Постанова № 34019695, 25.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року Справа №5021/1897/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурор - Кондратюк Н.А.;

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився;

3-я особа - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2310С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 08 липня 2013 року по справі №5023/1897/2011

за позовом Сумської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Сумської міської ради, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробничо-комерційна компанія "Федорченко", м. Суми

третя особа Головне управління Держземагентства у Сумській області, м. Суми

про стягнення 12948,66 грн. та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 08 липня 2013 року по справі №5023/1897/2011 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Будівельно-виробничо-комерційна компанія "Федорченко" на користь держави 12948,66 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання позивач, відповідач, третя особа не з'явились, повноважних представників до суду не направили, хоча про дату розгляду були

повідомлені належним чином ухвалою суду.

Сумська міська рада надала заперечення на скаргу, в яких вважає скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, рішення місцевого суду - без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням Держкомзему у Сумській області було проведено перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробничо-комерційна компанія "Федорченко" вимог земельного законодавства.

За результатами перевірки складено акт №265 від 14.06.2011 року.

Окрім того, видано припис про усунення порушень земельного законодавства товариством.

Перевіркою встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 25.12.2006 року, земельна ділянка загальною площею 0,54 га земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхових житлових будинків знаходиться в оренді ТОВ "Моноліт "Будівельний Альянс-Суми".

Згідно договору про співробітництво від 15.11.2010 року ТОВ "БВКК Федорченко" проводяться роботи по будівництву даного об'єкту.

Внаслідок встановлення дерев'яного паркану навколо будівельного майданчика відповідача самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,1603 га земель житлової та громадської забудови, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної форми власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні органи місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 1 пункту "б" ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Однак, як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №353 від 20.07.2011 року, складений Головним управлінням Держкомзему у Сумській області, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відбулось в добровільному порядку.

Тому, колегія суддів вважає висновок місцевого суду щодо відмови у задоволенні вимоги про звільнення земельної ділянки безпідставними, спростованими матеріалами справи, у зв'язку з чим, такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги прокурора стягнути з відповідача 12948,66 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки, колегія суддів вважає її обґрунтованою, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 221 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Тобто, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть свідчити про сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджено актом від 14.06.2011 року № 265, приписом № 166 від 14.06.2011 року, протоколом про адміністративне порушення та встановлено рішення по пов'язаній справі, розглянутій за адміністративним позовом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди за ці порушення земельного законодавства і містить конкретну формулу для розрахунку шкоди саме за самовільне зайняття земельної ділянки.

Отже, в рішенні місцевий суд дійшов правомірного висновку, що для застосування цієї Методики достатньо встановлення самого факту самовільного зайняття земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає висновок місцевого суду про стягнення з відповідача на користь держави 12 948,66 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки, правомірним і обґрунтованим.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Сумської області від 08 липня 2013 року по справі №5023/1897/2011.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 08 липня 2013 року по справі №5023/1897/2011залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 23.09.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.