Постанова № 34028161, 03.10.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1382/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:головуючого судді Дору Ю.Ю. при секретарі Сабадаш В.І., за участю:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Текс" СП - представник Роман Р.І.,

відповідача: Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області - представник Буря О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Текс" СП до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 03 жовтня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 жовтня 2013 року.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеніт-Текс" СП (далі - Позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Тячівському районі (далі - Відповідач, податковий орган), якою просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 19.12.2012 р. N 1387/0001622332/6382 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2346 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 1173 грн. 00 коп., N 1389/0001602332/6383 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26521 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 13260 грн. 00 коп., N 0002531531/1374 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8607 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 4303 грн. 50 коп., податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. N 0000062332/206/1546 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5067 грн. 00 коп., N 0000161531/208 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року у розмірі 5021 грн. 00 коп., N 0000112332/204/1544 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 10806 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 5403 грн. 00 коп., N 0000072332/205/1545 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4117 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 2058 грн. 50 коп., N 0000122332/203/1543 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 10561 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 2640 грн. 25 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, мотивуючи їх протиправністю висновків акту перевірки, в якому встановлено порушення ТОВ «Зеніт-Текс» СП пп. 189.1, 189.11 ст. 189, п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 140.1.7 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та за результатами якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач проти позовної заяви заперечив, надавши суду свої письмові заперечення (а.с.103-104). У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з підстав наведених у письмових запереченнях, письмових додаткових поясненнях, мотивуючи їх тим, що податкові повідомлення-рішення винесені з дотриманням чинного законодавства на підставі висновків акта перевірки, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що з 19 листопада 2012 року по 27 лситопада 2012 року ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Текс» СП в частині дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01 жовтня 2011 р. по 30 вересня 2012 р.

За результатами позапланової документальної перевірки було складено Акт № 2005-2332/31892117 від 04 грудня 2012 р., який вручено позивачу 06 грудня 2012 року. Позаплановою виїзною перевіркою було встановлено, що ТОВ «Зеніт-Текс» СП порушило: П.135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, внаслідок чого перевіркою нараховано податку на прибуток за І півріччя 2012 року в загальній сумі 6441,4 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року - 3521,2 грн., за II квартал 2012 року - 2920,2 грн., пп. 189.1, 189.11 ст.189, п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п. 140.1.7 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 - XIV, внаслідок чого перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 64929,0 грн., в т.ч. за квітень 2012 року - на 26521,0 грн., за травень 2012 року - на 36062,0 грн. та за червень 2012 року - на 2346,0 грн. Також перевіркою встановлено завищення значення рядка 24 за вересень 2012 року в сумі 26484,0 грн., п. 249.3. ст.249, п.250.2 ст.250 Розділу VIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в частині неподання до ДПІ у Тячівському районі податкових декларації по екологічному податку за IV квартал 2011 року та донараховано даного податку за вищенаведений період в загальній сумі - 50,2 грн., ст.1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині не своєчасного повернення валютної виручки від фірми «T.R.S. EVOLUTION» S.р.А. (Італія), згідно контракту № 8 від 28.10.2011 року, пп. 169.2.2 п. 169.2 ст.169, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-УІ, перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб за жовтень 2011р. - вересень 2012р. в сумі 1872,12 грн. (а.с.19-49)

На підставі вищезазначеного акту ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області були винесені податкові повідомлення-рішення: від "19" грудня 2012 року N 1379/0001572332/6358; N 1387/0001622332/6382; N 1389/0001602332/6383; N 1388/001612332/6384 та N 0002531531/1374.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями відповідача, ТОВ «Зеніт-Текс» СП звернулось зі скаргою до Державної податкової служби в Закарпатській області. За результатами розгляду скарги Державною податковою службою в Закарпатській області було прийнято рішення від 01.03.2013 року, яким частково скасувало податкове повідомлення-рішення: від "19" грудня 2012 року N 1388/001612332/6384 та від "19" грудня 2012 року N 1379/0001572332/6358. (а.с.57-62)

На підставі рішення Державної податкової служби в Закарпатській області від 01 березня 2013 року - ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області винесла: податкові повідомлення-рішення від 12.03.2012: № 0000072332/205/1575; податкове повідомлення - рішення (рішення) № 0000112332/204/1544; податкове повідомлення - рішення (рішення) № 0000122332/203/1543; податкове повідомлення - рішення (рішення) № 0000062332/206/1546; податкове повідомлення - рішення (рішення) № 0000161531/208

18.03.2013 року ТОВ «Зеніт-Текс» СП звернулось з повторною скаргою до Державної податкової служби України на податкові повідомлення рішення: від "19" грудня 2012 року N 1387/0001622332/6382; від "19" грудня 2012 року N 1389/0001602332/6383; від "19" грудня 2012 року N 0002531531/1374, від "12" березня 2013 року № 0000072332/205/1575; від "12" березня 2013 року № 0000112332/204/1544; від "12" березня 2013 року № 0000122332/203/1543; від "12" березня 2013 року № 0000062332/206/1546; від "12" березня 2013 року № 0000161531/208.Рішенням Міністерства Доходів і Зборів України від 08.04.2013 р. повторна скарга залишена без задоволення (а.с.63-67).

Надалі ТОВ «Зеніт-Текс» СП звернулось з позовом до Закарпатского окружного адміністративного суду про визнання не чинними: податкового повідомлення - рішення рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 19.12.2012 р. N 1387/0001622332/6382 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2346 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 1173 грн. 00 коп., N 1389/0001602332/6383 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26521 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 13260 грн. 00 коп., N 0002531531/1374 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8607 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 4303 грн. 50 коп., податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. N 0000062332/206/1546 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5067 грн. 00 коп., N 0000161531/208 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року у розмірі 5021 грн. 00 коп., N 0000112332/204/1544 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 10806 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 5403 грн. 00 коп., N 0000072332/205/1545 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4117 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 2058 грн. 50 коп., N 0000122332/203/1543 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 10561 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 2640 грн. 25 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення рішення винесені на підставі акту № 02005/2332/31892117 від 04.12.2012 року, акту камеральної перевірки від 18.12.2012 року за № 2121/15-31/31892117 та рішення Державної податкової служби в Закарпатській області від 01 березня 2013 року. З акту перевірки від 04.12.2012 року вбачається, що ДПІ у Тячівському районі прийшла до висновку про порушення ТОВ «Зеніт-Текс» СП пп. 189.1, 189.11 ст. 189, п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 140.1.7 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, внаслідок чого перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 64929,00 грн., в т.ч. за квітень 2012 року - на 26521,0 грн., за травень 2012 року - на 36062,0 грн. та за червень 2012 року - на 2346,0 грн.(а.с.48) Також перевіркою встановлено завищення значення рядка 24 за вересень 2012 року в сумі 26484,0 грн. Даний висновок ДПІ у Тячівському районі обгрунтовує наступним: а) збільшенням в ході перевірки податкових зобовязань платника податку за березень 2012 року на 45470,26 грн. (а.с.31) та б) зменшенням в ході перевірки податкового кредиту платника податку на загальну суму 35442,63 грн. в т.ч. за березень 2012 року - 13419,84 грн., квітень 2012 року - 13415,98 грн. вересень 2012 року - 8606,81 грн. (а.с.37).

Такі висновки ДПІ у Тячівському районі є хибними та такими що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки, із змісту акту перевірки № 2005-2332/31892117 від 04 грудня 2012 р., підставою для зменшення податкового кредиту підприємства на загальну суму 35442,63 грн. стало встановлення податковим органом порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 140.1.7 ст. 140, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV,однак, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями - Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у

зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.Підпунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено в ході позапланової документальної перевірки та підтверджується матеріалами позапланової документальної перевірки, між ТОВ «Зеніт-Текс» СП та ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК» (м. Київ, вул. Жилянська, 48-50а, код ЄДРПУО 25642478) був укладений договір про надання аудиторських послуг № AUDUA 11/181 від 25 грудня 2011 року. (а.с.105-122) На виконання договору ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК» надало вищезгадані послуги, що підтверджується податковими накладними (а.с.68-70), видатковими накладними, рахунками-фактурами, виписками з банківського рахунку (а.с.71-76). За вказані послуги сплачено кошти, втому числі і ПДВ в ціні наданих послуг та позивачем правомірно сформовано податковий кредит. З аналізу наведених вище норм вбачається, що наявність у платника податку виданих йому продавцем послуг податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості послуг з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Відповідно до п. 1 Наказу № 1379 від 01.11.2011 року Міністерства Фінансів України зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Окрім того, згідно п. 14 цього Порядку податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). А згідно п. 16 цього Порядку - усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Отже, як вбачається з досліджених в ході перевірки податкових накладних від 20.03.2012 року, 20.04.2012 року та 10.09.2012 року всі вищезазначені податкові накладні, на підставі яких платником податків був сформований податковий кредит на загальну суму 35442,63 грн. відповідають вимогам чинного законодавства. Первинні документи(рахунки, платіжні доручення, податкові накладні) пов'язані із вищевказаними господарськими операціями містять всі вимоги первинного документа, наведені у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже дають право платнику податку на включчення вищезазначеної суми до податкового кредиту.

Як зазначалось вище Податковий кодекс від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями містить виключний перелік обставин, які виключають можливість платника податку віднести суми оплаченого ПДВ в ціні товару/послуги до податкового кредиту, а саме:

- 198.4. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

- 198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином суд дійшов висновку, оскільки в ході перевірки не було встановлено підстав передбачених п.п. 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VI, висновок перевіряючих стосовно зменшення податкового кредиту платника податку необгрунтованим та таким, що суперечить Податковому кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Також суд вважає необгрунтованим та таким, що суперечить нормам Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VI висновок податкового органу стосовно зменшення в ході перевірки податкового кредиту платника податку на суму 35442,63 грн. в зв'язку з невідповідністю акту приймання-передачі послуг від 04.10.2012 року п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, оскільки відповідно до Розділу V Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VI - це не є підставою для зменшення податкового кредиту на суму сплаченого ПДВ в ціні послуги (виключні випадки зазначені в п.п. 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу).

Відповідно до Інформаційного листа ВАС України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11: «відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума ПДВ в розмірі 35442,63 грн. включена позивачем до податкового кредиту правомірно у відповідності до норм Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідносини.

Окрім того, як вбачається із змісту акту перевірки № 2005-2332/31892117 від 04 грудня 2012 р., підставою для збільшення податкового зобовязання підприємства на загальну суму 45470,26 грн. на думку посадових осіб, що здійснювали позапланову документальну перевірку стало те, що підприємством не показано у перевіреному періоді операцію з умовного продажу уцінених товарів та не нараховано податок на додану вартість на собівартість вказаних товарів при їх використанні не у господарській діяльності, чим порушено пп. 189.1, 189.11 ст.189 Податкового кодексу України.

Такий висновок є хибним, необгрунтованим та таким що суперечить чинному Податовому кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до п.184.7. ст. 184 ПКУ, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Отже, як вбачається з аналізу норм ПКУ, визнання платником податків умовного продажу можливе за наявності сукупності трьох складових: а) анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість; б) наявність в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку товарів та необоротніх активів; в) при придбанні таких товарів та необоротних активів - суми податку були включені до податкового кредиту.

Таким чином, як вбачається з п.184.7. ст. 184 ПКУ підстав для визнання умовного продажу товарів у підприємства не було, а висновок посадових осіб податкового органу, щодо умовного продажу товарів, виходячи з уцінки ТМЦ підприємства згідно чинного ПКУ - не є підставою для визнання умовного продажу товарів. Отже визнання умовного продажу в результаті перевірки не відповідає нормам Податкового кодексу України.

Також, згідно із підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ. Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З наведеного вище вбачається, що проведення дооцінки (уцінки) товарів за власним рішення платника податків з метою приведення вартості товару до відповідності з ринковою вартістю не може вважатися операцією, що підлягає оподаткуванню у розумінні ст. 185 Податкового Кодексу України.

Оскільки операції з уцінки/переоцінки товарно-матеріальних цінностей не підпадають під поняття "постачання товарів", то податкові зобов'язання за такою операцією не виникають. Таким чином посадові особи податкового органу безпідставно та необгрунтовано дійшли висновку про порушення п. 189.1 ст. 189 ПКУ.

Окрім того, посилання в Акті на використання товарів не у господарській діяльності, що уцінені/переоцінені у відповідності до вимог чинного законодавства, - нічим необгрунтоване. Натомість як вбачається з інвентаризаційного опису від 26.11.2012 року проведеного на підставі наказу № 59 від 22 листопада 2012 року(а.с.135) при перевірці фактичної наявності залишків ТМЦ, що знаходяться по всіх підрозділах по рахунку № 28 встановлена наявна кількість ТМЦ в кількості 2883 шт., вироби з дефектами - в кількості 136 шт., що відповідає кількості залишків ТМЦ після проведення уцінки/переоцінки згідно інвентаризаційного акту-опису від 29 березня 2012 року проведеного з гідно Наказу № 19 від 29.03.2012 р.

Також згідно з пунктом 152.10 Податкового кодексу України, якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, - така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів.

Відповідно до положення про порядок уцінки і реалізації продукції, яка залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товаро-матеріальних цінностей затвердженого наказом Мінфіну від 10.09.1996 №120/190: «проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів. Уцінка продукції на підставі Наказу № 19-і від 29 березня 2012 і подальша дооцінка даних товарів до суми 120,00 грн. за шт. на підставі Наказу № 68 від 10.12.2012 року - була проведена ТОВ «Зенті-Текс» СП у відповідності до даного положення та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" затвердженого Наказом Мінфіну України № 246 від 20.10.1999 р. Таким чином платник податку провів уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку. Даний факт не заперечується та неспростовується ДПІ у Тячівському районі та Державною податковою службою в Закарпатській області. Таким чином сума уцінки/дооцінки жодним чином не впливає на податковий облік (пункт 152.10 ст. 152 Податкового кодексу України) і не свідчить про використання даних товарів не у господарській діяльності Навпаки, реалізація даного товару в грудні 2012 р. в кількості 279 шт. по ціні 120 гр. на загальну суму 33480,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 5580,00 грн., яке включено до податкового зобовязання згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за 12 місяць 2012 року та в січні 2013 р. в кількості 122 шт. по ціні 120 гр. на загальну суму 14640,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 2440,00 грн., яке включено до податкового зобовязання згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за 01 місяць 2013 року свідчить про те, що метою уцінки/дооцінки даних товарів було використання їх в господарській діяльності. Відповідно до пп. 14.1.35 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, продаж уціненого/дооціненого товару є нічим іншим як його використання у господарській діяльності підприємства.

Отже посалання та висновок посадових осіб податкового органу про факт використання товару не в межах господарської діяльності - не підтверджений жодними первинними документами, що є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та суперечить нормам ПодатковогоКодексу України.

За відсутності даних про включення сум податку до податкового кредиту при купівлі таких товарів, у посадових осіб ДПІ у Тячівському районі були відсутні підстави для збільшення податкового зобовязання без встановлення факту віднесення платником податку відповідної суми податку при купівлі товару до податкового кредиту.

Податкове повідомлення-рішення: від "19" грудня 2012 року N 0002531531/1374 винесене на підставі акту камеральної перевірки від 18.12.2012 року за № 2121/15-31/31892117. (а.с.50-56) На аркуші 5 акту перевірки від 18.12.2012 року посадові особи ДПІ у Тячівському районі прийшли до висновку про завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2012 року в сумі 8607,0 грн. Підставою для таких висновків в ході камеральної перевірки є висновки встановлені в акті про результати документальної позапланової перевірки від 04.12.2012. Як зазначалось вище висновки позапланової документальної перевірки стосовно зменшення суми податкового кредиту в тому числі за вересень 2012 року на суму 8607,00 грн. - не відповідають.

Окрім вищевказаного, ухвалою суду від 29.05.2013 року було призначено судово-економічну експертизу на вирішення якої було поставлено наступні запитання: 1) чи підтверджуються нормативно та документально висновки акта Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 04 грудня 2012 року №2005-2332/31892117 "Про результати позапланової документальної перебірки ТОВ "Зеніт-Текс" СП, податковий номер - 31892117 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р." про постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; 2) чи підтверджуються нормативно та документально висновки акта Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 04 грудня 2012 року №2005-2332/31892117 "Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Зеніт-Текс" СП, податковий номер - 31892117 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р. " про використання виробничих або не виробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності; 3) чи підтверджуються нормативно та документально висновки акта Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 04 грудня 2012 року №2005-2332/31892117 "Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Зеніт-Текс" СП, податковий номер - 31892117 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р." про те, що підприємством не вказано у перевіреному періоді операцію з умовного продажу уцінених товарів та не нараховано податок на додану вартість на собівартість вказаних товарів, чим порушено пп.189.1, 189.11 ст. 189 ПК України.

Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта від 28.08.2013 року дослідження поданих документів по другому та третьому питанню документально не підтверджує висновки акта ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області від 04.12.2012 року №2005-2332/31892117 щодо використання позивачем отриманих послуг не у господарській діяльності та порушення ним вимог п.п.189.1 та п.п.189.11 ст.189 ПКУ у зв'язку з не нарахуванням податку на додану вартість по операціях з умовного продажу уцінених товарів.

Враховуючи вищевикладене та висновки судово-економічної експертизи, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України слід з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт- Текс" СП понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1018,85 грн. (одна тисяча вісімнадцять гривень 85 копійок) та витрати понесені за проведення експертизи у розмірі 14720,00 грн. (чотирнадцяь тисяч сімсот двадцять гривень).

Керуючись статтями 11, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт- Текс" СП до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 19.12.2012 р. N 1387/0001622332/6382 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2346 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 1173 грн. 00 коп., N 1389/0001602332/6383 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26521 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 13260 грн. 00 коп., N 0002531531/1374 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8607 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 4303 грн. 50 коп., податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. N 0000062332/206/1546 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5067 грн. 00 коп., N 0000161531/208 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року у розмірі 5021 грн. 00 коп., N 0000112332/204/1544 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 10806 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 5403 грн. 00 коп., N 0000072332/205/1545 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4117 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 2058 грн. 50 коп., N 0000122332/203/1543 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 10561 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 2640 грн. 25 коп.

3.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт- Текс" СП понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1018,85 грн. (одна тисяча вісімнадцять гривень 85 копійок) та витрати понесені за проведення експертизи у розмірі 14720,00 грн. (чотирнадцяь тисяч сімсот двадцять гривень).

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.