Постанова № 34024536, 09.09.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Справа № 803/1792/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю представників позивача Сахарчука А.А., Хофмана В.Б.,

представника відповідача Луцької ОДПІ Януль О.М.,

представника відповідача УДК України у Волинській обл. Вербич М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогаз» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області, Управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріогаз» (далі - ТзОВ «Кріогаз») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинської області (далі - Луцька ОДПІ), Управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010491503 від 08.08.2013 року та зобов`язання Луцьку ОДПІ надати Управлінню Державного казначейства висновок про бюджетне відшкодування в сумі 206 051 грн.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог в якій просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0010491503 від 08.08.2013 року та стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 206 051 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ «Кріогаз» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2013 року, за результатами якої складений акт № 247/15.1/33845624 від 26.07.2013 року, в якому зафіксовані порушення абзацу "а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим товариством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2013 року на 206 051 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0010491503 від 08.08.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 206 051 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 51 512,75 грн.

З податковим повідомленням-рішенням №0010491503 від 08.08.2013 року позивач не погоджується, вважає його протиправним, оскільки, на його думку під час проведення перевірки ним до податкового органу були надані всі первинні документи, які підтверджують факт оплати товарів ТзОВ «Кріогаз», а відтак податковий кредит та, в подальшому, заявлені суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, здійснювалось позивачем з чітким дотримання вимог податкового кодексу України. Вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм законодавства, тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010491503 від 08.08.2013 року та стягнути з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 206 051 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, додатково суду пояснили, що їх товариством були сплачені всі обов'язкові платежі при ввезенні газового компресора на митну територію України, що підтверджується поданими з позовом письмовими доказами. В зв'язку з наведеним просить позов задовольнити, визнавши протиправними і скасувавши оскаржуване податкове повідомлення-рішення та стягнути суму бюджетного відшкодування.

Представник відповідача Луцької ОДПІ в судовому засіданні та в письмових запереченнях позов не визнала. Суду пояснила, що інспекція мала право на проведення перевірки, оскільки заявлена сума бюджетного відшкодування становить більше 100 тис. грн. Вказала, що імпортоване ТзОВ «Кріогаз» газове обладнання станом на момент завершення перевірки не введено в експлуатацію, тому платник немає права на бюджетне відшкодування за квітень 2013 року в сумі 206 051 грн. З врахуванням цього вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення сформоване у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак просить суд в позові відмовити повністю.

Представник відповідача Управління Державного казначейства України у Волинській області в судовому засіданні та в письмових запереченнях позов не визнала. Пояснила, що оскільки висновки Луцької ОДПІ для повернення бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації платника на користь ТзОВ «Кріогаз» за квітень 2013 року до органів Державної казначейської служби України у Волинській області не надходили, то вони не мали підстав для повернення суми бюджетної заборгованості. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 657921 позивач ТзОВ «Кріогаз» є юридичною особою, яка зареєстрована 14.11.2005 року за юридичною адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 41. ТзОВ «Кріогаз» є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 02612997 від 12.05.2006 року.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 16.07.2013 року № 000214, виданого Луцькою ОДПІ та наказу № 185 від 16.07.2013 року працівниками даного податкового органу з 17.07.2013 року по 23.07.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Кріогаз» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2013 року, за результатами якої складений акт № 247/15.1/33845624 від 26.07.2013 року, в якому зафіксовано, що до податкового кредиту квітня 2013 року позивачем включені суми податку на додану вартість в розмірі 206 051 гривень по придбанню газового обладнання (газового компресора) від фірми нерезидента FORNOVO GAS S.R.L., Італія, яке на час підписання акту перевірки не введено в експлуатацію та обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

ТзОВ «Кріогаз» заявлено у декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 206 051 грн. Від'ємне значення об'єкта оподаткування виникло у квітні 2013 року в результаті різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, який виник за результатами придбання ТзОВ «Кріогаз» імпортованого газового обладнання для встановлення на АЗС, яке на час підписання акту перевірки не введено в експлуатацію та обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0010491503 від 08.08.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 206 051 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 51 512,75 грн., оскільки станом на час проведення перевірки придбане ТзОВ «Кріогаз» газове обладнання в експлуатацію не введене, у зв'язку з чим, ТзОВ «Кріогаз» не мало права на бюджетне відшкодування за квітень 2013 року сум податку на додану вартість в розмірі 206 051 грн.

Проте, суд вважає податкове повідомлення-рішення №0010491503 від 08.08.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України передбачений Податковим кодексом України.

Так, згідно пунктів 200.1-200.5 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг бо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); - мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пп. 14.1.138 п.14.1 статті 14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Судом встановлено, що ТзОВ «Кріогаз» уклало з італійською фірмою «FORNOVO GAS» контракт №7 від 19.03.2012 року. Предметом даного контракту є придбання позивачем у «FORNOVO GAS» газових компресорів та аксесуарів для їх комплектації. Ціна товару визначена в Євро та складає 98 000 Євро. На виконання контракту дана сума була сплачена двома платежами, 24.09.2012 р. - 77 500 Євро. та 25.10.2012 р. - 20 500 Євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 24.09.2012 року та платіжним дорученням в іноземній валюті № 3 від 25.10.2012 року.

Для отримання товару ТзОВ «Кріогаз» укладено договір доручення №224 від 01.03.2013 р. про надання послуг по декларуванню товарів з ПП «Тріада», яка маючи ліцензію митного брокера взяла на себе зобов'язання перед ТзОВ «Кріогаз» надавати їм послуги з митного оформлення товарів на митниці. Відповідно до платіжного доручення №618 від 05.03.2013 року ТзОВ «Кріогаз сплатило передоплату ПП «Тріада» за митне оформлення для сплати митних платежів на суму 221 600 грн.

Згідно вантажно-митної декларації від 05.03.2013 року №12424 ТзОВ «Кріогаз»імпортовано на митну територію України обладнання - газонаповнювальний компресор з криво шино - шатунним механізмом, об`ємний з надлишковим робочим тиском понад 15 бар, марка «GASVECTOR», модель DA300, 2012 рік випуску, новий у кількості 1 шт. від фірми нерезидента FORNOVO GAS S.R.L. Товар поставлений був згідно контракту № 7 від 19.03.2012 року на умовах FCA IT PARMA через Ягодинську митницю. Митна вартість товару разом із митом та всіма митними платежами становить 1 049 164,28 грн., крім того ПДВ 20% - 209 832,86 грн. Як встановлено в судовому засіданні відповідні платежі при ввезенні на митну територію України вищевказаного товару були сплачені.

Придбане обладнання призначене для установки на великих АЗС для заправки газом автотранспортних засобів.

ТзОВ «Кріогаз» заявлено у декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 206 051 грн.

Відповідно до п.198.1 та 198.2 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, з аналізу ст.198 ПК України вбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях, і датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім того, про потребу у використанні ввезеного товару в господарській діяльності свідчать експертний звіт щодо розгляду проектної документації від 06.09.2012 року щодо будівництва автосервісного комплексу з газовою заправкою, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/33360 від 19.05.2010 року та висновком комплексної державної експертизи № 2329/03-478-10 від21.10.2010 року.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, позиція відповідача про те, що відсутність первинних документів, що засвідчують поставку товарів не дає права позивача на включення сум внесених як попередню оплату до складу податкового кредиту не узгоджується із вимогами ст..198 та ст..201 ПК України.

Крім того, суд вважає помилковою позицію відповідача викладену в акті перевірки стосовно того, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", не обґрунтоване нормами законодавства, оскільки Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції", про що й не заперечується відповідачем. В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №505503 основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, роздрібна торгівля пальним, тому придбання обладнання для установки на АЗС для заправки газом автотранспортних засобів здійснюється в межах господарської діяльності ТзОВ «Кріогаз», отже капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, визначаються як різновид основного засобу, через що придбання обладнання для заправки газом автотранспортних засобів, належить до основних засобів, а відтак ТзОВ «Кріогаз» мало право на формування податкового кредиту в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей для проведення його реконструкції, та відповідно і включення сум понесених витрат в податкові декларації для бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0010491503 від 08.08.2013 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно пункту 200.17. статті 200 Податкового кодексу України єдиним джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Пунктом 2 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Оскільки на користь фізичної ТзОВ «Кріогаз» не проведено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по декларації за квітень 2013 року, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача - ГУДКСУ у Волинській області, підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 206 051 грн. слід задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи ні відповідачем, ні його представниками в судовому засіданні, не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, та не доведений факт порушення позивачем абз. «а» п. 200.4 статті 200 ПК України.

Оскільки відповідачем Луцькою ОДПІ не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення №0010491503 від 08.08.2013 року, виходячи із наданих частиною другою статті 162 КАС України повноважень, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0010491503 від 08.08.2013 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Кріогаз» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 206 051 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З урахуванням частини 1 статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України 2 575 гривень 64 копійки сплаченого судового збору, сплату якого підтверджено платіжним дорученням № 684 від 19.08.2013 року.

Керуючись статтями 11, 17, 94, 71, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 14, 193, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, статтей 25, 45 Бюджетного кодексу, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № 0010491503 від08.08.2013 року скасувати.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогаз» з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 206 051 грн. (двісті шість тисяч п`ятдесят одну гривню).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріогаз» (код 33845624, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 41) документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 575 (дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 64 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 14 вересня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич