Постанова № 34019520, 08.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.10.2013 р. справа №5006/7/199пн/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапова О.Л.суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О.При секретарі судового засіданні: Козюта Д.О. За участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився від третьої особи: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від18 червня 2013р. у справі№ 5006/7/199пн/2012 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді: Бокова Ю.В., Демідова П.В.)за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м.Київза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 м.Київ провизнання виконавчого напису, вчиненого 05.11.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на договорі фінансового лізингу (оренди) №L643-04/07 від 26.04.2007р., зареєстрованому в реєстрі за №2263, про повернення ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" предмету лізингу на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, м. Київ, про визнання виконавчого напису, вчиненого 05.11.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на договорі фінансового лізингу (оренди) №L643-04/07 від 26.04.2007р., зареєстрованому в реєстрі за №2263, про повернення ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» предмету лізингу на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, до позовної заяви позивачем було додано клопотання про забезпечення позову.

Ухвалами від 29.11.2012р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №5006/7/199пн/2012 та в порядку ст.ст.66,67 ГПК України задовольнив заяву позивача шляхом вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення майна за вказаним виконавчим написом.

Ухвала господарського суду Донецької області від 29.11.2012р. у справі №5006/7/199пн/2012пн про забезпечення позову була оскаржена відповідачем, проте постановами Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2013р. та Вищого господарського суду України від 15.04.2013р. була залишена без змін.

18.06.2013р. господарським судом Донецької області було прийнято рішення у справі №5006/7/199пн/2012, яким відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі. Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджений факт невиконання позивачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів в повному обсязі та в строки, передбачені умовами договору, у зв'язку з чим відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Під час такого звернення відповідачем було надано нотаріусу всі передбачені законом документи, а нотаріус, переконавшись у безспірності заборгованості, наявності прострочення сплати лізингових платежів більш ніж на 30 днів правомірно вчинив виконавчий напис від 07.12.2012р. на договорі фінансового лізингу (оренди) №L643-04/07 від 26.04.2007р. про повернення ТОВ «ШБ «Альтком» предмету лізингу на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль». Крім того, господарський суд зазначив, що не може давати оцінку діям нотаріуса, який не є відповідачем в господарській справі, а також з огляду на приписи ст.68 ГПК України скасував заходи забезпечення позову вжиті ухвалою від 29.11.2012р. у справі №5006/7/199пн/2012.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що господарський суд Донецької області не звернув уваги на факт відсутності у відповідача права на звернення до нотаріуса з вимогою про вчинення виконавчого напису, оскільки спірний договір є діючим, а доводи відповідача про наявність заборгованості позивача зі сплати лізингових платежів не можуть вважатись належними і допустимими доказами у справі. Крім того, за твердженням скаржника, заборгованість позивача не є безспірною, оскільки на день вчинення виконавчого напису не існувало ні рішення суду, яке б підтверджувало заборгованість позивача, ні визнання позивачем заборгованості, а відповідач у передбачений законом спосіб не відмовився від договору фінансового лізингу. Заявник апеляційної скарги також посилається на порушення приватним нотаріусом норм чинного законодавства та безпідставне вчинення ним спірного виконавчого напису.

Вищевикладене, за твердженням скаржника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства, а тому таке, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

У судове засідання Донецького апеляційного господарського суду 08.10.2013р. представники сторін та третя особа не з'явились.

Від позивача надійшло клопотання про відкладання розгляду скарги, яке, враховуючи термін розгляду скарги та неодноразові клопотання аналогічного змісту відхилене.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності представників сторін та третьої особи, оскільки наявних матеріалів достатньо для прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту обставин справи та надану їм судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.

З матеріалів справи вбачається що 26.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу №L643-04/07, за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у володіння на користування протягом усього строку лізингу за плату (лізингові платежі) майно (вантажний автомобіль MAN 26413), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу і сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Вартість предмета лізингу 344 637,25грн., в т.ч. ПДВ 20% - 57 439,54грн. Викупна вартість предмета лізингу становить 3 446,37грн. в т.ч. 20% ПДВ - 574,40грн. (п.п.3.1, 3.3 договору).

Розділом 4 договору сторони узгодили розмір лізингових платежів та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 4.1 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця.

Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в графіку (п.4.2 договору).

Відповідно до графіку, платежі по Договору складаються з авансу вартості предмета лізингу у сумі 51 695,59грн., адміністративної комісії у сумі 1 723,19грн. та щомісячних поточних лізингових платежів у сумі 7 239,02 грн.

Порядок сплати лізингових платежів передбачений розділом 5-м Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору).

Згідно п.5.1 Загальних умов, лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця.

Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладання договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається лізингодавцю при укладенні договору (п.5.2 Загальних умов).

Відповідно до п.5.3 лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8-го числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 12 числа поточного місяця.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що лізингодавець має право достроково розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у разі, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення оплати становить більше 30 днів (п.п.6.1.2 договору).

У випадку настання зазначених в п.6.1 цього договору обставин лізингодавець письмово повідомляє про це лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень. Якщо лізингоодержувач у встановлений лізингодавцем строк не усуває вчиненні порушення, лізингодавець має право здійснити дії, зазначені в п.6.1 цього договору (п.6.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2007р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі предмету лізингу, а додатковими угодами від 2007р., 02.03.2009р., 02.08.2010р., 01.12.2010р., 04.05.2011р. сторони вносили зміни до графіку платежів та викладали його в новій редакції.

В подальшому, згідно з матеріалами справи, у зв'язку з систематичною несплатою ТОВ «ШБ «Альтком» лізингових платежів, відповідач направляв на адресу останнього листи-вимоги №971-05/12 від 28.05.2012р., №1684-10/12 від 04.10.2012р., №1880-10/12 від 29.10.2012р з описами вкладення у цінний лист, якими вимагав від позивача протягом 3-х днів оплатити прострочену заборгованість, зокрема, по договору №L643-04/07, та попереджав про дострокове припинення договору в разі непогашення заборгованості.

Листом №1891-10/12 від 29.10.2012р. відповідач відмовився, зокрема, від договору фінансового лізингу №L643-04/07 від 26.04.2007р. починаючи з 31.10.2012р., із вимогою до позивача повернути предмет лізингу в строк до вищевказаної дати. У вказаному листі відповідач також зазначив, що у випадку неповернення предмета лізингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» буде змушено розпочати дії, спрямовані на підготовку вилучення предмету лізингу у лізингоодержувача. Крім того, відповідач зауважив, що припинення виставлення рахунків-фактур не звільняє позивача від сплати заборгованості та повернення предмету лізингу лізингодавцю, а також додав до вищезазначеного листа загальний рахунок на сплату заборгованості №32794511/10/2012 від 29.10.2012р.

Направлення зазначеного листа з додатком на адресу позивача 29.10.2012р. підтверджується описом вкладення №0407369103990, а також квитанцію відділення поштового зв'язку №9296 від 29.10.2012р.

Крім того, телеграмами №105102 та №105103 від 29.10.2012р., які згідно відомостей відділення поштового зв'язку були вручені працівнику позивача 30.10.2012р., відповідач повідомив про дострокову відмову, зокрема, від договору фінансового лізингу №L643-04/07 від 26.04.2007р., повторно вимагав сплатити прострочену заборгованість або повернути предмет лізингу до 31.10.2012р..

Оскільки позивач зазначених дій не вчинив, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі фінансового лізингу №L643-04/07 від 26.04.2007р. для повернення предмету лізингу в безспірному порядку.

05.11.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 був вчинений виконавчий напис про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» об'єкту фінансового лізингу: вантажного автомобілю MAN 26413, № кузову/шасі WMAH23ZZZ3W049880, номерний знак АА0358СТ, 2003 року випуску у кількості 1 одиниця загальною вартістю 376216,2грн., що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу на підставі договору фінансового лізингу №L643-04/07 від 26.04.2007р., укладеного між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», за невиплачену у строк згідно узгодженого графіку лізингових платежів заборгованість у розмірі: відшкодування вартості предмета лізингу - 214110,59грн., комісія лізингодавця - 221994,85грн., пеня - 55904,65грн., додаткові витрати - 1665,82грн., викупна вартість - 3762,16грн. (всього - 497438,07грн.).

08.11.2012р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №35128354 за вищевказаним виконавчим написом.

Враховуючи викладене і посилаючись на те, що зазначений виконавчий напис було вчинено нотаріусом всупереч вимог чинного законодавства, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання виконавчого напису від 05.11.2012р. таким, що не підлягає виконанню.

Як вже зазначалось вище, господарський суд у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Згідно приписів статей 7, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше ніж 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Пунктом 6.1.2 договору сторони передбачили право лізингодавця достроково в односторонньому порядку розірвати договір та вилучити у лізингоотримувача предмет лізингу у безспірному порядку у разі, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингових платежів (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більш ніж 30 днів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами-вимогами про погашення існуючої заборгованості з лізингових платежів, листом №2025-11/2012 від 19.11.2012р. направив позивачу загальний рахунок на сплату заборгованості №32794511/10/2012 від 29.10.2012р. та повідомив про дострокове припинення договору №L643-04/07 від 26.04.2007р., про що додатково повідомив телеграмами від 29.10.2012р. №105102 та №105103. Оскільки, згідно з матеріалами справи, зазначені телеграми були отримані позивачем 30.10.2012р., судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що договір фінансового лізингу від 26.04.2007р. №L643-04/07 є розірваним саме з 30.10.2012р.

Таким чином, оскільки за матеріалами справи прострочення з виконання зобов'язань позивачем зі сплати лізингових платежів становить більше 30 днів, господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для вчинення виконавчого напису відповідно до ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно якого підставою для стягнення заборгованості на підставі виконавчих написів нотаріусів є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально-посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктами 3.1, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту від 22.02.2012р. № 296/5 встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Відповідно до п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 (п.3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання позивачем своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів в повному обсязі та в строки, передбачені умовами договору, відповідач обґрунтовано звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, надав нотаріусу всі передбачені діючим законодавством документи, а нотаріус в свою чергу, переконавшись у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, наявності прострочення сплати лізингових платежів більше 30 днів, правомірно вчинив виконавчий напис від 05.11.2012р. на договорі фінансового лізингу №L643-04/07 від 26.04.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №2263 про повернення ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» предмету лізингу на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль».

При цьому, посилання позивача на відсутність доказів безспірності заборгованості спростовується приписами п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р.

Крім того, судова колегія погоджується із висновком господарського суду відносно безпідставності посилань позивача на невідповідність форми поданого нотаріусу договору фінансового лізингу приписами чинного законодавства, оскільки до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства. Тобто, господарський суд не може давати оцінку діям нотаріуса, який не є відповідачем в господарській справі, та вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. у справі №5006/7/199пн/2012 ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Натомість доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами та обставинами справи, приписами чинного законодавства, тому судовою колегією до уваги не приймаються. Викладене зумовлює відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «ШБ «Альтком».

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.49, 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м.Донецьк , на рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. у справі №5006/7/199пн/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. у справі №5006/7/199пн/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіна

надр. 7 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

1 прим. - третій особі

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСДО;