Ухвала суду № 340223, 28.12.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

22 грудня 2006 року

Справа № 2-31/10819-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Градової О.Г.,

Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання Фоменко В.М.

за участю представників сторін:

позивача: Ісаченко Ольга Олексіївна, довіреність №480, від 04.10.06;

саченоІвідповідача:Лукпанова Ксенія Вячеславівна, довіреність №34 27.04.06;

розглянувши апеляційну скаргу Азовського споживчого товариства на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 23.08.2006 у справі № 2-31/10819-2006А

за позовом Азовського споживчого товариства (вул. Леніна,,Азовське, Джанкойський р-н,96178)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

За результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Азовського споживчого товариства за період з 01.01.2004 до 31.03.2005 (акт перевірки від 18.07.2005 №504/23-1/01757455), та у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: №000533/23-1 від 20.07.2005; №3000533/23-1/1 від 05.09.2005; №333000533/23-1/2 від 21.11.2005; №000533/23-1/3 від 01.02.2006 про донарахування платнику податків податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 7109,00 грн., у тому числі 4739,00 грн. –основний платіж та 2370,00 грн. –штрафні санкції.

Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивачем в порушення вимог п. п. 3.1.1. статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” занижено податкове зобов’язання по податку на додану вартість за 2004 рік на 4739,00 грн.

Згідно доводів відповідача, перевіркою виявлені розбіжності між сумами отриманих доходів, відображених у головній книзі підприємства, та даними декларацій з податку на додану вартість за 2004 рік.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2006 у справі №2-31/10819-2006А (суддя Привалова А.В.) у задоволенні позову, про визнання нечинними вищеназваних рішень податкового органу, позивачу відмовлено.

При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив із того, що перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобов’язань по податку на додану вартість за січень –травень та липень 2004 року у розмірі 5781,00 грн. та завищення податкових зобов’язань за червень та грудень 2004 року у розмірі 1042,00 грн., у зв’язку з чим сума заниження за 2004 рік складає 4739,00 грн.

Заниження податкового зобов’язання виявлено згідно даних головної книги підприємства та даними декларацій з податку на додану вартість за 2004 рік.

Господарським судом Автономної Республіки Крим визнані також безпідставними доводи позивача, що податковим органом віднесено до бази оподаткування у перевіряємому періоді суми пайового внеску споживчого товариства „Лидер”.

Позивач оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

У чому саме порушені судом норми матеріального та процесуального права, позивач у апеляційній скарзі не зазначає.

Згідно доводів апеляційної скарги, на думку позивача, у грудні 2004 року перевіряючими до бази оподаткування податком на додану вартість помилково віднесено пайовий внесок у сумі 6983,25 грн., отриманий від споживчого товариства „Лидер”.

Позивач запевняє, що пайовий внесок надійшов до каси товариства та помилково бухгалтером віднесено до складу доходів з відображенням на рахунках 7 класу та по рахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками”, проте у майбутньому дані проводки були виправлені, але дані обставини не були враховані при проведенні перевірки.

Доводи позивача також мотивовані іншими обставинами, викладеними у апеляційній скарзі, не маючими значення для розгляду справи.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається із результатів перевірки, що також встановлено судом першої інстанції, позивачем згідно головної книги та даними податкових декларацій по податку на додану вартість за 2004 рік занижено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 5781,00 грн., а також завищено податкове зобов’язання по даному податку на 1042,00 грн. за обставинами, викладеними у акті перевірки (аркуші справи 82, 89).

Які-небудь докази, що спростовують доводи податкового органу, та висновки суду першої інстанції з цього поводу позивач не надав.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги, позивач лише зазначає, що податковий орган у грудні 2004 року до складу бази оподаткування помилково відніс пайовий внесок у сумі 6983,25 грн., отриманий товариством від споживчого товариства „Лидер”.

Проте, дані доводи позивача є безпідставними, які суперечать висновкам акту перевірки.

З огляду на викладене, які-небудь підстави, передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим, позивач не обґрунтував.

За даних обставин, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Азовського споживчого товариства залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2006 у справі № 2-31/10819-2006А залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді О.Г. Градова

О.В. Дугаренко