Рішення № 34019408, 30.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2013 р.Справа № 916/1879/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Провайн"

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10 287,43 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Чепурнов І.Р., директор згідно наказу №1-К від 02.03.2010р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Провайн", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 10 287,43 грн., де 10 155,93 грн. - основний борг, 18,80 грн. - пеня, 112,70 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2013р. позовну заяву (вх.№2939/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/1879/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Письмове клопотання позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№27520/13 від 16.09.2013р.) - судом задоволено, у зв'язку з чим розгляд справи було продовжено до 03.10.2013р.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25 січня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Провайн" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №531, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити алкогольні напої (далі-Товар), асортимент, кількість та ціна яких, зазначені в Специфікації та накладних до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.1.2 Договору Поставка Товару Постачальником Покупцю здійснюється на підставі замовлення Покупця окремими партіями, кількість, асортимент та ціна Товару в кожній з яких узгоджується Сторонами в накладних.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кількість та асортимент Товару, що поставляється за цим Договором погоджуються Сторонами в замовленні та зазначається у накладних.

У відповідності до п.п.5.1., 5.2., 5.3., 5.4. Договору ціни кожного виду Товару вказані у Специфікації (Додаток №1 до даного Договору) та встановлені в гривнях. В разі зміни цін на Товар Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про це не пізніше, ніж за 7 днів до дня введення нових цін. Загальна сума по Договору складається із всіх договірних вартостей по всіх накладних до даного Договору. Вартість кожної партії Товару обчислюється виходячи з кількості одиниць асортименту Товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту Товару та вказується в накладній на кожну окрему поставку.

Згідно п.п.6.1., 6.2., 6.3. Договору Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за реквізитами вказаними в Договорі або іншими, які будуть вказані Постачальником в подальшому, в строк, що не перевищує __ календарних днів від дати передачі Товару, зазначеній в накладній. Розрахунок між сторонами може бути здійснено будь-яким способом, що не суперечить діючому законодавству (в безготівковому або готівковому порядку, векселем та інше) за письмовим погодженням Сторін. Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними Покупцем з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Як зазначено в п.п.9.1., 9.3. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Цей Договір складений в двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, вступає в силу з моменту його підписання та діє до 15 листопада 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного Договору. Дострокове розірвання Договору не звільняє жодну із сторін від виконання фінансових зобов'язань, що виникли під час даного Договору (п.11.7. Договору).

На виконання умов договору позивачем була поставлена відповідачу продукція на загальну суму 25 980,19 грн. (з ПДВ) що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №857 від 25.01.2013р. на суму 25 980,19 грн. та податковою накладною №25012013 на суму 25 980,19 грн.

Як зазначає в позові позивач, ФОП ОСОБА_1 15.05.2013р. було частково повернено позивачу товар на суму 15 824,26 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи накладними від 15.05.2013р.

Однак, відповідачем свої зобов'язання за договором поставки №531 від 25.01.13р. не виконані належним чином, оскільки оплату за отриманий товар в сумі 10 155,93 грн. останній взагалі не здійснив, у зв'язку з чим у ФОП ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 10 155,93 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №531 від 25.01.2013р. в частині оплати отриманої продукції і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та визнаного відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо оплати вартості отриманого від позивача Товару на загальну суму 10 155,93 грн. не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі - 10 155,93 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 10 155,93 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства ФОП ОСОБА_1 пені в розмірі 18,80 грн. та 3 % річних в розмірі 112,70 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Як було вище встановлено судом, за порушення зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу у відповідності до п.5.2. договору пеню в сумі 18 413,77 грн., при цьому судом встановлено що наданий позивачем розрахунок пені, здійснений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, розрахований за період з 25.02.2013р. по 08.07.2013р., у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано та визначено розмір пені в сумі 18,64 грн. виходячи з наступного розрахунку:

10 155,93 грн. (сума боргу) х 134 (25.02.2013р. - 08.07.2013р.) х 0,5 (розмір процентів за договором) : 365 : 100 = 18,64 грн. Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 18,64 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 0,16 грн. суд відмовляє.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 3 % річних визначено в сумі 111,85 грн. зокрема:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів10155.9325.02.2013 - 08.07.20131343 %111.85

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3 % річних, встановлена судом в розмірі 111,85 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 0,85 грн. суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Провайн", у зв'язку з чим стягненню з ФОП ОСОБА_1 на користь позивача підлягає сума боргу за договором поставки №531 від 25.01.2013р., встановлена судом в розмірі 10 155,93 грн., пені в розмірі 18,64 грн., 3% річних в сумі 111,85 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1720,33 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Провайн" задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Провайн" (04070, Київська обл., м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд.10-А, код ЄДРЮОФОП 36980459) 10 155 (десять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 93 - заборгованості, 18 (вісімнадцять) грн. 64 коп. - пені, 111 (сто одинадцять) грн. 85 коп. - 3% річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 33 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 07.10.2013р.

Суддя Цісельський О.В.