Рішення № 34019293, 27.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13451/13 27.09.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"до Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"про відшкодування шкоди в порядку регресу 11 357,43 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Тараненко А.П. (дов. № 29 від 04.01.2013 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27 вересня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 11 357,43 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13451/13, слухання справи призначено на 06.08.2013 року.

26.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 06.08.2013 не з'явились, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.08.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін, поданим клопотанням та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

30.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/13451/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/13451/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/13451/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/13451/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року.

У судовому засіданні 24.09.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2013 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Cтрахова компанія "Уніка" (страховик) та Романов Р.А. (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 027014/4002/0002008, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Тойота", державний номер ВН 8005 ВТ .

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2012 року у м. Ізмаїл на проспекті Леніна, 44 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Тойота", державний номер ВН 8005 ВТ та автомобіля марки "Nissan", державний номер ВН 8925 ЕА, яким керував Мосяков С.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Nissan", державний номер ВН 8925 ЕА правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.09.2013 року у справі № 1510/6327/12.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Nissan", державний номер ВН 8925 ЕА, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3940050 від 25.07.2012 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Тойота", державний номер ВН 8005 ВТ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданого пошкодженням транспортного засобу № 201-09-12 від 13.11.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Адамант Плюс", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Тойота", державний номер ВН 8005 ВТ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 55 403,66 грн.

Позивач, виходячи із звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданого пошкодженням транспортного засобу № 201-09-12 від 13.11.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Адамант Плюс" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 78 125, 64 грн., про що склав страховий акт №00099733/1 від 23.11.2012 року.

Відповідно до умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 027014/4002/0002008 від 05.09.2012 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 75 485, 94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 041403 від 27.11.2012 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 05.12.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією на виплату страхового відшкодування за вих. № 11128 про відшкодування в порядку регресу витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 50 000, 00 грн.

Відповідачем страхове відшкодування на користь позивача було сплачено частково в сумі 38 142, 57 грн.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/3940050 від 25.07.2012 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 11 357, 43 грн.

Відповідач у своєму відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що за розрахунком Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" розмір страхового відшкодування в порядку регресу внаслідок спірної ДТП становить 38 642, 57 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Nissan", державний номер ВН 8925 ЕА, яким керував Мосяков С.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Тойота", державний номер ВН 8005 ВТ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Nissan", державний номер ВН 8925 ЕА, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.09.2013 року у справі № 1510/6327/12.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданого пошкодженням транспортного засобу № 201-09-12 від 13.11.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Адамант Плюс", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Тойота", державний номер ВН 8005 ВТ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 55 403,66 грн.

Вищевказаний звіт складений оцінювачем автотранспортних засобів Циналевським Олексієм Сергійовичем, який має вищу освіту, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФРВУ МФ 5827 від 29.03.2008 року, Свідоцтво про реєстрацію в Державному Реєстрі оцінювачів № 6638 від 02.06.2008 року.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Зважаючи на вищевказане, суд приймає звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданого пошкодженням транспортного засобу № 201-09-12 від 13.11.2012 року, в якості належного та допустимого доказу визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Тойота", державний номер ВН 8005 ВТ, в результаті його пошкодження при ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Nissan", державний номер ВН 8925 ЕА, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3940050 від 25.07.2012 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 500,00 грн., строк дії полісу з 25.07.2012 року до 24.07.2013 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АВ/3940050) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Тойота", державний номер ВН 8005 ВТ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3940050 від 25.07.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 027014/4002/0002008 від 05.09.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3940050 від 25.07.2012 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 38 142,57 грн., а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 11 357, 43 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 11 357, 43 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "Уніка" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 11 357,43 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "Уніка" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) 11 357 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят сім) грн., 43 коп. страхового відшкодування, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2013 року

Суддя С.В. Стасюк