Рішення № 3402121, 13.01.2009, Господарський суд Чернігівської області

13.01.09

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«13 »січня 2009 року Справа №(13/170)-17/164/22-17/166/23

За ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ: Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради

17500, м. Прилуки, вул. Незалежності, 82

До ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Про звільнення земельної ділянки від тимчасових споруд

За ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ: Прилуцької міської ради

17500, м. Прилуки, вул. Незалежності, 82

Про зобов'язання укласти договір

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача за первісним позовом: Андреєва А.О. -представник, довіреність №02-16/53 від 18.02.08р.;

Від Відповідача за первісним позовом: ОСОБА_1-особисто, паспорт;

ОСОБА_2. -представник, довіреність б/н від 26.06.08р.

У розгляді справи прийняв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Демидок Д.А., посвідчення №123 від 24.03.2005р.

Рішення прийняте після відкладень розгляду справи та перерви, оголошеної в судовому засіданні з 23.12.2008 року по 13.01.2009 року, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Прилуцьким міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради заявлено позов до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельну ділянку по вул. Незалежності в м.Прилуки, привести її у стан, придатний до використання за призначенням (звільнивши її від малих архітектурних форм -кіоску “Газована вода”) за власний рахунок, повернути земельну ділянку Прилуцькій міській раді.

Позивачем подано 26.07.07р. обґрунтування позовних вимог, в яких просить зобов'язати відповідача виконати договірне зобов'язання в натурі -звільнити земельну ділянку від розташованого на ній об'єкта малої архітектурної форми (кіоску, шляхом його зняття (демонтажу) або примусового вчинення зазначених дій за його рахунок; привести земельну ділянку до попереднього стану, що забезпечує її використання за цільовим призначенням (зелена зона) та повернути її належним чином шляхом підписання акту приймання-передачі) орендодавцю.

Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги за первісним позовом.

Відповідач та його представник позовні вимоги заперечили у повному обсязі.

Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 заявлено зустрічний позов до Прилуцької міської ради про визнання за ним права укласти (поновити) договір оренди земельної ділянки площею 0,0010 га в м. Прилуки, вул. Незалежності, 63-Б (вул. Кірова) та зобов'язання Прилуцької міської ради прийняти рішення про укладення (поновлення) з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки площею 0,0010 га в м. Прилуки, вул.Незалежності, 63-Б (вул. Кірова).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.06.08р. розгляд зустрічного позову призначено спільно з первісним.

Прилуцька міська рада та Прокурор проти зустрічного позову заперечили.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора, представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Пунктом 5 рішення від 18.05.1993 року №237 „Про державне та індивідуальне житлове будівництво” виконком Прилуцької міської ради вирішив дозволити ОСОБА_1 установку кіоску по вул. Кірова (біля універмагу).

Згідно акту від 19.05.1995 року №13 вказана будівля кіоску прийнята в експлуатацію.

На підставі рішення 7 сесії 24 скликання Ради від 06.02.03, між Радою та Підприємцем 19.02.03 було укладено договір оренди земельної ділянки під встановлення кіоску для реалізації газованої води по вул.Незалежності (навпроти універмагу) загальною площею 0,0010 га, терміном до 01.05.03р.

Підпунктом 6.15 пункту 6 рішення тринадцятої сесії двадцять четвертого скликання Прилуцької міської ради від 22.01.2004р. “Про надання, вилучення, затвердження конфігурації земельних ділянок та дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок” продовжено термін оренди (без права суборенди) земельної ділянки на один рік під установку торгових точок ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) під кіоск площею 10 кв. м по вул. Незалежності (навпроти універмагу) при умові, що в разі закінчення будівництва ТОВ “Велес” орендар в 10-денний термін після попередження повинен звільнити земельну ділянку від тимчасової споруди.

18.02.2004р. між Прилуцькою міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація №324 від 09.03.04р. (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Прилуцька міська рада на підставі рішення 13 сесії 24 скликання від 22.01.2004 р. “Про надання, вилучення, затвердження конфігурації земельних ділянок та дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок” надає, а ОСОБА_1приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0010 га згідно з планом землекористування, що додається до Договору.

Відповідно до п.1.2 договору земельна ділянка надається в оренду терміном на 1 рік до 21 січня 2005 р. під кіоск по вул. Незалежності (навпроти універмагу).

Підпунктом 14.1 пункту 14 рішення двадцятої сесії двадцять четвертого скликання Прилуцької міської ради від 10.02.2005 року “Про надання, вилучення, затвердження конфігурації земельних ділянок та дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок” продовжено термін оренди (без права суборенди) земельної ділянки терміном до 30.03.2005 року ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) під кіоск площею 10 м кв. по вул. Незалежності (навпроти універмагу).

Як вбачається з матеріалів справи, прийняте рішення про продовження дії договору оренди з Відповідачем, прийнято на підставі поданої 21.01.2005 року заявиОСОБА_1., як голови кооперативу „Велес”.

Таким чином, сторонами встановлено термін дії договору до 30.03.2005 року без будь яких інших застережень.

Згідно абз.4 п.п. „а” п.3 Договору, орендодавець (Прилуцька міська рада) має право поновлювати договір оренди землі.

Відповідно до п.4 договору, орендар (зобов'язаний звільнити земельну ділянку після закінчення терміну дії договору; після припинення дії договору оренди землі повернути земельну ділянку орендодавцеві в належному стані.

Згідно п.5 Договору, зміна умов Договору здійснюється за взаємною згодою сторін.

Приписами №80 від 26.04.2005 р. та №97 від 29.04.2005 р., винесеними Прилуцькою міською архітектурно-будівельною конторою, ОСОБА_1., встановлено що термін оренди земельної ділянки під встановлення лотка закінчився і лоток підлягає знесенню та запропоновано звільнити земельну ділянку від малої архітектурної форми. Також повідомлено, що в разі невиконання припису лоток буде знесений комунальним підприємством за рахунокОСОБА_1. і вивезений на штрафний майданчик. Термін виконання по припису № 97 від 29.04.2005 р. встановлено до 10.05.2005 р.

Листами за вх.№270 від 07.04.05р. та вх.№291 від 05.04.05р. ОСОБА_1звернувся з клопотанням про продовження терміну оренди земельної ділянки на таких саме умовах та на той же строк, що і в попередньому Договорі.

На зверненняОСОБА_1. щодо продовження терміну оренди земельної ділянки Прилуцька міська рада листом №012-10/1094 П від 25.04.2005р. повідомила про неможливість продовження терміну оренди земельної ділянки під кіоск по вул.Незалежності (навпроти універмагу), оскільки відповідно до проекту реконструкції по вул. Незалежності, яка буде розширятися та благоустроюватися, лотки, кіоски та інші малі архітектурні форми будуть зноситись.

Аналогічні відповіді з пропозицією СПД ОСОБА_1. звільнити спірну земельну ділянку, викладені в листах Прилуцької міської ради від 06.06.05р. за №012-10/1443П, 20.07.05р. за №012-10/1803П,

В листі від 11.05.06р. №013-14/У 455 П щодо отримання ОСОБА_1 дозволу на встановлення кіоску по вул. Соборній поблизу входу в центральний ринок Прилуцька міська рада зазначила, що рішенням виконавчого комітету №39 від 07.02.06р. затверджена схема обмеження на встановлення в центральній частині міста малих архітектурних форм (кіосків, лотків), вищезазначена земельна ділянка входить в межі затвердженої схеми, тому вирішення питання надання дозволу на встановлення кіоску по вул. Соборній неможливо.

На зверненняОСОБА_1. щодо продовження терміну дії дозволу на встановлення кіоску по вул. Незалежності, 63-Б, Прилуцька міська рада листом №013-14/У665 П від 14.08.2006р. повідомила про неможливість позитивного вирішення даного питання, оскільки рішенням виконавчого комітету №39 від 07.02.06р. затверджена схема обмеження на встановлення в центральній частині міста малих архітектурних форм (кіосків, лотків), вулиця Незалежності входить в межі затвердженої схеми.

Згідно ч.ч1,4 ст.13 Конституції України:

„Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.”

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування крім інших об'єктів належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року N280/97-ВР питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.

Згідно п.п „а,в” ст.12 Земельного кодексу України від 25.10.01р., в редакції, чинній на 30.03.05р. -кінцева дата дії Договору (далі ЗК України):

„До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.”

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст. 93 ЗК України:

„1. Право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне для провадження підприємницької та іншої діяльності.

5. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

6. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.”

Згідно ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України:

«1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.»

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України, в редакції, чинній на даний момент:

«Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.»

Відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України:

„Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договорів оренди.”

Відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України, в редакції, чинній на даний момент:

«Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.»

Згідно ч.2 ст.125 ЗК України:

«2. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.»

Відповідно до ч.2 ст.126 ЗК України:

«2. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.»

Згідно ст.1 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року N161-XIV, в редакції, чинній на 30.03.05р. -кінцева дата дії Договору (далі Закон №161):

«Оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.»

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №161:

«Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.»

Згідно ст.3 Закону №161:

«Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.»

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №161:

«Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.»

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №161:

«Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.»

Згідно ст.13 Закону №161:

«Договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.»

Відповідно до ст.14 Закону №161:

«Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.»

Згідно ч.1 ст.19 Закону №161:

«Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.»

Відповідно до ст.30 Закону №161:

«Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.»

Згідно абз.2 ч.1 ст.31 Закону №161:

«Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.»

Відповідно до ст.33 Закону №161:

«Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.»

Згідно ч.1 ст.34 Закону №161:

«У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.»

Відповідно до ст.35 Закону №161:

«Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.»

З вищенаведених положень абзацу 2 ч.1 ст.31 та ст.33 Закону №161 вбачається, що в разі закінчення строку, на який договір оренди землі укладений, дія даного договору автоматично припиняється, якщо подальшому договір не було поновлено.

СПД ОСОБА_1 доказів прийняття сесією Прилуцької міської ради рішення про продовження йому терміну оренди спірної земельної ділянки та поновлення договору оренди щодо неї, як і доказів укладення нового договору в період з 30.03.05р. (кінцева дата дії Договору) і по даний час, який становить майже 4 роки, суду не представлено.

Крім того, Прилуцька міська рада листом №012-10/1094 П від 25.04.2005р., тобто в термін до 1 місяця після закінчення строку договору оренди, як того вимагає ч.3 ст.33 Закону №161, повідомила про неможливість продовження терміну оренди земельної ділянки під кіоск по вул.Незалежності (навпроти універмагу), оскільки відповідно до проекту реконструкції по вул. Незалежності, яка буде розширятися та благоустроюватися, лотки, кіоски та інші малі архітектурні форми будуть зноситись.

За викладених обставин у суду відсутні достатні підстави вважати Договір таким, що підлягає поновленню або є поновленим на новий строк.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що дія договору оренди землі від 18.02.2004 року припинилась саме 30.03.2005 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

СПД ОСОБА_1 не надано документального підтвердження законних підстав користування спірною земельною ділянкою після 30.03.2005 року.

Згідно ч.ч.2,3 ст.125 Земельного кодексу України:

«Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.»

Позивач в обґрунтуванні позовних вимог просить зобов'язати Відповідача виконати договірне зобов'язання в натурі-звільнити земельну ділянку від розташованого на ній об'єкта малої архітектурної форми (кіоску, шляхом його зняття (демонтажу) або примусового вчинення зазначених дій за його рахунок; привести земельну ділянку до попереднього стану, що забезпечує її використання за цільовим призначенням (зелена зона) та повернути її належним чином шляхом підписання акту приймання-передачі) орендодавцю.

Враховуючи приписи ч.1 ст.34 Закону №161, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість вимог Позивача щодо звільнення земельної ділянки.

За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов'язання СПДОСОБА_1. звільнити земельну ділянку від розташованого на ній об'єкта малої архітектурної форми (кіоску Газована вода) шляхом його зняття (демонтажу) та повернення земельної ділянки Позивачу шляхом підписання акту прийому-передачі є такими, що відповідають способу захисту порушеного права позивача, є доведеними позивачем й такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про примусове вчинення дій по звільненню земельної ділянки від розташованого на ній об'єкта малої архітектурної форми за рахунок відповідача, суд вважає зазначені вимоги альтернативними, сформульованими не коректно по відношенню до способу захисту порушеного права, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, приписами ст.34 Закону України „Про оренду землі” встановлено що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку на умовах, визначених договором.

За умовами договору оренди, на Відповідача покладено обов'язок повернення земельної ділянки в належному стані після припинення дії договору, інших умов з цього приводу, сторонами в договорі не встановлено.

Обов'язку щодо приведення земельної ділянки до попереднього стану, що забезпечує її використання за цільовим призначенням (зелена зона) за умовами договору після його припинення на Відповідача не покладено, в зв'язку з чим заявлені вимоги в цій частині є необґрунтованими й такими що не підлягають задоволенню.

У постанові Вищого господарського суду України від 22.05.08р. у справі №13/170 зазначено наступне.

Свідоцтвом про право власності від 18.01.2006 року НОМЕР_1підтверджено право власності на вказаний об'єкт нерухомості, що розташований (на момент видачі свідоцтва) за адресою: м. Прилуки, вул. Незалежності (вул. Кірова), буд. №63б, та визначений як кіоск №8 в блоці кіосків №1.

На підставі цього, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до приписів ст. 375 Цивільного кодексу України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.

Зі змісту ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" вбачається, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що попередніми судовими інстанціями не було надано правового аналізу обставинам щодо наявності у Підприємця дозвільної документації на будівництво спірного об'єкту нерухомості.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ст. 417 Цивільного кодексу України у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Якщо знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній ділянці, заборонено законом (житлові будинки, пам'ятки історії та культури тощо) або є недоцільним у зв'язку з явним перевищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки, суд може з урахуванням підстав припинення права користування земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки, на якій вона розміщена, або про викуп власником земельної ділянки будівлі (споруди), або визначити умови користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на новий строк.

Дані доводи, викладені в постанові Вищого господарського суду України, судом І інстанції не можуть бути враховані з наступних підстав.

У відзиві Прилуцької міської ради на зустрічний позов, з доданими до відзиву документами, зазначено наступне.

На запит Виконавчого комітету Прилуцької міської ради згідно довідки Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»від 02.07.08р. №785/1, Комунальне підприємство «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»щодо реєстрації права власності на нерухоме майно повідомляє, що право власності на кіоск «Газована вода»по вулиці Незалежності в м. Прилуки не зареєстровано.

Також у постанові Вищого господарського суду України, зазначено адресу, а саме: «вул. Незалежності, (Кірова), буд. 63-Б, кіоск № 8 в блоці кіосків №1». Згідно рішення тринадцятої сесії 24 скликання Прилуцької міської ради від 22 січня 2004 року, рішення двадцятої сесії 4 скликання Прилуцької міської ради від 10 лютого 2005 року адреса кіоску «Газована вода», який знаходиться на спірній орендованій СПД ОСОБА_1 земельній ділянці визначена наступним чином: вулиця Незалежності (навпроти універмагу). А за адресою зазначеною у постанові Вищого Господарського суду вул.Незалежності, (Кірова), буд. 63-Б, знаходиться торговий ряд ТОВ «Велес», що був побудований в період реконструкції вул.Незалежності м.Прилуки. Даний факт підтверджується рішенням Виконавчого комітету Прилуцької міської ради №188 від 06.04.2005 року, яким затверджується акти Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію кіоску № 8 в блоці кіосків № 1 побудованого в торговому ряду по вулиці Незалежності, 63-Б.

Кіоск «Газована вода»розташований поряд з торговим комплексом ТОВ «Велес»про що свідчить рішення Прилуцької міської ради дев'ятої сесії 24 скликання від 10 липня 2003 року «Про надання вилучення, затвердження конфігурації земельних ділянок та дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок»в якому зазначено: «Дозволити виконання проекту відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Велес»під будівництво торгового ряду по вулиці Незалежності (навпроти універмагу).

Таким чином, кіоск „Газована вода”, який знаходиться на спірній земельній ділянці, і кіоск, на який видане свідоцтво про право власності від 18.01.2006 року НОМЕР_1є абсолютно різними кіосками, що не заперечується і СПД ОСОБА_1

Тим більше, що вищевказане свідоцтво підтверджує право власності на кіоск №8 в блоці кіосків №1 не у ОСОБА_1, а у ОСОБА_3, тобто у іншого суб'єкта господарювання.

Кіоск «Газована вода» по вулиці Незалежності є тимчасовою спорудою, малою архітектурною формою, а торговий ряд «Велес»- об'єктом нерухомості. Даний факт підтверджується свідоцтвом на право власності об'єкту нерухомості та рішеннями Прилуцької міської ради щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки під розміщення кіоску.

Згідно ст.181 Цивільного кодексу України:

«1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

2. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.»

Відповідно до п.2 Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених Наказом Держбуду від 13.10.2000р. за N227, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2000р. за N 755/4976, які були чинними на момент закінчення дії Договору оренди земельної ділянки.

«Мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності (далі - мала архітектурна форма) - невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.»

За викладених обставин у суду відсутні достатні підстави вважати кіоск „Газована вода”, який знаходиться на спірній земельній ділянці, об`єктом нерухомості, на який розповсюджується дія ст.ст.375, 417 Цивільного кодексу України та ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Посилання представника СПДОСОБА_1., що Прокурор не мав права звертатися в даному випадку з позовом в інтересах Прилуцької міської ради судом не приймаються з наступних підстав.

Згідно п.2 ст.121 Конституції України:

«Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.»

Відповідно до п.6 ч.2 ст.20 Закону України „Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року N1789-XII:

«При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

6) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.»

Згідно ч.ч.1,2, абз.2 ч.3, ч.5 ст.36-1 даного Закону:

«Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави -наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.»

Відповідно до абз.4 ч.1, ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України:

«Господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.»

Згідно п.п.1,2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року справа N1-1/99:

«1. Положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального  кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

2. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.»

Згідно ч.2 ст.5 Конституції України:

«Носієм суверенітету і єдиним джерелом  влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.»

Як зазначено вище, відповідно до п. 34 ст. 26, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарному засіданні ради -сесії.

Враховуючи, що Прилуцька міська рада є органом місцевого самоврядування, тобто органом через який народ здійснює свою владу, і до компетенції даного органу законом віднесено регулювання земельних відносин, суд доходить висновку, що Прокурор мав в даному випадку право звернутися з позовом в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради, як органу місцевого самоврядування, уповноваженого вирішувати земельні питання територіальної громади, носієм влади якої він являється.

Посилання представника СПДОСОБА_1. на те, що провадження у справі має бути припинено, оскільки даний спір вже розглядався та ухвалою господарського суд від 02.02.06р. по справі №10/44 провадження було припинено, судом не приймається з наступних підстав.

Згідно п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України:

«Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.»

Підставою припинення в ухвалі зазначено наступне.

У судовому засіданні представник позивача надав належним чином засвідчену копію довідки відділу статистики, за якою відповідач не є юридичною особою.

Згідно до ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства та організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюються підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі підлягає припиненню.

Проте фактично мова в ухвалі йшла не про Відповідача, а про Позивача, а підставою прийняття рішення стала довідка Управління статистики у Прилуцькому районі від 01.02.06р., згідно якої Прилуцька міська рада відсутня у ЄДРПОУ.

До нинішнього позову міськрадою додане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Предметом позову по справі №10/44 було звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки, який не збігається з предметом нового позову.

Також суд відмічає наступне. Копія даної ухвали вже додавалася СПД ОСОБА_1 до апеляційної скарги при розгляді справи №13/170 (т.2 а.с.72), проте про необхідність припинення провадження чи необхідність дослідження даного питання в постанові Вищого господарського суду України від 22.05.08р. не зазначено, а дано вказівки про розгляд справи по суті.

Крім того, залишається не спростованим висновок суду, що СПД ОСОБА_1користується спірною земельною ділянкою після 30.03.2005 року без належних законних підстав.

Стосовно зустрічного позову Суб'єкта підприємницької діяльностіОСОБА_1. до Прилуцької міської ради про визнання за ним права укласти (поновити) договір оренди земельної ділянки площею 0,0010 га в м. Прилуки, вул. Незалежності, 63-Б (вул. Кірова) та зобов'язання Прилуцьку міську раду прийняти рішення про укладення (поновлення) з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки площею 0,0010 га в м. Прилуки, вул. Незалежності, 63-Б (вул. Кірова), суд доходить наступних висновків.

Як вказано вище, листами за вх.№270 від 07.04.05р. та вх.№291 від 05.04.05р. ОСОБА_1звернувся з клопотанням про продовження терміну оренди земельної ділянки на таких саме умовах та на той же строк, що і в попередньому Договорі.

На зверненняОСОБА_1. щодо продовження терміну оренди земельної ділянки Прилуцька міська рада листом №012-10/1094 П від 25.04.2005р. повідомила про неможливість продовження терміну оренди земельної ділянки під кіоск по вул.Незалежності (навпроти універмагу), оскільки відповідно до проекту реконструкції по вул. Незалежності, яка буде розширятися та благоустроюватися, лотки, кіоски та інші малі архітектурні форми будуть зноситись.

Аналогічні відповіді з пропозицією СПД ОСОБА_1. звільнити спірну земельну ділянку, викладені в листах Прилуцької міської ради від 06.06.05р. за №012-10/1443П, 20.07.05р. за №012-10/1803П,

В листі від 11.05.06р. №013-14/У 455 П щодо отримання ОСОБА_1 дозволу на встановлення кіоску по вул. Соборній поблизу входу в центральний ринок Прилуцька міська рада зазначила, що рішенням виконавчого комітету №39 від 07.02.06р. затверджена схема обмеження на встановлення в центральній частині міста малих архітектурних форм (кіосків, лотків), вищезазначена земельна ділянка входить в межі затвердженої схеми, тому вирішення питання надання дозволу на встановлення кіоску по вул. Соборній неможливо.

На зверненняОСОБА_1. щодо продовження терміну дії дозволу на встановлення кіоску по вул. Незалежності, 63-Б, Прилуцька міська рада листом №013-14/У665 П від 14.08.2006р. повідомила про неможливість позитивного вирішення даного питання, оскільки рішенням виконавчого комітету №39 від 07.02.06р. затверджена схема обмеження на встановлення в центральній частині міста малих архітектурних форм (кіосків, лотків), вулиця Незалежності входить в межі затвердженої схеми.

Дійсно, відповідно до ч.1 ст.33 Закону №161:

„Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.”

З викладеного вбачається, що в разі надання земельної ділянки господарюючим суб`єктам в оренду, саме попередній орендар має переважне право на поновлення договору оренди.

Разом з тим, згідно рішення п'ятої сесії 24 скликання Прилуцької міської ради від 19 грудня 2002 року «Про затвердження проектної документації»затверджено проектну документацію вулиці Незалежності (від вулиці Київської до в'їзду в центральний ринок).

Рішенням Виконавчого комітету Прилуцької міської ради №392 від 24.06.2003 року «Про розгляд заяв підприємств організацій установ та громадян стосовно будівництва» дозволено управлінню капітального будівництва міської ради виконати реконструкцію вулиці Незалежності згідно розробленого проекту.

ТОВ „Проектний інститут „Архпроект” був розроблений проект реконструкції центральної частини м. Прилуки, зокрема, вулиці Незалежності. Відповідно до позначень на генеральному плані по проекту в частині знаходження спірної земельної ділянки розміщення об'єктів малої архітектурної форми встановлення інших об'єктів для здійснення комерційної, підприємницької діяльності не планувалося, окрім торгового ряду ТОВ „Велес”, що окреслений на плані. Розміщення об'єктів комерційного спрямування на спірній земельній ділянці теж не передбачається, оскільки такі не передбачені розробленим проектом реконструкції.

Крім того, рішенням Виконавчого комітету Прилуцької міської ради №39 від 07.02.2006 року обмежено встановлення малих архітектурних форм (кіосків, лотків) для здійснення підприємницької діяльності в центральних кварталах міста, а саме по вулиці Незалежності.

Згідно додатків 1, 2 рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 39 від 07.02.2006 року „Про встановлення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності в центральних кварталах міста” земельна ділянка, на якій розміщений об'єкт малої архітектурної форми входить до переліку вулиць, де встановлення кіосків та лотків для здійснення підприємницькою діяльністю обмежено (Додаток 1 - перелік вулиць, Додаток 2 - схема обмежень).

Станом на 12.08.2008 року відповідно листа Прилуцького міського відділу Чернігівської регіональної філії Державного підприємства „Центру державного земельного кадастру” при Державному Комітеті України по земельних ресурсах” №65 від 12.08.08р. на земельну ділянку, на якій знаходиться кіоск гр.ОСОБА_1., не зареєстровано право оренди, право постійного користування та право власності, це земельна ділянка територіальної громади міста.

Після закінчення дії договору оренди з СПД ОСОБА_1 30.03.2005р., згідно листа Відділу земельних ресурсів у місті Прилуки Чернігівської області від 11.08.08р. №910 дана земельна ділянка віднесена до земель загального користування вулиць та проїздів.

З наданих Прилуцькою міською радою документів не вбачається, що спірна земельна ділянка передається чи планується під передачу в оренду іншим суб`єктам господарювання для розміщення малих архітектурних форм -кіосків, перед якими б СПД ОСОБА_1мав би передбачене ч.1 ст.33 Закону №161 переважне право на отримання даної земельної ділянки в оренду.

Належних та достатніх письмових доказів зворотнього СПД ОСОБА_1не надав, а тому суд не вбачає порушення Прилуцькою міською радою даного переважного права на отримання в оренду земельної ділянки СПДОСОБА_1.

Визнати вищевказаний кіоск „Газована вода”, який знаходиться на спірній земельній ділянці та належить СПД ОСОБА_1., об`єктом нерухомості, що дало б змогу надати СПД ОСОБА_1. право на оренду земельної ділянки під ним на підставі ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України, суд позбавлений можливості з підстав, зазначених вище.

Крім того, суд зазначає наступне. В постанові від 12 серпня 2008р. по справі №30/315 Верховний Суд України дійшов наступних висновків.

Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Зобов'язання цього органу укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності вказаного рішення є порушенням його компетенції, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України. Суди не врахували право ради самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельної ділянки, оскільки відповідно до статті 123 вищезазначеного Кодексу до компетенції судів віднесено розгляд вимог про спонукання ради розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення сесії. Крім того, суди неправомірно зобов'язали Раду продовжити дію договору із зазначенням певного строку в той час, коли згідно з вимогами статті 12 Кодексу такі строки самостійно визначаються власником земельної ділянки.

Як зазначено вище, доказів наявності рішення Прилуцької міської ради про поновлення чи укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки СПД ОСОБА_1 суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку про недоведеність СПД ОСОБА_1 наявності належних та достатніх юридичних та фактичних підстав для визнання судом за ним права укласти (поновити) договір оренди земельної ділянки площею 0,0010 га в м. Прилуки, вул. Незалежності, 63-Б (вул. Кірова) та зобов'язання Прилуцької міської ради прийняти рішення про укладення (поновлення) з СПД ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки площею 0,0010 га в м. Прилуки, вул.Незалежності, 63-Б (вул. Кірова), а тому у зустрічному позові має бути відмовлено повністю.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати по первісному та зустрічному позову мають бути покладені на СПДОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.22,33,34,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2) звільнити земельну ділянку, яка розташована по вул. Незалежності в м. Прилуки (навпроти універмагу) від розташованого на ній об'єкта малої архітектурної форми (кіоску) шляхом його зняття (демонтажу) та зобов'язати повернути земельну ділянку, шляхом підписання акту приймання-передачі, Прилуцькій міській раді (м. Прилуки, вул. Незалежності, 82, код 04061814).

3. Відмовити в позовних вимогах щодо примусового вчинення дій по звільненню земельної ділянки за рахунок відповідача та приведенню земельної ділянки до попереднього стану, що забезпечує її використання за цільовим призначенням (зелена зона).

4.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України (р/р31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, код 22825965) 85 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2) в доход Державного бюджету України (р/р31214259700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050000, код 22825965) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. У зустрічному позові відмовити повністю.

Суддя І.В. Кушнір