Рішення № 34019489, 30.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2013 р.Справа № 916/1880/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ЛВ"

до відповідача: приватного підприємства "КРОВЛАН"

про стягнення 312 923,86 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: Майорова Н.М. за довіреністю № 1 від 11.07.2013 року

від відповідача: Міщенко О.Л., директор

Відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва в судовому засіданні з 31.07.2013р. до 02.09.2013р. до 12 год. 00 хв.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ЛВ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "КРОВЛАН" 312 923,86 грн., де 288 169,00 грн. - основний борг, 18 413,77 грн. - пеня, 5489,49 грн. - 3% річних, 851,60 грн. - індекс інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2013р. позовну заяву (вх.№2944/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/1880/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі, в процесі розгляду справи по суті надав суду заяву про зменшення позовних вимог від 16.09.2013р. (вх.№27524/13), де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№27523/13 від 16.09.2013р.) - судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд справи було продовжено до 03.10.2013р.

Представник відповідача зменшені позивачем позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує, відзив на позов до суду не надав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

03 березня 2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ЛВ" (Постачальник) та приватним підприємством "КРОВЛАН" (Покупець) було укладено договір поставки №03/03/01, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що у відповідності з умовами цього Договору Постачальник поставляє (передає) у власність Покупця, а Покупець приймає та сплачує продукцію, повний перелік якої, зазначається в узгоджених Сторонами специфікаціях (надалі "Продукція"), що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору предметом поставки є Продукція найменування, одиниця виміру, ціна та вимоги до якості визначаються в специфікаціях до даного Договору.

Із змісту п.1.3. Договору, вбачається, що поставка Продукції здійснюється партіями згідно затвердженого Сторонами графіку поставок, окремих заявок або самовивозом з місця навантаження Постачальника, кількість та вартість Продукції визначається у відповідності з накладною.

Пунктом 2.1.4. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується гарантувати, що якість Продукції буде відповідати загальноприйнятим нормам якості для поставляємої Продукції та технічно-технологічним умовам (стандартам, нормативам), зазначеним в сертифікаті якості (паспорт якості) на продукцію.

У відповідності до п.п.3.1.,3.3., 3.8. Договору згідно заявці Покупця, Постачальник може надавати транспортні послуги по доставці Продукції. Вартість транспортних послуг узгоджується додатково та зазначається в специфікації до даного Договору. Поставка Продукції здійснюється Постачальником у відповідності із Специфікацією, на підставі наданої Покупцем заявки. Наявність заявки є необхідною умовою для обміну Продукції. До партії Продукції Постачальник надає товарну (товарно-транспортну) накладну, податкову накладну та паспорт якості (по заявці) на Продукцію, що поставляється. Якщо поставки мають ритмічний регулярний характер, Покупцю може бути виписано загальна податкова накладна з періодичністю в залежності від об'єму поставок, але не менше одного разу на місяць та не пізніше останнього числа місяця.

Згідно п.п.4.1., 4.3., 4.4. Договору умови оплати зазначаються в специфікації до Договору. Днем оплати вважається день отримання грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Постачальника. Ціна Продукції зазначена в специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору, включає податок на додану вартість.

Як зазначено в п.п.5.1., 5.2. за невиконання або неналежне виконання цього Договору Сторони несуть відповідальність у відповідності з умовами, передбаченими цим Договором та діючим Законодавством України. За прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Цей Договір вступає в дію з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2012р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Якщо одна із сторін протягом 20 днів до кінця строку дії даного Договору не направить іншій стороні в письмовій формі пропозицію про розірвання цього Договору, він вважається пролонгованим на 1 (один) рік. Кількість пролонгацій цього Договору не обмежено (п.8.1. Договору).

На виконання умов договору позивачем була поставлена відповідачу продукція на загальну суму 300 509,10 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреністю №29 від 01.08.12р., товарно-транспортними накладними №0009794 від 28.08.12р. на суму 5920,03грн., №0009790 від 28.08.2012р. на суму 5 920,03грн., №0009779 від 28.08.12р. на суму 5920,03грн., №0009813 від 28.08.12р. на суму 2960,02грн., №0009812 від 28.08.12р. на суму 2960,02грн., №0009801 від 28.08.12р. на суму 2960,02грн., №0009784 від 28.08.12р. на суму 3700,02грн., №0010034 від 31.08.12р. на суму 5920,03грн., №0010019 від 31.08.12р. на суму 5920,03грн., №0010021, від 31.08.12р. на суму 5920,03грн., №0009966 від 31.08.12р. на суму 5920,03грн., №0010086 від 31.08.12р. на суму 5920,03грн., №0009998 від 31.08.12р. на суму 5920,33грн., №0010128 від 31.08.12р. на суму 3330,02грн., довіреністю №32 від 03.09.12р. товарно-транспортними накладними №0011010 від 17.09.12р. на суму 5920,03грн., №0010973 від 17.09.12р. на суму 5920,03грн., №0011009 від 17.09.12р. на суму 5920,03грн., №0010974грн. від 17.09.12р. на суму 6660,04грн., №0011037 від 17.09.12р. на суму 2304,04грн., №0010927 від 15.09.12р. на суму 3929,98грн., №0010971 від 15.09.12р. на суму 3929,98грн., №0010162 від 03.09.12р. на суму 5920,03грн., №0010185 від 03.09.12р. на суму 5920,03грн., №0010174 від 03.09.12р. на суму 5920,03грн., №0010172 від 03.09.12р. на суму 5920,03грн., №0010247 від 03.09.12р. на суму 1322,50грн., №0010549 від 07.09.12р. на суму 4440,02грн., №0010505 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., №0010490 від 07.09.12р. на 2960,02грн., №0010507 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., №0010496 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., №0010479 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., №0010545 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., №0010537 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., №0010506 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., №0010494 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., №0010403 від 07.09.12р. на суму 2960,02грн., довіреністю №43 від 01.11.12р. товарно-транспортними накладними №0015395 від 26.11.12р. на суму 6144грн., №0015352 від 26.11.12р. на суму 6144грн., №0015402 від 26.11.12р. на суму 5376грн., №0015365 від 26.11.12р. на суму 5376грн., №0015387 від 26.11.12р. на суму 5376грн., №0014669 від 15.11.12р. на суму 1650грн., №0014659 від 15.11.12р., №0014653 від 15.11.12р. на суму 2960,02грн., №0014661 від 15.11.12р. на суму 2960,02грн., №0015588 від 28.11.12р. на суму 6144 грн., №0015569 від 28.11.12р. на суму 6744грн., №0015589 від 28.11.12р. на суму 6444грн., №0015526 від 28.11.12р. на суму 6144грн., №0007585 від 13.05.13р. на суму 6218, 98грн., №0007586 від 13.05.13р. на суму 6144грн., №0007587 від 13.05.13р. на суму 6144грн., №0007588 від 13.05.13р. на суму 6144грн., №0007589 від 13.05.13р. на суму 3072грн., №0007590 від 13.05.13р. на суму 3072грн., №0007591 від 13.05.13р. на суму 6144грн., №0007592 від 13.05.13р. на суму 3072грн., №0007593 від 13.05.13р. на суму 4767 грн., №0007594 від 13.05.13р. на суму 3072грн., №0007595 від 13.05.13р. на суму 6144грн., №0007596 від 13.05.13р. на суму 6144грн., №0007597 від 13.05.13р. на суму 6218,98грн., №0007598 від 13.05.13р. на суму 6912грн.

Однак, відповідачем були виконанні свої зобов'язання за договором поставки №03/03/01 від 03.03.12р. не належним чином, було проведено часткову оплату за поставлену продукцію в сумі 2 340,17 грн. та в сумі 10 000,00 грн. під час розгляду справи, у зв'язку з чим у ПП "Кровлан" утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 298 169,00 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №03/03/01 від 03.05.2012р. в частині оплати отриманої продукції і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та визнаного відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо оплати вартості отриманої від позивача продукції на загальну суму 305 509,10 грн. виконані лише частково, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі - 288 169,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 288 169,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "КРОВЛАН" пені в розмірі 18 413,77 грн., 3 % річних в розмірі 5 489,49 грн., індекс інфляції в розмірі 851,60 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Як було вище встановлено судом, за порушення зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу у відповідності до п.5.2. договору пеню в сумі 18 413,77 грн., при цьому судом встановлено що наданий позивачем розрахунок пені, здійснений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відповідності до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що з пояснень представників сторін, судом встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та відповідачем носять тривалий, взаємовигідний, конструктивний характер, прострочка відповідача по розрахункам з позивачем виникла із-за фінансових труднощів, а також наявність часткової оплати суми боргу відповідачем під час розгляду справи, та оскільки, на думку суду, пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення,суд вважає за доцільне зменшити розмір пені, який слід стягнути з відповідача на користь позивача та встановити його у розмірі 1800,00 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних в сумі 5 489,49 грн. та індексу інфляції в сумі 851,60 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ЛВ", у зв'язку з чим стягненню з приватного підприємства "КРОВЛАН" на користь позивача підлягає сума боргу за договором поставки №03/03/01 від 03.03.2012р., встановлена судом в розмірі 9897288 169,00 грн., пені в розмірі 1800,00 грн., 3% річних в сумі 5489,49 грн. та індексу інфляції в сумі 851,60 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

У відповідності до абз.1 п.1 Постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7 із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №9 відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає суму витрат на послуги адвоката в розмірі 32 292,00 грн.

За приписами п.4.3. Постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7 із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №9 у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 6 458,46 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ЛВ" задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "КРОВЛАН" (65121, Одеська обл., м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд.14, корп. Г, кв.52, код ЄДРЮОФОП 33072978) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ-ЛВ" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд.33, код ЄДРЮОФОП 19204231) 288 169 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 00 - заборгованості, 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. - пені, 5 489 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 49 коп. - 3% річних, 851 (вісімсот п'ятдесят одна) грн. 60 грн. - індексу інфляції, 32 292,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 6 458 (шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 46 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 07.10.2013р.

Суддя Цісельський О.В.