Постанова № 34029974, 27.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 р. Справа №805/11123/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11год.20хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача Калініч А.В.

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення №359/32270533 від 07.02.2013року та визнання дій щодо прийняття рішення №359/32270533 від 07.02.2013року незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Артемвугілля" (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області (надалі - відповідач) про скасування рішень №359/32270533, №360/32270533, №361/32270533, №362/32270533 від 07.02.2013року та визнання дій незаконними.

20.08.2013року представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд скасувати рішення №359/32270533, №360/32270533, №361/32270533, №362/32270533 від 07.02.2013року та визнати незаконними дії щодо прийняття рішень №359/32270533, №360/32270533, №361/32270533, №362/32270533 від 07.02.2013року.

Ухвалою суду від 17.09.2013року позовні вимоги Державного підприємства «Артемвугілля» були роз'єднані в окремі провадження, а позовні вимоги стосовно скасування рішення №359/32270533 від 07.02.2013року та визнання дій щодо прийняття рішення №359/32270533 від 07.02.2013року незаконними є предметом розгляду даної справи.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що спірним рішенням до нього неправомірно були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Рішення було оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України, але скарги були залишені без задоволення. Крім цього, у порушення вимог законодавства спірне рішення було прийнято в строк майже десяти місяців після повної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, вважає, що спірне рішення згідно ч. 14 ст. 25 зазначеного Закону повинно бути погодженим з Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та надсилатися протягом трьох робочих днів не з дати його прийняття, а після повної сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за певний період.

До того ж, вважає неправомірним з боку відповідача при прийнятті рішення не врахування наявної заборгованості з різних тарифів єдиного внеску.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до даних картки особового рахунку позивача не було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок, у зв'язку з чим прийнято спірне рішення та застосовані штрафна санкція та пеня.

Крім цього, відповідно до п. 16 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464) строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Рішення було прийнято відповідно до вимог законодавства та відправлено у встановлений строк, тобто в строк протягом трьох робочих днів з дня його винесення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач - Державне підприємство "Артемвугілля" - є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрований у позивача за № 05-11-01-3227.

07.02.2013 року відповідачем було прийнято рішення №359/32270533 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 585463,68грн. та нарахована пеня у сумі 116885,11грн. за період з 28.12.2012 року по 17.01.2013 року, що також підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку позивача за період розрахунку з 28.12.2012 року по 17.01.2013 року.

Позивачем спірне рішення було оскаржене до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням про результати розгляду скарги від 18.03.2013 року № 2140/08 вищезазначену скаргу позивача залишено без задоволення та спірне рішення залишено без змін.

Позивачем до Пенсійного фонду України було направлено скаргу на рішення про результати розгляду скарги від 18.03.2013 року № 2140/08 Головного управління ПФУ в Донецькій області, яку рішенням № 13684/09-10 від 30.05.2013року про результати розгляду скарги залишено без задоволення, а спірне рішення №359/32270533 від 07.02.2013 року залишено без змін.

Зазначене рішення про результати розгляду скарги Пенсійним фондом України було отримано позивачем 04.06.2013року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції підприємства (арк.с.16).

Як вбачається з квитанції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" позовна заява про оскарження рішення №359/32270533 від 07.02.2013року та дій відповідача була надіслана до Донецького окружного адміністративного суду 13.06.2013року (арк.с. 65), але була отримана судом 30.07.2013року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду (арк.с.4).

Тобто, Державне підприємство "Артемвугілля" звернулось до суду з позовними вимогами про скасування рішення №359/32270533 від 07.02.2013року та визнання дій щодо прийняття рішення №359/32270533 від 07.02.2013року незаконними в межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Суд зазначає, що позивач не заперечує, що несвоєчасно сплатив поточні платежі за вищевказаний базовий період, а управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки неправомірно, на його думку, застосувало штрафні санкції та нарахувало пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, не застосувавши одне рішення за кожний базовий період та не дотримавшись форми рішення згідно додатку 10 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, що тягне за собою скасування оскаржуваного рішення.

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Відповідно до пункту 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Згідно із підпунктом 1.1 цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Верховною Радою України 08 липня 2010 року прийнято Закон України №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Правовідносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2011 року регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнення цього внеску.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч.2 , 7 ст. 9 Закону України № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону є календарний місяць.

Відповідно до вимог ч. 10 статті 9 Закону України № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Частиною 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено що, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено що, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Пунктом 6 ч.1 ст. 13 вищевказаного Закону Пенсійному фонду та його територіальним органам надано право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно із вимогами ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Згідно із вимогами ч.13 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів. Додатком 10 до цієї Інструкції передбачена форма рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Дана форма містить в собі посилання на частину десяту та пункт 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Оскаржуване позивачем рішення містить посилання на пункт 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким передбачено право територіального органу Пенсійного фонду застосовувати до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Також рішення містить посилання на частину 10 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким передбачено нарахування пені з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Підприємством самостійно нараховано зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за базовий період: листопад 2012 року та несвоєчасно їх сплачено, що підтверджується даними особового рахунку позивача з єдиного внеску.

Так, позивачем платіжним дорученням №1668 від 09.01.2013року сплачено суму 530,00грн., платіжним дорученням №1675 від 09.01.2013року сплачено суму 564,70грн., платіжним дорученням №1641 від 09.01.2013року сплачено суму 5429,57грн., платіжним дорученням №1632 від 09.01.2013року сплачено суму 6266,49грн., платіжним дорученням №1661 від 09.01.2013року сплачено суму 6957,41грн., платіжним дорученням №1646 від 09.01.2013року сплачено суму 8758,39грн., платіжним дорученням №13 від 16.01.2013року сплачено суму 4577,89грн., платіжним дорученням №12 від 16.01.2013року сплачено суму 331,60грн., платіжним дорученням №53973 від 17.01.2013року сплачено суму 11900000,00грн.(арк.с.50-55).

Частиною 2 ст. 6 Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати відповідну звітність до територіального органу Пенсійного фонду, яка подається згідно п. 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, - не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У зв'язку з вказаним порушенням відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від несплаченої суми зобов'язань та нараховано пеню у розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Позивач помилково тлумачить ч. 14 ст. 25 зазначеного вище Закону в частині обов'язкового погодження кожного прийнятого рішення з Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та помилково вважає, що воно повинно надсилатися протягом трьох робочих днів не з дати його прийняття, а після повної сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за певний період.

В частині 14 статті 24 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" йдеться про порядок прийняття рішень, встановлений Пенсійним фондом за погодженням Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Закон не вимагає узгодження кожного прийнятого рішення територіальним органом ПФУ з Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, як не вимагає надіслання такого рішення протягом трьох робочих днів не з дати його прийняття, а після повної сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за певний період.

Отже, відповідачем виконані вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, позивачем не доведено своєчасну сплату зобов'язань з єдиного внеску за листопад 2012 року у граничні терміни, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що послужило підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Що стосується порушення відповідачем підпункту 7.2.2 пункту 7.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно якої при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, суд вважає, що це не вплинуло на суми застосованих санкцій та нарахованої пені та не порушило права позивача.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, при винесенні рішення №359/32270533 від 07.02.2013року відносно позивача, діяв в межах повноважень, наданих йому діючим законодавством.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області № 359/32270533 від 07.02.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення №359/32270533 від 07.02.2013року та визнання дій щодо прийняття рішення №359/32270533 від 07.02.2013року незаконними - відмовити.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27.09.2013 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 02.10.2013р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мозговая Н. А.