Постанова № 34022254, 01.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року справа №812/5623/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., Ястребової Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема", Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. у справі № 812/5623/13-а, за позовом Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України, про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Шахта імені Артема" звернулось до суду з позовом до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і після уточнення вимог просило частково скасувати рішення відповідача № 31 від 12.06.2013р. у сумі 1809,26 грн. по листкам непрацездатності, переплату у сумі 201,45 грн. та скасувати штрафні санкції у розмірі 50% цієї суми (1005,36 грн.)

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що на підставі наказу № 71 від 22.04.2013р., з 20.05.2013р. по 23.05.2013р. спеціалістами Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову документальну перевірку виконання вимог законодавства щодо правомірності використання коштів Фонду соціального страхування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та видатки, обумовлені похованням, Відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" Державного підприємства "Луганськвугілля" за період з 01.04.2012р. по 01.04.2013р.

За результатами перевірки 23.05.2013р. складено акт, відповідно до якого не прийнято до заліку видатків, на виплату всіх видів допомоги у розмірі 3511,01 грн., а також до підприємства застосовано штрафні санкції у розмір 1755,51 грн. (50 % від неприйнятих до заліку сум видатків у зв'язку за порушенням порядку використання страхових коштів).

Не погодившись з висновками вказаного акту позивачем на адресу Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачем подано заперечення № 01-347 від 03.06.2013р..

Листом Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 716/01-10 від 12.06.2013р. зазначені заперечення позивача залишені без задоволення.

Рішенням № 31 від 12.06.2013р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зобов'язано Відокремлений підрозділ "Шахта імені Артема" Державного підприємства "Луганськвугілля" повернути Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 3511,01 грн. та накладено на позивача штрафні санкції у сумі 1755,51 грн. (50 % від неприйнятих до заліку сум видатків у зв'язку за порушенням порядку використання страхових коштів).

Позивач вважав неправомірними висновки, викладені в акті перевірки від 23.05.2013р. в частині встановлення переплати у сумі 1809,26 грн. по листкам непрацездатності, в частині призначення, нарахування та виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності переплати у розмірі 201,45 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 50 % до цієї суми - 1005,36 грн., оскільки на підприємствах вугільної промисловості встановлено режим праці шахт на добу, що також передбачено колективним договором та правилами внутрішнього розпорядку, працюючих на підземних роботах. У 2012 році для працівників, зайнятих на підземних роботах, встановлений порядок роботи: 4 зміна з 02год.00хв. до 08 год.00хв., 1 зміна з 08 год.00хв. до 14 год.00 хв., 2 зміна з 14 год.00 хв. до 20 год.00 хв., 3 зміна з 20 год.00 хв. до 02 год.00 хв., тобто, робоча доба на вугільних підприємствах починається не з 00 год.00 хв., а з 07 год.00 хв. для працівників, працюючих на поверхні та з 08 год.00 хв. для працівників, зайнятих на підземних роботах. Крім того, при підрахунку стажу ОСОБА_3 відповідач не врахував період його роботи під час виробничої практики. Загальний стаж роботи ОСОБА_3 становив на 12.02.2012р. 5 років 2 дні, тобто, йому вірно нараховано 80% заробітку за лікарняні.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволено частково і скасоване рішення в частині визначення до повернення зайво витрачених коштів на оплату допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 у сумі 201,72 грн., та нарахування штрафної санкції в сумі 100,86 грн.

Позивач та відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просили постанову суду в частині вирішення вимог не на їх користь скасувати і прийняти нову постанову.

Представники сторін за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга позивача підлягає задоволенню, а скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Луганськвугілля", код ЄДРПОУ 32473323, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року за № 25370169Ю0043256, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, в своїй структурі має відокремлений підрозділ "Шахта імені Артема" без права юридичної особи. (а.с. 8-12).

На підставі наказу № 71 від 22.04.2013р., з 20.05.2013р. по 23.05.2013р. спеціалістами Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову документальну перевірку виконання вимог законодавства щодо правомірності використання коштів Фонду соціального страхування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та видатки, обумовлені похованням, Відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" Державного підприємства "Луганськвугілля" за період з 01.04.2012р. по 01.04.2013р., за результатами якої 23.05.2013р. складено акт. (а.с.14-20).

Згідно висновків акту перевірки не прийнято до заліку видатків, на виплату всіх видів допомоги у розмірі 3511,01 грн., зокрема, встановлено переплату по 20 листкам непрацездатності на суму 1809,26 грн. за рахунок оплати лікарняних за період працездатності у порушення п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266. Крім того, у порушення ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" під час розрахунку допомоги за час тимчасової непрацездатності завищено страховий стаж, що спричинило переплату. Зокрема, ОСОБА_3 за період з 12.02.2013р. по 21.02.2013р. нараховано 806,92 грн., у той час як потрібно було нарахувати 605,20 грн. (60% заробітку за 4 дні) - переплата 201,72 грн.

Рішенням № 31 від 12.06.2013р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зобов'язано Відокремлений підрозділ "Шахта імені Артема" Державного підприємства "Луганськвугілля" повернути Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 3511,01 грн. та накладено на позивача штрафні санкції у сумі 1755,51 грн. (50 % від неприйнятих до заліку сум видатків у зв'язку за порушенням порядку використання страхових коштів) (а.с.26,27).

В акті перевірки зазначено, що з табелів виходів за 2012 - березень 2013 року та листків непрацездатності працівників Відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" Державного підприємства "Луганськвугілля" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 (а.с. 113-182) вбачається, що останній день хвороби вказаних осіб припадав на початок зміни, яка закінчувалась у день, який визначено у листках непрацездатності як день "стати до роботи".

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240-III (надалі - Закон № 2240).

Згідно статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Статтею 2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року №189 визначено поняття випадку тимчасової непрацездатності, а саме: випадком тимчасової непрацездатності вважається тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності, заповненого у відповідності до вимог чинного законодавства, з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листа непрацездатності - "Стати до роботи" (у графі "Стати до роботи" зазначається число і місяць, коли працівнику слід приступати до роботи).

Згідно ч.2 ст.35 Закону №2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Отже, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266.

Згідно п. 20 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість: днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

У разі, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата (п.15 цього Порядку).

Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 13.11.2001 N455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N1005/6196, листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією.

Суд зазначає, що Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 дозволяє застосовувати середньогодинну заробітну плату для визначення розміру допомоги з тимчасової непрацездатності у випадках, коли для підрахунку робочого часу працівників ведеться підсумований облік робочого часу.

Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності із застосуванням середньогодинної заробітної плати, робітникам для яких не ведеться підсумований облік робочого часу за часи роботи, законодавством не передбачений.

Статтею 61 Кодексу законів про працю України встановлено, що запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29 червня 1960 року № 724 "Про встановлення шестигодинного робочого дня для всіх робочих, зайнятих на підземних роботах у вугільній, сланцевій та в інших галузях гірничодобувної промисловості, а також на підземних роботах з будівництва шахт (рудників), тунелів та метрополітенів" і пунктом 8.2. Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості з доповненнями та змінами у редакції, яка діяла на період перевірки, передбачено встановлення на зазначених підприємствах щоденної та щотижневої тривалості робочого часу для робочих зайнятих на підземних роботах.

Відповідно до Розділу 3 Колективного договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом Відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" Державного підприємства "Луганськвугілля" на 2012 рік, на підприємстві тривалість робочого часу працівників, зайнятих на підземних роботах не може перевищувати 30 годин на тиждень. Режим роботи для підземних робітників встановлено 1 зміна - з 8-00 годин до 14-00 годин; 2 зміна - з 14-00 годин до 20-00 годин; 3 зміна - з 20-00 годин до 2-00 годин; 4 зміна - з 2-00 годин до 8-00 годин. Для працівників шахтної поверхні: 1 зміна - з 8-00 годин до 16-00 годин; 2 зміна - з 16-00 годин до 24-00 годин; 3 зміна - з 24-00 годин до 8-00 годин. (а.с.66-70)

Тобто фактично встановлений для підземних працівників 6 годинний робочий день, а працівників поверхні 8 годинний робочий день (а.с.69).

Наказами директора Відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" Державного підприємства "Луганськвугілля" № 27-к від 16.01.2012, № 301-кА від 05.05.2012 та № 79-к від 19.02.2012 режим роботи окремих підрозділів змінювався за погодженням з профспілковим комітетом шахти. (а.с. 103-112)

Тобто в ДП "Луганськвугілля" ВП "Шахта імені Артема" не встановлений підсумований облік робочого часу для підземних робітників та працівників поверхні, а тому підстави для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності працівників із застосуванням середньогодинної, замість середньоденної заробітної плати, немає.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу про адміністративне судочинство України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів запровадження на підприємстві позивача підсумованого обліку робочого часу для робітників, зайнятих на підземних роботах та роботах на поверхні, і доводи відділення фонду про ведення підсумованого обліку робочого часу носять характер припущень.

За наявності на підприємстві обліку робочого часу кожного працівника за табелем виходів на роботу за затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період, і з урахуванням того що вихід на роботу в середині зміни законодавством не передбачено, при розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності належить застосовувати середньоденну заробітну плату, а не середньогодинну.

Суд вважає, що у випадках, коли робоча зміна за графіком розпочалася у період тимчасової непрацездатності працівника та переходить на іншу добу, Фонд має оплачувати за свої кошти години протягом всієї тривалості робочої зміни.

Тобто рішення відповідача про повернення переплати за рахунок коштів ФСС по листкам непрацездатності в сумі 1809,26 грн. та стягнення штрафу в сумі 904,63 грн. є протиправним і в цій частині підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного рішення в частині визначення до повернення зайво витрачених коштів на оплату допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 у сумі 201,72 грн. суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років; 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років.

ОСОБА_3 перебував на лікарняному у період з 12 по 21 лютого 2013 року, про що зазначено в акті перевірки та не оскаржується сторонами.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_3 прийнято на роботу до ДХК "Луганськвугілля" ДВАТ "Шахта імені Артема" учнем підземного гірника І розряду 26.05.2003р. та 04.07.2003р. звільнено по закінченню навчально-виробничої практики; з 19.01.2004р. по 26.03.2004р. - підземним електрослюсарем ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики; з 21.01.2008р. по 15.03.2008р. - підземним електрослюсарем ІІІ розряду з повним робочим днем під землею, звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики; з 28.07.2008р. по 01.06.2009р. - підземним електрослюсарем ІІІ розряду з повним робочим днем під землею ВП "Шахта імені Артема" ДП "Луганськвугілля"; з 01.06.2009р. по теперішній час заступник начальника дільниці з повним робочим днем під землею ВП "Шахта імені Артема" ДП "Луганськвугілля". (а.с. 76-78)

Вказані обставини підтверджені наказами про прийняття на роботу та звільнення, даними особової картки (а.с. 71-75)

Крім того, позивачем надано суду розрахункові листки про нарахування заробітної плати ОСОБА_3 та відрахувань з неї за весь період трудової діяльності, згідно до яких із заробітної плати ОСОБА_3 здійснювались відрахування до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. (а.с. 65, 79-93)

Відповідно до ст. 6 Закону № 2240 загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Статтею 7 Закону № 2240 передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

01.01.2011р. вказана норма Закону № 2240 не містила застереження щодо обов'язкового мінімального страхового внеску та передбачала, що страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 2 Закону № 2240 застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Таким чином, у розумінні Закону № 2240, ОСОБА_3 був застрахованою особою у період проходження виробничої практики (з 26.05.2003р. по 04.07.2003р., з 19.01.2004р. по 26.03.2004р. та з 21.01.2008р. по 15.03.2008р.), так як у цей період його було зараховано до штату Шахти імені Артема, йому нараховувалась та сплачувалась заробітна плата, з якої відраховувались страхові внески до Фонду.

Суд зазначає, що з ОСОБА_3 було укладено саме трудовий договір, а не договір про проходження навчально-виробничої практики.

Тобто, станом на 12 лютого 2013 року (початок непрацездатності) ОСОБА_3 мав страховий стаж понад 5 років, а відтак мав право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати.

Таким чином рішення відповідача № 31 від 12.06.2013 в частині визначення позивачу до повернення зайво витрачених коштів на оплату допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 у сумі 201,72 грн., а також нарахування на них штрафної санкцій у сумі 100,86 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Суд вирішуючи справу дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог лише частково, і частково прийняв рішення із порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. у справі № 812/5623/13-а - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. у справі № 812/5623/13-а - задовольнити і постанову суду в частині відмови у скасуванні рішення відповідача про повернення неправомірно витрачених коштів по листкам непрацездатності в сумі 1809,26 грн. та стягнення штрафу в сумі 904,63 грн.- скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України задовольнити і скасувати рішення відповідача № 31 від 12.06.2013р. в частині повернення неправомірно витрачених коштів по листкам непрацездатності в сумі 1809,26 грн. та стягнення штрафу в сумі 904,63 грн.

В іншій частині постанову суду 1 інстанції залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта імені Артема" понесені судові витрати в сумі 51,63 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко

Судді: С.Ю. Чумак

Л.В.Ястребова