Ухвала суду № 340262, 25.12.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

21 грудня 2006 року

Справа № 2-27/12548-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Градової О.Г.,

Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 20.10.2006 у справі № 2-27/12548-2006А

за позовом Приватної фірми "Альпарі" (вул. 51-ї Армії, 128,Сімферополь,95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування у розмірі 98062,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

За результатами перевірки приватної фірми "Альпарі" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року (акт перевірки від 13.07.2006 №4194/23-4/20734945), податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0009282301/0 від 17.07.2006 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року на суму 98062,00 грн.

Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу при віднесенні до податкового кредиту у квітні 2006 року податку на додану вартість у сумі 98062,00 грн., сплаченого позивачем фонду комунального майна Сімферопольської міської ради при придбанні нерухомого майна за договором №651 від 17.04.2005, позивачем порушені вимоги п. п. 7.7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки вищеназвана сума податку позивачем не сплачена у березні 2006 року (попередньому податковому періоді), а у 2005 році.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 20.10.2006 року у справі № 2-27/12548-2006А позов задоволено, вищеназване податкове повідомлення-рішення визнано нечинним.

При прийнятті постанови суд першої інстанції визнав безпідставними доводи податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України „Про податок на додану вартість”, та виходив з того, що право позивача на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у сумі 98062,00 грн., сплаченого продавцю платіжним дорученням №80 від 17.05.2005, передбачено п. п. 7.7.2, п. п. 7.7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п. п. 15.3.1 статті 15 Закону України №2181 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права, а саме п. п. 7.7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки на думку податкового органу, згідно вищеназваної норми Закону позивач має право віднести до податкового кредиту квітня 2006 року тільки податок на додану вартість, сплачений продавцю у березні 2006 року, а не раніше.

Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 21.12.2006.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. п. 7.4.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням основних фондів з метою подальшого використання у виробництві.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, у позивача станом на квітень 2006 року у наявності як перша так і друга події.

Так, податок на додану вартість у сумі 98062,00 грн. за придбані нежитлові приміщення позивачем сплачений продавцю платіжним дорученням №80 від 17.05.2005 на передачу об’єкта нерухомості видана податкова накладна №9455 від 29.04.2005 на загальну суму 588372,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 98062,00 грн.

Таким чином, за податковою накладною №9455 від 29.04.2005 позивач мав право віднести податок на додану вартість у сумі 98062,00 грн. до складу податкового кредиту у травні 2005 року.

Судова колегія вважає за необхідним зазначити, що відповідно до п. п. 7.4.1, п. п. 7.5.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, платнику податків надано право на формування податкового кредиту, а не обов’язок.

Згідно обставин справи позивачем занижено податковий кредит за травень 2005 року на суму 98062,00 грн., проте дані обставини не вважаються порушенням Закону України „Про податок на додану вартість” та не передбачають відповідальність.

Не віднесення платником податків до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість у відповідному податковому періоді, згідно Закону України „Про податок на додану вартість” не позбавляє такого платника податків віднести податок на додану вартість до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При даних обставинах судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2006 у справі № 2-27/12548-2006А залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді О.Г. Градова

О.В. Дугаренко