Ухвала суду № 34027536, 07.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року м. Київ К/800/10618/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2012

у справі № 2а/1770/3999/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УК-Транзит»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УК-Транзит» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 06.07.2012 № 0002672342, № 0002682342.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «УК-Транзит» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Укрторгпартнер» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, складено акт № 214/22-100/36524549 від 20.06.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 150 505,48 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на загальну суму 130 874,33 грн.

Дані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що господарські операції позивача з ПП «Укрторгпартнер» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, зокрема в червні 2011 року на загальну суму 378 000 грн., в т.ч. ПДВ 63 000 грн.; в липні 2011 року на загальну суму 200 000 грн., в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.; в серпні 2011 року на загальну суму 207 246 грн., в т.ч. ПДВ 34 541 грн. є безтоварними.

Вказані висновки зроблені відповідачем на підставі аналізу господарської діяльності контрагента позивача ПП «Укрторгпартнер», що містяться у висновках ДПС Полтавської області, викладених в акті перевірки від 06.04.2012 №19/22/36693415 та на підставі постанови слідчої групи ОВС ГСУ ДПС України від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146 порушеної за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб та за фактом фіктивного підприємництва, а саме: в ході досудового слідства встановлено створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП «Укрторгпартнер», з метою здійснення незаконної діяльності.

На підставі акту перевірки № 214/22-100/36524549 від 20.06.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002672342 від 06.07.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 150 505 грн.;

- № 0002682342 від 06.07.2012 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 130 874 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.07.2011 між ТОВ «УК-Транзит» та ПП «Укрторгпартнер» укладено договір купівлі-продажу № 04/07/11/256, згідно умов якого ПП «Укрторгпартнер» (продавець) зобов'язується в період дії договору поставити ТОВ «УК-Транзит» (покупцю) немиту овечу шерсть в об'ємі 21 434 кг, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

09.06.2011 між ТОВ «УК-Транзит» (покупець) та ПП «Укрторгпартнер» (продавець), укладено договір купівлі-продажу № 09/06/11/134, у відповідності до якого продавець зобов'язується поставити немиту овечу шерсть в обсязі 21 000 кг, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Факт виконання вказаних договорів судами попередніх інстанцій встановлено, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, заявками на перевезення вантажу, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з положеннями пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 цього Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

У зв'язку із встановленням в судовому порядку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Укрторгпартнер», що підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат в спірному періоді за результатами взаємовідносин з зазначеним контрагентом є правомірним.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний