Рішення № 34019104, 02.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15084/13 02.10.13

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА», м.Київ, ЄДРПОУ 35893575

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 16285602

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мельника Миколи Калинниковича, м.Монастирище, іпн 2093406613

про стягнення 7 537,59 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Дмитренко О.С. - по дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ про стягнення 7 537,59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Мельнику Миколаю Килинниковичу страхового відшкодування шляхом його зарахування в рахунок сплати недоотриманих страхових платежів згідно з договором №2050105522 від 17.12.2012р. добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок чого до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач в судові засідання 04.09.2013р., 18.09.2013р. та 02.10.2013р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

За висновками суду, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 01054, м.Київ, Шевченківський район, вул.Воровського, буд.33. Будь-яких інших адрес Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» матеріали справи не містять.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 06.08.2013р, 04.09.2013р., 18.09.2012р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Направлена судом кореспонденція була вручена відповідачу що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями №0103025888654, №0103026297803, №0103026299342.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також наявність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем ухвал суду, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвалою від 18.09.2013р. до участі у справі було залучено Мельника Миколу Калинниковича в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Третя особа 1 в судове засідання 02.10.2013р. також не з'явилась. У поясненнях без номеру та дати, які надійшли до суду 30.09.2013р., Мельник Микола Калинникович проти зарахування страхового відшкодування в рахунок несплачених страхових платежів не заперечував, а також повідомив про неможливість прибуття у судове засідання 02.10.2013р.

Одночасно, ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні вимоги ст.27 Господарського процесуального кодексу України покаладено також і на третіх осіб.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що відповідач та третя особа 1 в процесі розгляду справи не скористались правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом прийнято до уваги те, що з боку Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» клопотань про відкладення розгляду справи надано не було. При цьому, за висновками суду, з 12.08.2013р. (дата отримання ухвали про порушення провадження) у відповідача було достатньо часу для підготовлення правової позиції по розглядуваній справі і подання витребуваних судом доказів.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 17.12.2012р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (страховик) та Мельником Миколою Калинниковичем (страхувальник) було укладено договір №2050105522 добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до якого застраховано наступний транспортний засіб:

марка/модель: Jeep Grand Cherokee,

реєстраційний номер: СА 8843 ВН,

рік випуску: 2012р.

Згідно п.4 договору №2050105522 від 17.12.2012р. вигодонабувачем за договором є страхувальник.

Відповідно до п.1.1 Програми добровільного страхування наземного транспорту «Наста-мобіль» до договору страхування №2050105522 від 17.12.2012р. предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням (експлуатацією) та розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням транспортного засобу.

Згідно з п.2.1.1 вказаної Програми до страхових ризиків відносяться, зокрема, пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом п.14 договору страхування №2050105522 від 17.12.2012р. договір діє з 20:00 години 18.12.2012р. до 20:00 години 18.12.2013р.

Пунктом 13 правочину передбачена сплата страхового платежу двома платежами, а саме перший платіж в сумі 14 004,45 грн. до 18.12.2012р., а другий - в такому ж розмірі до 18.06.2013р.

Відповідно до картки рахунку №3611001 19.12.2012р. було зараховано перший страховий платіж страхувальника у розмірі 14 004,45 грн.

Виходячи зі змісту відомостей про дорожньо-транспортну пригоду, 31.12.2012р. об 11 год. 40 хвил. в н/п Монастирище, Монастирищенського району, Черкаської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів 1. Volkswagen Transporter, державний номер СА 9949 ВС, що належить Обнявко Олександр Артемович, який і перебував за кермом, 2. Jeep Grand Cherokee, державний номер СА 8843 ВН, власником якого є Мельник Микола Калинникович та за кермом якого, під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, був Григораш Руслан Володимирович.

Відповідно до довідки б/н від 31.12.2012р., яка видана Старшим державтоінспектором відділення Державної автомобільної інспекції Монастирищенського районного відділення управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області С.М.Ротаєнко, автомобілю Jeep Grand Cherokee, державний номер СА 8843 ВН було заподіяно наступні пошкодження: передній бампер з лівої сторони, переднє ліве крило.

Згідно з рахунком-фактурою №ЗН-1300059 від 03.01.2013р. на суму 2 695,94 грн. та калькуляцією №КА-0000268 від 09.01.2013р. на суму 4 841,65 грн. Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»/Філія «Автоцентр на Московському» вартість ремонту вказаного вище автомобіля становить 7 537,59 грн.

За змістом п.12 договору №2050105522 від 17.12.2012р. розмір безумовної франшизи у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу становить нуль відсотків страхової суми.

В п.7.9 Програми добровільного страхування наземного транспорту «Наста-мобіль» до договору страхування №2050105522 від 17.12.2012р. передбачено, що у разі, якщо договором страхування передбачена сплата страхового платежу декількома платежами і страхувальник до настання строку сплати чергової частини заявив про настання страхового випадку, страховик має право зменшити розмір страхового відшкодування на суму, що не перевищує розмір всіх несплачених платежів на момент настання страхового випадку або вимагати від страхувальника дострокової сплати несплаченої частини страхового платежу.

23.01.2013р. представниками позивача було складено страховий акт №2012-12-31/004, в якому вирішено зарахувати страхове відшкодування в розмірі 7 537,59 грн. в рахунок сплати недоотриманих страхових платежів за вказаним вище договором.

Одночасно, як вказувалось вище, Мельник Микола Калинникович проти виплати страхового відшкодування шляхом його зарахування в рахунок частини несплачених страхових платежів заперечень не надав.

Наявна в матеріалах справи картка рахунку №3611001 свідчить про зменшення 23.01.2013р. суми страхового відшкодування в розмірі 7 537,59 грн. на суму, яка не перевищує розміру несплачених страхових платежів, що відповідає п.7.9 Програми добровільного страхування наземного транспорту «Наста-мобіль».

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного кодексу встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із ст.29 Закону України «Про страхування» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За таких обставин, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором №2050105522 від 17.12.2012р. шляхом його зарахування в рахунок страхового платежу, перейшло право вимоги, до винної особи, а в даному випадку до відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008р. у справі №11/406-07, постановах Вищого господарського суду України від 05.07.2010р. у справі №41/676, від 02.02.2010р. у справі №25/54, від 11.11.2010р. у справі №28/32-10-976, від 05.10.2010р. у справі №10/78, від 13.04.2011р. у справі №20/309.

При цьому, законом встановлено, що підставою для здійснення страхових виплат є заява страхувальника і страховий акт (аварійний сертифікат). Тобто, у разі здійснення страхового відшкодування страховиком на підставі зазначених документів у нього виникає право відшкодування у порядку регресу понесених витрат.

Наразі, звіт про оцінку транспортного засобу, складений певною експертною установою, є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що має бути витрачена на відновлення транспортного засобу.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

За змістом п.4.2.1.11 договору №2050105522 від 17.12.2012р. страховик має право після виплати страхового відшкодування пред'явити право вимоги відшкодування збитків до осіб, відповідальних за заподіяні збитки (право регресу).

Наявність вини Обнявко Олександра Артемовича у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 23.01.2013р. Монастирищенського районного суду Черкаської області по справі №702/31/13-п.

При цьому, в матеріалах справи міститься поліс №АВ/2525817 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та довідка №7/2-28/2530 від 13.09.2013р. Моторного (транспортного) страхового бюро України, які підтверджують, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Transporter, державний номер СА 9949 ВС, яким було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 31.12.2012р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю Jeep Grand Cherokee, державний номер СА 8843 ВН, прийнятий на страхування Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна». При цьому, вказаним полісом встановлено франшизу в розмірі 510 грн.

26.02.2013р. представниками позивача було скеровано на адресу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» заяву №293 від 21.02.2013р. про регресні вимоги, в якій Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» просило відшкодувати в порядку регресу 7 027,59 грн. Вказана заява була отримана відповідачем 28.02.2013р., про що свідчить копія поштового повідомлення №0100102046069. Проте, відповіді позивачем отримано не було, страхове відшкодування в порядку регресу не виплачено.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку суми, що підлягає відшкодуванню в порядку регресу не враховано безумовну франшизи в розмірі 510 грн., яку встановлено полісом №АВ/2525817 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з огляду на те, що виконання зобов'язання з оплати страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» виконано не було, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення 7 537,59 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 7 027,59 грн.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ про стягнення 7 537,59 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м.Київ, Шевченківський район, вул.Воровського, буд.33, ЄДРПОУ 16285602) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Володимирська, буд.5-Б, ЄДРПОУ 35893575) суму страхового відшкодування у розмірі 7 027,59 грн., а також судовий збір в сумі 1 604,09 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 07.10.2013р.

Суддя М.О. Любченко