Рішення № 34018835, 07.10.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.2013 Справа № 901/2123/13За позовом Дочірньої компанії "Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства теплових мереж, м.Красноперекопськ

про стягнення 540697,07грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

Представники:

від позивача - Онищенко І.П, довіреність № 12/10 від 08.07.2013, представник;

від відповідача - Русович О.В, довіреність № б/н від 01.08.2013, юрисконсульт.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія "Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Автономної Республіки з позовною заявою до Комунального підприємства теплових мереж та просить суд стягнути за Договором на постачання природного газу № 06/10-2943 ТЕ-19 від 27.12.2010 року пеню у розмірі 329866, 30 грн., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 59985, 06 грн., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 150845, 71 грн. Судовий збір покласти на відповідача у розмірі 10814, 00 грн.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору на постачання природного газу № 06/10-2943 ТЕ-19 від 27.12.2010 року. Покупець свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ оплачував невчасно. У зв'язку з тим, що Комунальне підприємство теплових мереж порушило умови договору, оплатило поставлений природний газ з порушенням встановлених у договорі строків, ДК «Газ України» просить стягнути пеню, інфляційні та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вих. №612 від 25.07.13 року, а саме пояснив, що в результаті дії постанови Кабінету Міністрів України №1082 від 03.12.2008р. про примусове розщеплювання грошових коштів, а також не проведеної компенсації різниці в тарифах, з причини критичного фінансового положення Комунального підприємства теплових мереж по не залежних обставинах допустило прострочування платежів по узятих на себе зобов'язаннях. Але, не дивлячись на вказані обставини з причини розуміння необхідності дотримання договірних зобов'язань і відповідальності за своєчасні розрахунки за спожитий природний газ частина грошових коштів що залишилися після розщеплювання, прямували на погашення заборгованості. З метою виходу з ситуації, що склалася, Комунальне підприємство теплових мереж неодноразово зверталося в різні державні структури із зверненнями про перегляд відсотка розщеплювання, не одноразово інформувало про важке фінансове положення і про важливість перерахування коштів по різниці в тарифах в 2011 році.

16.08.2013 р. позивач у судовому засіданні надав суду заперечення вих. №31/10-3692 від 13.08.2013 р. на відзив відповідача та просить суд задовольнити позивні вимоги у повному обсязі.

29.08.2013 р. позивач у судовому засіданні надав суду доповнення вих. №31/10-3933 від 27.08.2013 р. до заперечення на відзив відповідача та просить суд задовольнити позивні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, заявив клопотання про зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на те, що знаходиться у важкому фінансовому становищі..

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В с т а н о в и в:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

27 грудня 2010 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (Постачальник та позивач у справі) та КПТМ м. Красноперекопськ (Покупець та відповідач у справі) був укладений договір на постачання природного газу №06/10-2943 ТЕ-19.

Відповідно до даного Договору ДК «Газ України» зобов'язувався передати Відповідачу протягом січня - березня 2011 року природний газ, а КПТМ м. Красноперекопськ повинно прийняти та оплатити поставлений природний газ.

ДК «Газ України» свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши Відповідачу протягом січня - березня 2011 року природний газ, на загальну суму 5 805 647,40 грн., що підтверджується Актами прийому - передачі природного газу.

Відповідно до вимог пункту 4.1. договору на постачання природного газу №06/10-2943 ТЕ-19 від 27.12.2010 року остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ оплачував невчасно.

Відповідно до положень статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач порушив умови договору, оплатив поставлений природний газ з порушенням встановлених у договорі строків.

Позивач просить стягнути з відповідача 59985,06грн. індексу інфляції за період з березня 2011р. по січень 2013р. та 3% річних за період з 21.02.2011р. по 28.12.2012р. у сумі 150845,71 грн. (згідно розрахунку позивача)

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 59985,06грн. індексу інфляції за період з березня 2011р. по січень 2013р. та 3% річних за період з 21.02.2011р. по 28.12.2012р. у сумі 150845,71 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розміру 329866,30грн. за період з 21.02.2011р. по 28.12.2012р.(згідно розрахунку позивача)

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.1 договору №06/10-2943 ТЕ-19 від 27.12.2010 року сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату спожитого газу Відповідача зобов'язано сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Розрахунок пені позивачем був проведений вірно.

Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на те, що знаходиться у важкому фінансовому становищі.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає задоволенню, оскільки відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір пені, що підлягає стягненню з сторони, порушевшей зобов'язання.

Таким чином, суд вважає за можливе зменшити розмір пені і стягнути з відповідача пеню у розміру 164933,15грн., в частині стягнення 164933,15грн. пені відмовити.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.10.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 10.10.2013.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж (вул. Привокзальна, 10, м.Красноперекопськ, АР Крим, 96000, р/р 26034301101220 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 324805, ЄДРПОУ 20723344) на користь Дочірньої компанії «Газ України Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Шолуденко, 1, м.Київ, 04116, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», м. Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 164933,15 грн. пені, 150845,71 грн. 3% річних, 59985,06 грн. індексу інфляції, 10814 грн. судового збору.

3. У частині стягнення 164933,15 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.С. Пєтухова