Рішення № 34026449, 03.10.2013, Господарський суд Київської області

.gif" height=58 width=44>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. Справа № 911/3127/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфуд",

03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, корпус Б, офіс 700

08114, Київська обл., смт Стоянка, Житомирське шосе, 21, логістичний центр “Вест Гейт”, блок 2-Д

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврокс",

08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 51, офіс 1

ass="fs204">про стягнення 9 026,50 грн.

за участю представників:

позивача – не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача –ONT > не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфуд" (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврокс" (далі – відповідач) про стягнення 9 026,50 грн., з яких: 8 412,78 грн. – основний борг та 613,72 грн. – пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань зі здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.08.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18380 від 28.08.2013) позивачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов заперечується повністю, у зв’язку зі сплатою відповідачем коштів за Договором у розмірі 8 412,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.08.2013 № 3176

У судове засідання 29.08.2013 представники сторін не з’явились, розгляд справи відкладено на 17.09.2013.

У судове засідання 17.09.2013 представники сторін не з’явились, розгляд справи відкладено на 03.10.2013.

="fs195">У судове засідання 03.10.2013 представники сторін не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.10.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніфуд" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аврокс" (далі – відповідач, покупець) укладено договір поставки від 31.10.2012 № 36/5849 (далі – Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору сторони узгодили, що сума Договору складається з суми вартості партій товарів, що поставлені постачальником покупцю протягом строку дії Договору.

Відповідно до пункту 9.1. Договору покупець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником, враховуючи дату поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного календарного року (пункт 13.1. Договору).

Як зазначено у позовній заяві та не заперечене відповідачем у відзиві на позовну заяву, на виконання умов Договору, позивач за видатковими накладними: від 17.11.2012 № 65097 на суму 3 348,32 грн., від 17.11.2012 № 65142 на суму 4 250,03 грн., від 24.11.2012 № 66885 на суму 196,43 грн., від 24.11.2012 № 66865 на суму 231,53 грн., від 01.12.2012 № 68518 на суму 386,47 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар на суму 8 412,78 грн., а останній, за генеральними дорученнями до Договору, що підписані керівниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучено копії зазначених накладних та генеральних доручень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 13.02.2013 № 29 з вимогою погасити заборгованість за Договором у сумі 8 653,60 грн. (сума основного боргу разом з пенею та 3% річних).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 9.1. Договору покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару постачальником, враховуючи дату поставки.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов’язання перед позивачем, строк виконання якого настав.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку про наявність у позивача на час звернення до суду права на стягнення з відповідача основного боргу у сумі 8 412,78 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач, 27.08.2013, тобто, після порушення провадження у справі ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2013, здійснив оплату основного боргу за Договором на суму 8 412,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.08.2013 № 3176 (оригінал у матеріалах справи).

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена сума боргу в розмірі 8 412,78 грн., то провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач на підставі пункту 10.3. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 613,72 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені та з’ясував, що наданий позивачем розрахунок є невірним, не відповідає обставинам справи, умовам Договору та вимогам чинного законодавства, а тому, зважаючи на відсутність у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, позовна вимога про стягнення 41,38 грн. пені задоволенню не підлягає.

За результатами аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та всебічного розгляду матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 572,34 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 41,38 грн. задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 1 підпункту 4.7. пункту 4. постанови “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 № 7 покладається на відповідача, оскільки суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 66 - 68, 75, 80, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврокс" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 51, офіс 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20575027) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніфуд" (08114, Київська обл., смт Стоянка, Житомирське шосе, 21, логістичний центр “Вест Гейт”, блок 2-Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32765978) 572 (п’ятсот сімдесят дві) грн. 34 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 8 412,78 грн. основного боргу припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.10.2013.

Суддя С.О. Саванчук