Ухвала суду № 34025539, 02.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р.Справа № 2-а/1570/10805/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представників позивача - Кравченка І.В., відповідача Сокола Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі міжрегіонального головного управління міндоходів (раніше Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі міжрегіонального головного управління міндоходів (раніше Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

15 грудня 2011 року ТОВ «Алаказай» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення за формою «В 4» від 02.12.2011 року № 0000641520.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що за результатами камеральної перевірки, проведеної СДПІ по роботі з ВПП м. Одеси, було складено акт від 18.11.2011 року №435/15-2/31432553/91. На підставі даного акту прийняте оскаржуване рішення, яке, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки єдиним обґрунтуванням, що слугувало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення щодо порушення позивачем п.п. 54.3.2.п. 54.3 Податкового кодексу України, є акт планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Алокозай» від 13.05.2011 року № 203/15-2/31432553/34. При цьому, податкові зобов'язання, які визначені СДПІ по роботі з ВПП та відображені в зазначеному акті перевірки, є неузгодженими у зв'язку з їх оскарженням в судовому порядку, а отже, як наслідок, у СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі відсутні підстави для висновку про порушення ТОВ «Алакозай» п.п. 54.3.2. п.54.3. ст. 54 Податкового кодексу України та прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0000641520.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року позовні вимоги ТОВ «Алаказай» задоволені повністю, визнано нечинним податкове повідомлення рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Одеси від 02.12.2011 року № 0000641520.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду від 21 лютого 2012 року та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог підприємства в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Головним державним податковим ревізорінспектором першого рангу відділу податкового супроводження підприємств водного транспорту СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі Вітюк О.С. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2011 року ТОВ «Алакозай», за результатами якої складено акт від 18.11.2011 року № 435/15-2/31432553/91, в висновках якого зазначено, що в порушення п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України та згідно матеріалів акту планової виїзної перевірки №230/15-2/31432553/34 від 13.05.2011 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст.4, п. 4.2 ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п.п. «д» пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», ТОВ «Алакозай» при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 20.10.2011 року, були допущені методологічні та арифметичні помилки, які привели до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 3379331 грн. (а.с. 8-13).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0000641520 (а.с.7), яким ТОВ «Алакозай» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3379331 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1689665,5 грн.

Також судом першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, було встановлено, що підставою для висновку СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про порушення позивачем п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України є висновок акту СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №203/15-2/31432553 від 13.05.2011 року (а.с.39-43) про порушення ТОВ «Алакозай» п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п.п. «д»п.п.7.2.1, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі якого відповідачем прийнято зокрема податкове повідомлення-рішення №0000211520 від 31.05.2011 року, яким ТОВ «Алакозай» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4875133,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0000231520 від 31.05.2011 року, яким ТОВ «Алакозай» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2334262,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000191520 від 31.05.2011 року, яким ТОВ «Алакозай» збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1500273,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення СДПІ від 31 травня 2011 року, №0000221520, №0000181520, №0000211520, №0000231520, №0000191520, №0000201520, що прийняті відносно позивача за наслідками висновків акту перевірки від 13.05.2011 року № 230/15-2/31432553/34, були оскаржені TOB «Алакозай» до суду, що підтверджено копією позовної зави з відміткою суду про отримання (а.с. 44-47).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 року відкрито провадження по справі № 2а/1570/4254/2011 за позовом TOB «Алакозай» до СДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень (а.с.49).

За наслідками розгляду справи №2а/1570/4254/2011 постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 року адміністративний позов TOB «Алакозай» про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень, які винесені СДПІ на підставі висновків акту перевірки від 13.05.2011 року № 230/15-2/31432553/34, задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 22 листопада 2012 року апеляційні скарги TOB «Алакозай», СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі та прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 року - задоволені частково, постанову Одеського окружного суду від 14 жовтня 2011 року - скасована. Прийнята нова постанова, якою визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №000018150, №0000211520, №0000221520, №0000231520, №0000191520, прийняті 31.05.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі.

Отже, висновок суду першої інстанції про неузгодженість податкових зобов'язань, визначених відповідачем відносно TOB «Алакозай» в податковому повідомленні-рішенні від 02.12.2011 року № 0000641520, є вірним.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП в м. Одесі посилається на порушення позивачем п.п. 54.3.2 п. 5.4 ст. 54 ПК України, відповідно до якої контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта про те, що неузгодженість податкових повідомлень-рішень не є підставою для не відображення таких донарахувань у наступних податкових деклараціях, виходячи з наступного.

В висновках акту перевірки від 18.11.2011 року № 435/15-2/31432553/91 перевіряючими зазначено, що ТОВ «Алакозай» при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 20.10.2011 року № 9009285907 були допущені методологічні та арифметичні помилки.

Методологічна помилка - це помилка, яка допущена платником податків при складані ним декларації, яка становить неправильне застосування чи не застосування ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначені податкового зобов'язання по податкам та зборам.

Арифметична помилка - це помилка, яка допущена платником податків при заповнені декларації чи додатків до неї при виконанні арифметичних дій, передбачених при розрахунку об'єкту оподаткування з метою встановлення податкових зобов'язань по податку, збору, обов'язковому платежу, а також описки, допущені при перенесені даних з додатків, на підставі яких заповнюються відповідні строки декларації.

Однак колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки № 435/15-2/31432553/91 відповідачем не відображено порушень позивачем при складанні декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначені податкового зобов'язання, а також не зазначено, яка арифметична помилка допущена позивачем при заповнені декларації.

Крім того судом першої інстанції вірно зазначено про те, що у разі якщо платник податків оскаржує суму податкового зобов'язання, нараховану контролюючим органом, така сума вважається неузгодженою та може бути стягнута лише примусово у судовому порядку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Згідно з п.п. 57.3 ст. 57 Податкового Кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Податкового Кодексу України у разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у Кодексі, а якщо такі строки не визначено, то протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі, коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.2 - 57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.

Водночас, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. N 985, у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована у картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що відповідно до п. 56.1, п. 56.11, п. 56.18 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що оскільки податкові зобов'язання, які визначені на підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №203/15-2/31432553/34 від 13.05.2011 року, не узгоджені, то відсутні будь-які підстави для висновку про порушення ТОВ «Алакозай» п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення за формою «В 4» від 02.12.2011 року № 0000641520 та наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Алакозай».

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скаргах про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга податкового органу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі міжрегіонального головного управління міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов