Постанова № 34014536, 08.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року справа №805/10032/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Компанієць І.Д., Бишова М. В., секретар судового засідання Овчаренко М.Б., за участю представника позивача Сороки С.С., представника відповідача Козирєвої Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 р. у справі № 805/10032/13-а за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля" до Реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, третя особа Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, в якому просить суд: скасувати рішення Реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області від 10 червня 2013 року № 2995695, № 2996387, № 2996007 про відмову в державній реєстрації права власності на об'єкти нерухомості; зобов'язати Реєстраційну службу Селидівського міського управління юстиції Донецької області провести державну реєстрацію права власності на: будівлю тресту з переходом, будівлю гаражу та будівлю складу, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, б. 41, за суб'єктом Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, форма власності державна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 1 Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 1 лютого 2013 № 38 Державне підприємство "Селидіввугілля" зобов'язано провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень на будівлі та споруди, що знаходяться на балансі.

31 травня 2013 року позивачем до Реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області подано заяви про державну реєстрацію прав на:

- будівлю тресту з переходом, що розташована за адресою Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41;

- будівлю гаражу, що розташована за адресою: Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41;

- будівлю складу, що розташована за адресою: Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41.

У зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності, рішеннями відповідача від 10 червня 2013 року № 2995695, № 2996387, № 2996007 позивачеві відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлю тресту з переходом, гаражу та складу. Позивач вважає зазначену відмову не законною вказуючи, що державний реєстратор повинен зареєструвати право власності на вищевказані споруди. Зазначає, що згідно статуту Державного підприємства "Селидіввугілля", підприємство засноване на державній формі власності та належить до сфери Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство є складовою механізму реалізації державної політики у сфері енергетичної безпеки. Позивачем надані документи, які свідчать про наявність прийнятого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України рішення про закріплення зазначеного вище нерухомого майна на праві господарського відання за ДП "Селидіввугілля".

Позивач вважає, що зазначені вище вимоги законодавства та фактичні обставини щодо виникнення права власності відповідачем не враховані, у зв'язку із чим неправомірно винесені оскаржувані рішення про відмову у державній реєстрації права власності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 р. у справі № 805/10032/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Свое рішення суд першої інстанції вмотивував тим, що згідно ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комуналь-ному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Враховуючи, що в зазначеному переліку не містяться документи, що були надані позивачем державному реєстратору для реєстрації права власності 31 травня 2012 року, а також беручи до уваги, що представником позивача в судовому засіданні не доведено, що надані до заяви про реєстрацію права власності документи, зокрема, накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (та його попередників), баланс підприємства, інвентаризаційні акти та акти прийому-передачі є іншими документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно (п. 6 ч. 2 ст. 19 Закону № 1952-IV), а саме - не зазначено норми закону чи іншого правового акту, в якому ці документи визначені як правовстановлюючі, суд дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у державній реєстрації права власності зазначених позивачем об'єктів нерухомості за Міністерством енергетики та вугільної промисловості права власності на нерухомі об'єкти, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, б. 41.

З рішенням суду першої інстанції позивач не погодився, звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, вказуючи аналогічну позицію позовній заяві. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Державне підприємство "Селидіввугілля" (ідентифікаційний номер 33426253) створено на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України про реорганізацію Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" № 237 від 26 травня 2005 року шляхом виділення з його складу відокремленого підрозділу "Селидіввугілля" (а.с. 54, п.п. 6, 10).

Державне підприємство "Селидіввугілля" (ідентифікаційний номер 33426253) зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради 6 червня 2005 року за № 1 276 102 0000 000226, місце знаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41 (а.с. 77-78).

На виконання означеного наказу Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" мало передати, а Державне підприємство "Селидіввугілля" прийняти на баланс підприємства майно за актом приймання-передачі, скласти розподільчий баланс станом на 31 травня 2005 року.

Згідно статуту Державного підприємства "Селидіввугілля" (а.с. 11-22), Підприємство засноване на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 26 травня 2005 року № 237 та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, створеного відповідно до Указу президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади".

Підприємство створене з метою виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг для отримання прибутку, що досягається шляхом: забезпечення виконання договірних зобов'язань із постачання вугільної продукції на внутрішній і зовнішній ринки; перспективного розвитку та підтримання діючих потужностей виробництва; збереження виробничої кооперації у видобутку і переробці вугілля, підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку; підвищення конкурентоспроможності продукції на ринках; реалізації широкомасштабних та інвестиційних проектів, формування ефективних та організаційних зв'язків підрозділів, що входять до складу Підприємства; реалізації економічних і соціальних потреб працівників Підприємства, організації науково-дослідних та екперементально-конструкторських робіт, оптимізації інвестування (п. 2.1 Статуту).

Підприємство є юридичною особою. Права і обв'язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації (п. 3.1 Статуту).

Підприємство є правонаступником прав та обов'язків відокремлених підрозділів реорганізованого Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", шляхом виділення з його складу відокремлених підрозділів (в тому числі, відокремленого підрозділу "Селидіввугілля") та приєднання до підприємства (п. 3.3 Статуту).

Відповідно до Розділу 4 Статуту майно Підприємства становлять основні фонди, інші необоротні та оборотні активи, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

Згідно абз. 2 розділу 4 Статуту, майно Підприємства є власністю держави та закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається цим майном на умовах, встановлених цим Статутом, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству.

Власником майна, переданого на баланс позивача, є держава в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України утворено указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 шляхом реорганізації Міністерства палива та енергетики України та Міністерства вугільної промисловості України. Відповідно до вказаного нормативного акту Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є правонаступником реорганізованих міністерств.

Відповідно частини п'ятої статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України, утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Враховуючи повноваження, які закріплені у Положенні про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 382/2011, саме Міністерство енергетики та вугільної промисловості України здійснює управління та наділено правом прийняття рішень щодо розпорядження державним майном, в тому, числі закріплення його на праві господарського відання за певними суб'єктами господарювання. Відповідно до Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 382/2011, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Згідно цього Положення зазначене Міністерство здійснює в межах повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Наказом Міністерства енергетика та вугільної промисловості України від 1 лютого 2012 року № 38 (п. 1) керівників державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України зобов'язано: забезпечити до 1 вересня 2013 року оформлення права постійного користування земельними ділянками, які використовуються без документів; визначити будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, права власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права до 1 вересня 2013 року (а.с. 7).

Із наведеного наказу вбачається, що керівники державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України уповноважені визначити будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, права власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права до 1 вересня 2013 року.

Відповідно до перелічених вище наказів Міністерств та передаточних балансів, нежитлова будівля тресту з переходом, будівля гаражу, будівля складу, що розташовані за адресою Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41 рахується на балансі Державного підприємства "Селидіввугілля".

Статтею 73 ГК України передбачено, що державне унітарне підприємство утворюється, компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

В той же час, у відповідності до статті 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно статуту позивача підприємство засноване на державній формі власності та належить до сфери Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство є складовою механізму реалізації державної політики у сфері енергетичної безпеки.

31 травня 2013 року позивач звернувся до реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції із заявами про державну реєстрацію права державної власності за Міністерством енергетика та вугільної промисловості України наступних об'єктів: будівлі тресту з переходом, що розташований за адресою Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41; будівлі гаражу, що розташований за адресою Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41; будівлі складу, що розташований за адресою Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41 (а.с. 144-152).

Відповідно до карток прийому заяв (а.с. 144-152) до заяв про реєстрацію права власності представником Державного підприємства "Селидіввугілля" ОСОБА_4 додані наступні документи: копія наказу № 19 від 30 січня 1981 року, видавник: Міністерство вугільної промисловості України (копія зазначеного наказу міститься в матеріалах справи (а.с. 27); копія розподільчого балансу по основній діяльності виробничого об'єднання (підприємства), серія та номер: б\н, виданий 1 січня 1981 року, видавник: УП УССР "Селидовуголь" CAO (а.с. 28-31); копія наказу № 497 від 27 вересня 1996 року, видавник: Міністерство вугільної промисловості України (а.с. 32-34); копія наказу № 667 від 30 грудня 1996, видавник: Міністерство вугільної промисловості України (а.с. 35-37); копія балансу підприємства, серія та номер: б\н, виданий 1 січня 1997 року, видавник: Відкрите акціонерне товариство Державна холдингова компанія "Селидіввугілля" (а.с. 38-39); копія наказу № 96 від 25 лютого 2003, видавник: Міністерство палива та енергетики України (а.с. 40); копія балансу, серія та номер: б\н, виданий 30 вересня 2003 року, видавник: Відкрите акціонерне товариство Державна холдингова компанія "Селидіввугілля" (а.с. 41-42); акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б\н, виданий 9 жовтня 2003 року, видавник: Відкрите акціонерне товариство Державна холдингова компанія "Селидіввугілля" (а.с. 50-53); копія наказу № 492 від 10 серпня 2004 року, видавник: Міністерство палива та енергетики України (а.с. 43-46); копія наказу № 21 від 22 грудня 2004 року, видавник: Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" (а.с. 47); копія передаточного балансу, серія та номер: б\н, виданий 31 грудня 2004 року, видавник: Відокремлений підрозділ "Селидіввугілля" Державного підприємства "Доне-цька вугільна енергетична компанія" (а.с. 48-49, 135-139); копія наказу № 237 від 26 травня 2005 року, видавник: Міністерство палива та енергетики України (а.с. 54); копія передатного балансу, серія та номер: б\н, виданий 31 травня 2005 року, видавник: Відокремлений підрозділ "Селидіввугілля" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (а.с. 55-56); копія наказу № 39 від 1 квітня 2011 року, видавник: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (а.с. 57); копія на право користування землею; відомості про державне майно (а.с. 25-26); копія технічного паспорту (а.с. 58-76). Зазначений пакет документів доданий до кожній з трьох заяв.

Із наведених документів, а також інвентаризаційного опису основних засобів (а.с. 94-101) вбачається, що зазначені позивачем нерухомі об'єкти передані та, рохуються на балансі підприємства.

Рішеннями № 2995695, № 2996387, № 2996007 від 10 червня 2013 року відповідачем відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначені об'єкти за Міністерством енергетики та вугільної промисловості України у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності (а.с. 8-10).

Відмовляючи в державній реєстрації прав власності, в своєму рішенні відповідач зазначив, що Державним підприємством "Селидіввугілля" у п'ятиденний строк не усунуто обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяв (а.с. 154 - 156), відсутні правовстанавлюючи документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності.

Пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 встановлено, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Із зазначеної норми Порядку вбачається, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, в тому числі, є рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном, а також інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зупиняючи розгляд заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор не вказав які саме правовстановлюючі документи слід надати ДП "Селидіввугілля" для проведення державної реєстрації прав на нежитлову будівлю тресту з переходом, будівлю гаражу, будівлю складу, що розташовані за адресою Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41 (а.с. 154 - 156), а тому прийняття державним реєстратором рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень є передчасним.

Згідно з п. 2 Порядку № 703 від 22.06.2011 року (зі змінами та доповненнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 22 червня 2011 року) державну реєстрацію проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (із змінами та доповненнями) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, у розумінні приписів ст. 2 вказаного Закону, є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Разом з тим, пунктом 7 Порядку № 703 передбачено, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Приписами пункту 10 зазначено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надані до відповідача копії документів згідно яких нежитлова будівля тресту з переходом, будівля гаражу, будівля складу, що розташовані за адресою Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41 є власністю держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і закріплені за позивачем на праві господарського відання.

Колегія суддів зазначає, що діючим законодавством України не визначено конкретний перелік документів, які б свідчили про виникнення, перехід або припинення права власності на державне майно, відповідно пункту 6 частини першої статті 19 Закону про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, державна реєстрація прав, серед іншого, проводиться на підставі інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що будівлі тресту з переходом, гаражу, складу позивач використовує у господарської діяльності з 1981 року, до теперішнього часу будь-яких спорів з приводу власника чи утримувача зазначеного вище майна не виникало.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Державний реєстратор за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданих уповноваженою особою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України ДП «Селідоввугілля» незаконно прийняв спірні рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обятяжень на нерухоме майно: будівлю тресту з переходом, будівлю гаражу, будівлю складу, що розташовані за адресою Донецька область, місто Селидове, вулиця Карла Маркса, будинок 41, оскільки в рішеннях про зупинення розгляду заяв не зазначено рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття, а саме не зазначено які правовстановлюючі документи необхідні для проведення державної реєстрації прав та їх обтяждень, визначених Порядком, та якою номою закону саме ці документи передбачено, що позбавило позивача можливості виконати рішення про зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. А тому рішення Реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області від 10 червня 2013 року № 2995695, № 2996387, № 2996007 про відмову в державній реєстрації права власності на об'єкти нерухомості підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог стосовно зобов'язати Реєстраційну службу Селидівського міського управління юстиції Донецької області провести державну реєстрацію права власності на: будівлю тресту з переходом, будівлю гаражу та будівлю складу, які розташовані за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, б. 41, за суб'єктом Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, форма власності державна, то вони задоволенню не підлягають оскільки після скасування спірних рішень про відмову в державній реєстрації права власності на об'єкти нерухомості поновлюється обов'язок Реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області розглянути заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та прийняття відповідних рішень.

Відповідно статті 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ДП "Селидіввугілля" та скасування постанови суду першої інстанції прийнятої з порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 197 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2013 р. у справі № 805/10032/13-а - скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства "Селидіввугілля" до Реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, третя особа Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області від 10 червня 2013 року № 2995695, № 2996387, № 2996007 про відмову в державній реєстрації права власності на об'єкти нерухомості.

В іншей частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова суду складена 09.10.2013 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.Д. Компанієць М. В. Бишов