Рішення № 34019184, 07.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 р. Справа № 914/3128/13

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ, до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна», м. Львів,про: відшкодування завданих матеріальних збитків в порядку регресу.Суддя М.М. Синчук При секретарі Григорчук Н.За участю представників:позивача:Новіков С.В. - довіреність від 01.07.2013 р.відповідача:Не з'явився. Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» про відшкодування завданих матеріальних збитків в порядку регресу. Ухвалою від 14.08.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.08.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач на виконання умов договору № 5706Г-а/10к добровільного страхування наземного транспорту від 21.04.2010 р. здійснив страхове відшкодування на користь застрахованої особи. Оскільки, винуватець дорожньо-транспортної пригоди застрахував власну відповідальність у відповідача, то це дає правові підстави для вимоги про стягнення у порядку регресу з відповідача 25 500,00 грн., виплачених позивачем потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні 27.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 17.09.2013 р. у зв'язку із неприбуттям представників сторін в судове засідання та не виконання вимог ухвали суду від 14.08.2013 р.

В судове засідання 17.09.2013 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Вимоги ухвали суду від 27.08.2013р. не виконав.

В судове засідання 17.09.2013 р. представник відповідача з'явився, щодо заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі. Надав відзив №43455 від 04.09.2013р. в якому зазначає, що відповідно до поліса №ВЕ/4004703 розмір ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшизи - 510,00 грн. Тому розмір страхового відшкодування може бути не більше 24 990,00 грн. Також зазначає про відсутність висновків автотоварознавчої експертизи щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота р.н. № АА0091ВН з урахуванням зносу. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю.

В судовому засіданні 17.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2013 р.

01.10.2013 р., до канцелярії господарського суду Львівської області, від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Витягу з ЄДРПОУ на позивача, статуту АТ «СК «АХА Страхування», наказу №92 від 13.06.2008 р. Крім того, стосовно відсутності авто товарознавчої експертизи щодо розміру завданих збитків з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу позивач повідомив, що дане дослідження не проводилось оскільки виплата проводилась на підставі п. 25.10 договору добровільного страхування.

В судове засідання 07.10.2013 р. представник позивача з'явився, подав заяву про відмову у стягнені франшизи в сумі 510,00 грн., просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 24 990,00 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 07.10.2013 р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про відкладення розгляду справи, підписаним представником відповідача.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, що б розглянути спір за цими матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.04.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - позивач) та гр. Герасименко Олександром Івановичем (надалі - страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 5706Г-а/10к (надалі - Договір).

За умовами цього Договору позивач (страховик) взяв на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 20.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості (п. 20.1. Договору).

31.07.2010 р. у м. Києві на вул. Воровського сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), внаслідок якої, транспортному засобу страхувальника, марки «Тойота» д.н.з. АА 0091 ВН було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.21).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2010р. у справі № 3-10130/10 (а.с.24) встановлено, що вказана ДТП відбулася внаслідок порушення водієм автомобіля "ДЕУ" (д.н. АА 7015 ІМ) - Колчановим П.Л. п. 16.6. ПДР. Даною постановою суду, КолчановА П.Л. визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

На адресу позивача надійшла заява страхувальника від 02.08.2010 р. вх. №2107-10к про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу. (а.с.42-44)

Відповідно до п. 22.3.2. Договору страховик має право протягом 2-х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, провести огляд пошкодженого ТЗ та скласти Акт огляду ТЗ.

На виконання умов Договору, представником позивача було проведено огляд ТЗ страхувальника та складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 04.08.2010 р. та Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 01.10.2010 р., де вказано перелік та опис пошкоджень транспортного засобу страхувальника - автомобіля марки TOYOTA CAMRY д. н. АА 0091 ВН, 2009 року випуску (а.с.25-26, 27-28).

Відповідно до п. 25.10. Договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО, на підставі рахунків СТО.

Згідно рахунку-фактури № ММС0010172 від 20.08.2010р. ТОВ «Саміт Моторз Україна» дилерський центр «Сіті Плаза» (а.с.31-32) вартість відновлюваних робіт та запчастин (матеріалів) автомобіля страхувальника марки TOYOTA CAMRY д. н. АА 0091 ВН складає 69 836,50 грн.

16.09.2010р. уповноваженим представником позивача було складено страховий акт № 5706Г-а/10К-1 (а.с.34-35), в якому зазначається, що у відповідності з цим Актом і п. 7 Договору, страхувальнику підлягає виплата страхового відшкодування у розмірі 69 863,50 грн.

На виконання умов Договору та на підставі страхового акту № 5706Г-а/10К-1 від 16.09.2010р., рахунку-фактури № ММС0010172 від 20.08.2010р. та заяви страхувальника від 02.08.2010р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 69 836,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5504 від 17.09.2010р. (а.с.38).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП - Колчакова П.Л. застрахована у відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4004703 від 08.06.2010 р. (а.с.20), де вказано ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну потерпілого в розмірі 25 200,00 грн., та франшизу (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого) - 510,00 грн.

Претензією № РГ/5706/10/5 від 05.03.2012 р. (а.с.39) позивач повідомив ПАТ "Страхова компанія "Граве Україна" про ДТП, яка трапилася 31.07.2010р. (внаслідок порушення застрахованою відповідачем особою ПДР), а також те, що дана подія була визнана ПАТ "Страхова компанія АХА Страхування" страховим випадком, в результаті чого, страхувальнику 17.09.2010р. було виплачено страхове відшкодування в розмірі 69 836,50 грн. Крім цього, в даній претензії позивач заявив вимогу про сплату відповідачем страхового відшкодування в розмірі 25 500,00 грн., надавши для цього підтверджуючі документи та банківські реквізити для перерахування грошових коштів.

В судовому засіданні 17.09.2013 р. представник відповідача надав відзив №43455 від 04.09.2013р. в якому зазначив, що відповідно до поліса №ВЕ/4004703 розмір ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25 500,00 грн., франшизи - 510,00 грн. Тому розмір страхового відшкодування може бути не більше 24 990,00 грн. Також зазначає про відсутність висновків автотоварознавчої експертизи щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота р.н. № АА0091ВН з урахуванням зносу.

В судовому засіданні 07.10.2013 р. представник позивача подав заяву про відмову у стягнені франшизи в сумі 510,00 грн., просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 24 990,00 грн. Щодо відсутності авто товарознавчої експертизи щодо розміру завданих збитків з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу позивач повідомив, що дане дослідження не проводилось оскільки виплата проводилась на підставі п. 25.10 договору добровільного страхування.

Станом на день подання позову, відповідачем не було виплачене вказане відшкодування.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України встановлено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1181 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією, до яких, з-поміж іншого, належать витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною 4 ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що ДТП сталася з вини водія автомобіля марки "ДЕУ", д.р.н. АА 7015 ІМ - Колчакова П.Л., що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2010р. у справі № 3-10130/10.

З огляду на вищенаведене, у відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, винного у ДТП, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як страховику цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування, в розмірі 24 990,00 грн., оскільки ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну потерпілого, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4004703 від 08.06.2010 р., встановлено в розмірі 25 200,00 грн., та франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого та на яку зменшується сума страхового відшкодування) - 510,00 грн.

Відповідно до приписів ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються позивача (страховика за договором добровільного страхування майна), дії якого не регулюються цим Законом, а тому, суд не має правових підстав перекладати на позивача обов'язки відповідача, який є страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4004703. Крім того, вказаним Законом України не передбачено обов'язкового проведення суб'єктами оціночної діяльності незалежної професійної оцінки шкоди, завданої транспортному засобу внаслідок ДТП, тобто необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. З положень згаданого Закону вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється передусім шкода, оцінена страховою компанією.

Отже, доводи відповідача про необхідність доведення розміру збитків виключно шляхом проведення його оцінки професійним оцінювачем відповідно до ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не узгоджуються з нормами законодавства про страхування.

До того ж, з врахуванням положень ч. 1 ст. 990 ЦК України та ст.ст. 25, 26 ЗУ "Про страхування" сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами у справі.

Також, представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначалося, що визначити вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу неможливо, у зв'язку з тим, що позивачем не дотримано вимог законодавства щодо визначення розміру шкоди, заподіяної ТЗ страхувальника.

Однак, в п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затв. наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ. Як встановлено судом, рік випуску транспортного засобу страхувальника (марки TOYOTA CAMRY д. н. АА 0091 ВН) 2009, отже, на момент ДТП (31.07.2010р.) фізичний знос вказаного автомобіля дорівнював "0", а відтак, вартість відновлюваного ремонту розрахована позивачем правильно.

Водночас суд відмічає, що з заявленого розміру страхового відшкодування (25 500,00 грн.) до задоволення підлягає сума у розмірі 24 990,00 грн., оскільки, як вбачається з полісу № ВЕ/4004703 від 08.06.2010 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи складає 510,00 грн.

Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

В судовому засіданні 07.10.2013 р. представник позивача подав заяву про відмову у стягнені франшизи в сумі 510,00 грн., просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 24 990,00 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування підтверджені належними та допустимими доказами, а тому, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» (адреса: 79044, м. Львів, вул. Метрологічна, 2; ідентифікаційний код 19243047) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) 24 990,00 грн. заборгованості, 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.