Ухвала суду № 34020960, 10.10.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2822/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ЛАСТОВКА Н.Д.

при секретарі Колокольниковій Х.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві, боржник Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському р-ні м. Києва про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою в порядку ст.ст.383-387 ЦПК України на дії Управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві, в якій просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 30044450 від 28.12.2012 року відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції з примусового виконання виконавчого листа № 2-2624/2010 від 09.11.2011 року Дніпровського районного суду м. Києва про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії у розмір 91 403,13 гривень та зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого лист № 2-2624/2010 виданого 09.11.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва про виплату Управлінням Пенсійного фонду України Дніпровському районі м. Києва державної пенсії ОСОБА_1 в розмір 91 403,13 гривень, та виконати рішення суду.

Свої вимоги по скарзі скаржник мотивує тим, що 01 липня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва прийняв рішення про задоволення її позову до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування та виплати їй державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 3 групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату їй, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), яка стала інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 28.05.2008 року державної пенсії розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», взявши за розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених позивачеві виплат. На підставі зазначеного рішення 16 листопада 2011 року вона отримала виконавчий лист, який пред'явила до виконання до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва. 28 грудня 2012 року старший держаний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Мурихін С.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження лише на підставі того, що встановив, що виплата пенсії здійснюється Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві, у відповідності до положення про ГУ ПФУ в м. Києві, та відповідно до п.8, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», однак фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом не відбулося, що стало підставою для звернення її до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання представник скаржника надала суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, скаргу підтримала в повному обсязі з підстав викладених в скарзі.

Представник Управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві до суду не з»явився, був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи. Суд вважає можливим справу розглянути без його участі на підставі ст. 386 ЦПК України.

Представник боржника Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському р-ні м. Києва до суду не з»явився, надав суду письмові заперечення на скаргу, в яких просить в задоволення скарги відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 липня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва постановив рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо нарахування та виплати їй державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 3 групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату їй, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), яка стала інвалідом 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 28.05.2008 року державної пенсії розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», взявши за розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених позивачеві виплат.

На підставі зазначеного рішення 16 листопада 2011 року позивач отримала виконавчий лист, який пред'явила до виконання до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києва.

28 грудня 2012 року старшим держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Мурихіним С.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі того, що виплата пенсії здійснюється Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві, у відповідності до положення про ГУ ПФУ в м. Києві, та відповідно до п.8, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає, що дана постанова від 28 грудня 2012 року, яка отримана скаржником лише 07.02.2013 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом.

Виконавчим листом № 2-2624/2010 від 09.11.2011 року чітко зазначено про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 91 403,13 гривень, незалежно від наявності або відсутності в бюджеті коштів.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Мурихін C.B. приймаючи рішення про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження фактично виконав рішення виконавчого документу лише в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1, що підтверджується повідомленням УПФУ у Дніпровському районі м. Києва від 18.12.2012 року, але в частині стягнення виплат виконавчого документу, залишився без виконання.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що скарга обгрунтоавна та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

З матеріалів справи встановлено, що постанову скаржник отримала 07.02.2013 року, а тому строки на її оскарження нею не пропущені.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 388 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 383-385, 388 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії Управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві, боржник Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському р-ні м. Києва про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 30044450 від 28.12.2012 року відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції з примусового виконання виконавчого листа № 2-2624/2010 від 09.11.2011 року Дніпровського районного суду м. Києва про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії у розмір 91 403,13 гривень.

Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винести постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого лист № 2-2624/2010 виданого 09.11.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва про виплату Управлінням Пенсійного фонду України Дніпровському районі м. Києва державної пенсії ОСОБА_1 в розмір 91 403,13 гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5-ти днів з дня її отримання.

Суддя: