Постанова № 34014261, 02.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р. Справа № 804/8015/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - Земляного О.Ю., Добровольського А.Т.,

представників відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів - Нікулиці Л.Т., Синиці Ж.С.,

представника відповідача, Головного управління ДКУ у Дніпропетровській області, - не з'явився,

прокурора - Гандзюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції, яка виразилась у неподанні Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства по декларації за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн., та про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яка виразилась у невидачі товариству суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський товариства, а також про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства пені, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року, в розмірі 66 864,02 грн. (з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог (том 1 а.с.244-246). На обґрунтування позовних вимог товариством зазначено, що за висновками Довідки від 20.03.13 № 199/17.2-00186520, складеної за результатами документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року та заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2012 року, податковим органом не встановлено порушень при відображенні позивачем у декларації за грудень 2012 року суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3 060 618 грн. Між тим, у строк, визначений ст. 200 Податкового кодексу України, відшкодування ПДВ за грудень 2012 року на банківський рахунок ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» здійснено не було. Лише 30.06.13 сума бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн. була зарахована СДПІ у зменшення податкових зобов'язань ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» з ПДВ за травень 2013 року. Враховуючи наведені обставини, з огляду на положення п.200.23 ст.200 ПКУ, позивач вважає, що на його користь має бути сплачена сума пені, нарахована на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року з 02.04.13 по 30.06.13, яка становить 66 864,02 грн. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач-1, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів, яка є правонаступником СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ДПС, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що позивачем до ДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2013р., за результатами якої нарахована сума податку до сплати. Тому сума, яка підлягала бюджетному відшкодування позивачу, була зарахована податковим органом 30.06.13 в рахунок погашення позитивного значення ПДВ за травень 2013р. В судовому засіданні представники відповідача-1 просили відмовити в задоволені позову з викладених у запереченнях підстав (том 1 а.с.165-168, том 2 а.с.13-14).

Відповідач-2, ГУ ДКС України у Дніпропетровській області, просив відмовити у задоволені позовних вимог до головного управління, оскільки документів щодо відшкодування позивачу суми ПДВ від СДПІ не надходило.

Прокурор просив відмовити в задоволені позову за відсутність підстав для здійснення бюджетного відшкодування на користь позивача.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» зареєстровано як юридична особа 05.03.94 року, має ідентифікаційний код юридичної особи 00186520, перебуває на податковому обліку в СДПІ, є платником податку на додану вартість з 24.07.97, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100334213 (а.с.148-150).

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, 18.01.13 позивач подав до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, у якій визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3 060 618 грн. (а.с.29-30). До вказаної декларації позивачем також додані: - Довідка про залишок суми від'ємного значення (Додаток 2), - Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3); - Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4) (а.с.34-36).

В період з 26.02.13 по 19.03.13 відповідачем-1 була проведена документальна позапланова перевірка ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року та заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2012 року, за результатами якої була складена Довідка від 20.03.13 № 199/17.2-00186520 (а.с.128-139). Відповідно до висновку згаданої Довідки перевіркою не встановлено порушень при відображені позивачем у декларації за грудень 2012р. бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 3 060 318 грн.

Відповідачем зазначено, а позивачем визнано, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 3 060 318 грн., правомірність заявлення якої підтверджена довідкою відповідача,була зарахована відповідачем 30.06.13 у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2013. Разом з тим сторонами визнано, що відповідного рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування в розмірі 3 060 318 грн. в рахунок майбутніх податкових зобов'язань з ПДВ, позивачем не приймалось та у податковій декларації не відображалось.

Розв'язуючи спір, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримавачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Відповідно до п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

За змістом п.200.12 ст.200 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З аналізу наведених норм вбачається, що з набранням чинності ПКУ у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст.200 ПКУ, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Також на підставі наведених приписів можна дійти висновку, що чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику заборгованості з Державного бюджету України.

Враховуючи наведені законодавчі положення, а також обставини справи та, зокрема той факт, що позивачем до відповідача разом із декларацією за грудень 2012р. подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, суд зазначає, що сума в розмірі 3 060 318 грн. набула статусу суми бюджетного відшкодування. Початок перебігу строку заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість в означеній сумі розпочався 02.04.13.

Відповідачем визнається, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 3 060 318 грн. не була відшкодована платнику протягом визначеного ст. 200 ПКУ, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у визначені п.200.12 ст.200 ПКУ строки відповідач-1 не направив до відповідача-2. За викладених обставин, з огляду на приписи п.200.23 ст.200 ПКУ та враховуючи, що позивачем самостійно не приймалось рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, у податковій декларації відповідне рішення не відображалось, сума податку в розмірі 3 060 318 грн., вважалась заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. У зв'язку із самостійним зарахуванням податковим органом 30.06.13 суми, яка склала заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів - травень 2013р., перебіг строку такої заборгованості закінчився 30.06.13.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 , яка виразилась у неподані до відповідача-2 відповідного висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 3 060 318 грн. та про нарахування на суму такої заборгованості пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, є такими, що ґрунтуються на вимогах закону. Судом не встановлено помилки при розрахунку позивачем пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ за грудень 2012р. в розмірі 66 864,02 грн.

Доводи, наведені податковим органом в запереченнях, відхиляються судом, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом.

Вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача-2, яка виразилась у невидачі товариству суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський товариства, задоволенню не підлягає з огляду на таке. Як зазначено вище, відповідачем-1, в порушення приписів ст.200 ПКУ, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не був направлений до відповідача-2.

Між тим, за змістом п.200.13 ст.200 ПКУ орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку суму бюджетного відшкодування або перераховує кошти з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку тощо виключно на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби. Отже, оскільки відповідач-2 не отримував від відповідача-1 відповідного висновку підстави для здійснення видачі відповідачем-2 позивачу суми бюджетного відшкодування в розмірі 3 060 318 грн. відсутні.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» підлягають частковому задоволенню, а судові витрати - розподілу відповідно до ст.94 ПКУ.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 157-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, яка виразилась у неподанні Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» по декларації за грудень 2012 року в розмірі 3 060 618 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року, в розмірі 66 864 грн. (шістдесят шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні) 02 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 703 грн. (сімсот три гривні) 05.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04.10.13.

Суддя А.О. Коренев