Ухвала суду № 34027517, 09.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2013 р. м. Київ К-40845/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Стіллекс» на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 по справі №А36/162 за позовом Приватного підприємства «Стіллекс» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Приватного підприємства «Стіллекс» (далі - ПП «Стіллекс», позивач) до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі (далі - Південна МДПІ у м.Кривому Розі, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0000082301/2 від 27.04.2006.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, з огляду на не підтвердження валових витрат первинними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 09.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.02.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України №334/94-ВР), ст.ст. 204, 205, 218 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.2, ст.71, ст. 86, ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Стіллекс» за період з 30.01.2005 по 30.09.2005, складено акт від 30.12.2005 №252/231/33264913.

На підставі акту перевірки та за результатами адміністративного узгодження податковим органом винесено податкове-повідомлення рішення №0000082301/2 від 27.04.2006, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 39100,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7820,00грн., всього на загальну суму 46920,00грн.

Підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток слугував висновок податкового органу, про порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період д у розмірі 126,1 тис. грн., у тому числі 1 півріччя 2005 року - 87,1тис.грн., 9 місяців 2005 року - 126,1тис.грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що підприємство має дебіторську заборгованість ТОВ «Вікант» у розмірі 109000,00грн. та ТОВ «Волиньіндустрія» у розмірі 76800,00грн. відповідно. Письмові договори з вказаними контрагентами не укладались, витрати відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена ведення податкового обліку, не підтверджені.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі-Закон України №996-ХІV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинно бути складено при здійсненні господарської операції. Первинні документи може бути складено на паперових або машинних носіях, вони повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назва документу (форми); дата та місце складання; назву підприємства, від особи якого складено документ; зміст та об'єм господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що приймала участь в здійсненні господарських операцій.

Отже, Законом заборонено відносити до складу валових витрат, що зменшують базу та об'єкт оподаткування податку на прибуток, витрати, які не підтверджені будь-якими розрахунковими, платіжними та іншими документами взагалі. При цьому Законом не визначено конкретного переліку підтвердних документів, що є підставою для формування валових витрат платника.

Враховуючи вищезазначене, а також за встановлених судом обставин щодо відсутності відповідних первинних, розрахункових, платіжних та інших документів за спірними господарськими операціями, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Стіллекс» залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв