Ухвала суду № 34027680, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/30651/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінженірінг" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя, за участю прокурора м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноінженірінг" (далі - ТОВ "Техноінженірінг") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (далі - ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя), за участю прокурора м. Севастополя в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08 листопада 2012 року позов ТОВ "Техноінженірінг" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08 листопада 2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Техноінженірінг" у задоволенні позовних вимог.

До касаційної скарги ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя приєдналась прокуратура м. Севастополя.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя 21.08.2008 року проведена невиїзна документальна ТОВ «Техноінженірінг» з питань взаємовідносин з ПП «Глазго Сіті» за жовтень 2007 року, березень та червень 2008 року. За результатами перевірки складений акт від 21.08.2011 №728/10/23-423/32506285/40.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено відшкодування з бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок за жовтень 2007 року на суму 20915,00 грн., за березень 2008 року на суму 49540,00 грн., за червень 2008 року на суму 98326,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення №000017340/0 від 29.08.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 168781,00 грн..

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено ряд договорів, а саме:

22 квітня 2008 року між ПП «Глазго Сіті» та ТОВ «Техноінженірінг» укладено договір №30 купівлі продажу.

16 липня 2008 року між ПП «Глазго Сіті» та ТОВ «Техноінженірінг» укладено договір № 16/8 купівлі продажу.

11 червня 2007 року між ПП «Спектр-Кам» та ТОВ «Техноінженірінг» було укладено договір №24/11.

01 квітня 2008 року між ПП «Стройхімпром-ХХІ» та ТОВ «Техноінженірінг» було укладено договір №36.

Виконання, реальність та товарність зазначених договорів підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ч. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР передбачені вимоги до податкової накладної, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже позивач виконав усі передбачені Законом вимоги для формування податкового кредиту.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпунктом 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період (п. 7.7.3 п. 7 стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Техноіноінженірінг» та його контрагентами, та як наслідок визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя №0000172340/0 від 29.08.2008 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Техноінженірінг".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 08 листопада 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров