медичної експертизи №324 від 29.08.2013 року ОСОБА_4 в період з 18.02.2013 по 28.02.2013 року походив лікування з Діагнозом: «Посттравматична радикулопатія L3 -L4 справа. Хронічний попереково-крижовий радикуліт, тривалий больовий синдром", що відповідно до висновків зазначеної експертизи є загостренням поперекового остеохондрозу - захворювання, що було у нього і до травми.

Експертна комісія прийшла до висновку, що при дорожньо-транспортній події 01.05.2012року отримав ушкодження лівої руки та наявні у нього нині гипотрофічні зміни лівої кисті з функціональними і чутливими порушеннями є наслідками перенесеної травми під час ДТП (а.с. 144-146 т.2).

За таких обставин суд приходить до висновку проте, що лікування, яке проходив ОСОБА_4 в січні і лютому 2013 року не пов'язане з травмою отриманою під час ДТП 01.05.2013 року, а тому позовні вимоги про відшкодування додаткових витрат на придбання ліків на суму 2344,05 не підлягає задоволенню. Не підлягає задоволенню і вимоги в частині стягнення 180 грн. по товарному чек без номеру і дати видачі (а.с.55 т.2), тому що суду не можливо встановити час придбання ліків.

Також не підлягають задоволенню вимоги в частині відшкодування витрат понесених на проведення МРТ поперекового відділу - 600 грн. і УЗІ - 300 грн., тому що ОСОБА_4 не надав суду документальних підтверджень понесених витрат.

Дослідивши квитанції на придбання палива для здійснення поїздок в судові засідання з м. Маріуполь до м. Красний Лиман (а.с 58, 210 т.2), а також надану ОСОБА_4 інформацію про відстань між населеними пунктами та розходу палива (а.с 206-208), суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування шкоди заподіяної злочином, яка складається з витрат пов'язаних з придбанням пального в розмірі 7020 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 2419,05 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до наданих квитанцій ОСОБА_4 придбав:

· для явки в судове засідання 24.01.2013 року 55,27 л. пального на суму 602,91 грн (263,08 + 339,83 = 602,91) (а.с 58 т.2)

· для явки в судове засідання 05.03.2013 року 105,48 л пального на суму 1165,11 грн. (470,06+385,21+290,76+19,08=1165,11) (а.с. 58 т.2);

· для явки в судове засідання 25.09.2013 року 65,86 л пального на суму 738,05 грн. (99,94+638,11=738,05) (а.с 210);

· для явки в судове засідання 08.05.2013 року 74,64 л пального на суму 911,08 грн. (499,94+411,14 =911,08) (а.с 210);

Незважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_4 неодноразово з'являвся до органу досудового розслідування, а також в Краснолиманський міський суд по кримінальному провадженню 24.01.2013 року, 05.03.2013 року, 08.05.2013 року, 11.09.2013 року, 25.09.2013 року і 03.10.2013 року суд приходить до висновку про те, що в суді знайшло підтвердження понесених витрат тільки 24.01.2013 року, 05.03.2013 року, 08.05.2013 року і 25.09.2013 року

Більш того, задоволенню підлягають вимоги лише в розмірі пального необхідного для здійснення поїздок в ці дні в розмірі 2419,05 грн., виходячи з наступного розрахунку.

Загальна кількість пального придбаного 24.01.2013 року, 05.03.2013 року, 08.05.2013 року і 25.09.2013 року. складає: 55,27+105,48+65,86+74,64 = 301,25 л.

Загальний розмір витрат для придбання 301,25 л пального складає: 602,91+1165,11+738,05+911,08 = 3417,15 грн.

Середня вартість одного літру пального складає: 3417,15 / 301,25 = 11,34

Відповідно до наданого ОСОБА_4 розрахунку середній витрата палива на одну поїздку складає 53,33 л.

Таким чином, середня витрата палива на 4 поїздки складає 53,33 х 4 = 213,32 л і відповідно вартість палива складає: 213,32 х 11,34 = 2419,05 грн., яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_4 і стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позивач ОСОБА_13 з посиланням на діюче законодавство Данії, LBK «Закон про відповідальність за виплату відшкодування», просив суд стягнути з ОСОБА_9 заподіяні збитки: відшкодування поїздки у відпустку з Данії на України в сумі 3209 датських крон; біль і страждання ( 54 дні по 180 датських крон) - 9720 датських крон, утрату заробітку (42 дні по 3800 датських крон) - 159600 датських крон (а.с. 27-29 т.2).

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_13 суд виходить з наступного.

Відповідно до роз'яснень Віщого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в Інформаційному листі 324-754/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», згідно зі статтею 48 Закону України «Про міжнародне приватне право» до недоговірних зобов'язань, що виникають внаслідок дії однієї сторони, застосовується право держави, у якій мала місце така дія.

Відповідно до статті 49 згаданого Закону права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що при вирішенні позову громадянина Данії ОСОБА_13 слід керуватися положеннями ЦК і ЦПК України.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_13 в частині відшкодування майнової шкоди (відшкодування поїздки у відпустку з Данії на України і втрати заробітку) не підлягають задоволенню з тих підстав, що ним не надано суду будь яких доказів в обґрунтування підстав заподіяної йому майнової шкоди. Разом з тим, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування заподіяної болі і страждань в наслідок отриманих тілесних ушкоджень при ДТП, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України є моральною шкодою.

Потерпіла ОСОБА_5 заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_9 і СКз ДВ «Гарантія» моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. і з ОСОБА_9 2500 грн. - витрати понесені на правову допомогу (а.с. 9-10 т.1), який підтримала в повному обсязі в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_6 просила суд стягнути з ОСОБА_9 і СКз ДВ «Гарантія» моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. (а.с. 13-14 т.1). У зв'язку з відсутністю доказів, які підтверджують розмір майнової шкоди просила суд позовні вимоги в частині відшкодування поїздки у відпустку, проведення пластичної операції, вартості пошкоджених речей, викладені в позовній заяві складеній спеціалістом Данії - залишити без розгляду.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_13 в частині відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, про те що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини обвинуваченого, ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що викликали стійку втрату загальної працездатності менш, ніж на 1/3; ОСОБА_5 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що потребують для свого загоєння строк понад 21 день, ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; ОСОБА_13 - легких тілесні ушкодження.

В наслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_13 зазнали гострі емоційні переживання, пов'язані із отриманням тілесних ушкоджень, відчуттям болю і страждань; події ДТП спричинили для них емоційний стрес негативні емоції, пов'язані зі спогадами пережитої події.

Негативним наслідком завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 стало неодноразові звернення до лікарів протягом 1,5 місяців, що підтверджується медичною документацією наданою лікарем Риє Росманом - членом загальної Датської асоціації лікарів (а.с. 70-72 т.2). У ОСОБА_6 після ДТП залишився шрам на підборідді, що додатково спричиняло їй страждання.

Додатковим негативними чинниками для ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стало пошкодження транспортного засобу, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.

З урахуванням зазначених обставин, характеру правопорушення і ступеню вини ОСОБА_9, ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого ОСОБА_4, принципу розумності та справедливості суд визначає наступний розмір грошового відшкодування моральної шкоди: ОСОБА_4 - 15 000 грн., ОСОБА_5 10 000 грн., ОСОБА_6 - 8 000 грн. і ОСОБА_13 - 5000 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_9 і СТзДВ «Гарантія» з урахуванням положень ст.ст. 9, 22, 26-1, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що з ОСОБА_9 підлягає стягненню:

на користь ОСОБА_4:

64 287,15 грн. - майнова шкода, яка складається з

58 568,10 грн. - матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля;

3300 грн. - витрат пов'язаних з евакуацією пошкодженого автомобіля;

2419,05 грн. - витрат понесених у зв'язку з явкою до суду

10 000 грн. - моральна шкода

на користь ОСОБА_5 - 5 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

на користь ОСОБА_6 - 3 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

З СТзДВ «Гарантія» підлягає стягненню:

на користь ОСОБА_4:

49 000 грн. - матеріальна шкода. заподіяна власнику автомобіля;

592,15 грн. - відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю придбання ліків;

5 000 - компенсацію заподіяної моральної шкоди

на користь ОСОБА_5 -5 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

на користь ОСОБА_6 - 5 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

на користь ОСОБА_13 - 5 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

Крім того, потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 заявили вимоги щодо стягнення з обвинуваченого на їх користь понесених витрат на правову допомогу.

Виходячи з вимог ч.1, 2 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Склад в розмірі витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_4, ОСОБА_5 05 травня 2012 року уклали з адвокатом ОСОБА_10 Договір про надання адвокатських послуг (а.с. 85-87т. 1). Зазначений договір не передбачає розміру гонорару крім того ОСОБА_4, ОСОБА_5 не надали суду докази, які підтверджують факт оплати за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_10

В обґрунтування позовних вимог про стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, потерпілими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 суду надана довідка, яка підтверджує факт оплати ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_17 400 грн. за надання допомоги по складанню позовної заяви , консультації по кримінальній справі по ДТП 01.05.2012 року (а.с. 51 т.2). Однак матеріали кримінального провадження не містять доказів, яки б підтверджували участь зазначеної особи в справі; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю немає.

03.08.2012 року між ОСОБА_4 і адвокатом ОСОБА_18 укладений Договір - угода 87/8 про надання консультаційних. юридичних (адвокатських ) послуг з правових питань в якості представника потерпілого по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_9 (а.с 91-95 т.1)

Довідкою від 07.05.201 року підтверджує розмір сплаченого ОСОБА_4 гонорару адвокату ОСОБА_18 в розмірі 5000 грн. (а.с 59 т.2).

Крім того, 20.01.2013 року між ОСОБА_5 і адвокатом ОСОБА_7 укладена Угода про надання правової допомоги №05 відповідно до якої за надання консультаційних та юридичних послуг в якості представника потерпілої, встановлений розмір гонорару в сумі 3000 грн., який ОСОБА_5 зобов'язана сплатити адвокату.(а.с. 253 т.1). Однак, потерпіла ОСОБА_5 не надала суду доказів, які б документально підтвердили факт оплати роботи ОСОБА_7 по наданню правової допомоги під час розгляду справи в суді на підставі договору №05 від 29.01.2013 року.

Більш того, позовна заява ОСОБА_5 від 17.11.2012 року крім посилання на витрати понесені на правову допомогу в розмірі 2500 грн. не містить посилання на те, який саме адвокат надавав правову допомогу, та документально підтверджені докази понесених нею витрат.

Постановою Кабінету міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом з цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом з цивільних та адміністративних справ і зазначено, що граничний розмір не перевищує сум, що обчислюється, виходячи з того, що особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не надали суду актів виконаних робіт їх представниками адвокатами ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_7, крім того доказів, які підтверджують проведення оплати роботи адвоката ОСОБА_7.

Тому, суд позбавлений можливості перевірити розмір понесених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 витрат на надання правової допомоги; встановити чи всі зазначені дії були необхідними для надання правової допомоги, та справедливість таких розрахунків.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог про стягнення з обвинуваченого витрат на надання правової допомоги та відсутність підстав для задоволення вимог в цій частині.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК - автомобіль ЗАЗ ДЕО Ланос, номерний знак НОМЕР_4, який належить ОСОБА_9, поміщений на майданчик Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.с. 98 т.1), після набрання вироком законної сили - повернути законному володільцю.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_9 покласти обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_9, ІНН НОМЕР_3, на користь ОСОБА_4:

· 64 287,15 грн. - майнову шкоду, яка складається з: 58 568,10 грн. - матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля; 3300 грн. - витрат пов'язаних з евакуацією пошкодженого автомобіля; 2419,05 грн. - витрат понесених у зв'язку з явкою до суду

· 10 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», ідентифікаційний код 21130899, на користь ОСОБА_4,

· 49 000 відшкодування вартості автомобіля

· 592,15 грн. понесені витрати на лікування та на придбання медикаментів

· 5 000 - компенсацію заподіяної моральної шкоди

В інший частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовити в зв'язку з відсутністю підстав.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 - 5 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_5 5 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

В інший частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовити в зв'язку з відсутністю підстав.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 3 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_6 5 000 грн. - компенсацію заподіяної моральної шкоди

Позовні вимоги ОСОБА_6 в частині відшкодування поїздки у відпустку, проведення пластичної операції, вартості пошкоджених речей залишити без розгляду.

В інший частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовити в зв'язку з відсутністю підстав.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_13 - 5 000 - компенсацію заподіяної моральної шкоди

В інший частині позовних вимог ОСОБА_13 відмовити в зв'язку з відсутністю підстав.

Речовий доказ - автомобіль ЗАЗ ДЕО Ланос, номерний знак НОМЕР_4, який належить ОСОБА_9, поміщений на майданчик Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області, після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Донецької області через Краснолиманський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя -