Ухвала суду № 34027457, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року м. Київ К/800/42963/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Олексієнка М.М.,

суддів: Бутенка В.І.,

Лиски Т.О.,

здійснивши попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Новоодеської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН) про стягнення грошової допомоги за касаційною скаргою УПСЗН на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом, відповідно до якого просила стягнути з УПСЗН грошову допомогу при виході на пенсію, передбачену статтею 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII), в розмірі 10 посадових окладів, що становить 8800 грн.

Посилалася на те, що має 10 річний стаж державної служби, вийшла на пенсію, тому має право на грошову допомогу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2013 року, позовні вимога задоволено. Визнано протиправною відмову УПСЗН у виплаті ОСОБА_2 грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів та зобов'язано виплатити позивачці 8800 грн.

В касаційній скарзі представник УПСЗН, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущених судами, просить попередні рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вказує на те, що стаж державної служби позивачки складає менше 10 років, тому вона не має права на одержання грошової допомоги.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами, з 1 серпня 1976 року по 1 травня 1978 року ОСОБА_2 обіймала посаду спеціаліста у відділенні державного банку СРСР, а з 1 лютого 2002 року по 5 травня 2010 року перебувала на державній службі на різних посадах в УПСЗН.

5 травня 2010 року її звільнено з роботи у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній служби та виходом на пенсію.

У виплаті грошової допомоги при звільненні відмовлено за відсутністю стажу роботи на державній службі понад 10 років. При цьому УПСЗН виходило з того, що період перебування на лікарняному після дати закінчення терміну перебування на державній службі зараховується виключно до загального трудового стажу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що до стажу державної служби включається період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом, тому рішення відповідача про відмову у виплаті грошової допомоги є безпідставним.

Висновок судів відповідає вимогам закону.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Як установлено судами, наказом №63-к від 05.05.2010 року позивачку звільнено з займаної посади у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби. На час звільнення стаж державної служби становив 10 років, тому суди прийшли до висновку про незаконність дій відповідача щодо відмови у виплаті разової грошової допомоги.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283 (з подальшими змінами та доповненнями) затверджено Порядок обчислення стажу державного службовця. Згідно пункту 3 цього Порядку, до стажу державної служби включається, зокрема, період коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом.

Час перебування позивачки на лікарняному відноситься до поважних причин і він зараховується до стажу державного службовця, оскільки її звільнено з роботи не на день настання граничного віку перебування на державній службі, а, саме 05.05.2010 року, що свідчить про наявність стажу, який дає підстави до виплати державної допомоги.

На час розгляду справи наказ про звільнення ОСОБА_2 в частині дати звільнення не скасовано і не змінено.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Новоодеської районної державної адміністрації відхилити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска