Рішення № 34013413, 12.09.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-4714/13

№760/16070/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 вересня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г., при секретарі Ляш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути кошти в розмірі понесених витрат в сумі 36691,72 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.06.2011 року з вини відповідача, який керував автомобілем «Мерседес», д. н. НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

На дату скоєння дорожньо-транспортної відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина відповідача в скоєнні правопорушення підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.10.2011 року.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений мотоцикл «Хонда», д. н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

В зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 18.01.2012 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 36691,72 грн.

Оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак про причини неявки суд не повідомив.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.06.2011 року з вини відповідача, який керував автомобілем «Мерседес», д. н. НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

На дату скоєння дорожньо-транспортної відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина відповідача в скоєнні правопорушення підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.10.2011 року.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений мотоцикл «Хонда», д. н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного ТОВ «Укравтоекспертиза - Стандарт» 24.10.2011 року, матеріальний збиток заподіяний власнику мотоцикла «Хонда», д. н. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП складає 43262,06 грн.

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності висновку спеціаліста, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Потерпілий, з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відповідно 18.01.2012 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 36691,72 грн. Вказане підтверджується платіжним дорученням №152 від 18.01.2012 року.

Згідно п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

Згідно п. п. 2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі понесених витрат в сумі 36691,72 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 2000,00 грн. витрат на правову допомогу, на що слід зазначити наступне.

Позивачем МТСБУ було укладено контракт про надання правової допомоги.

За надану правову допомогу позивачем було сплачено суму в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, також, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року №4191-VI, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Розрахунок наданий позивачем є вірним, а тому може бути взятим судом до уваги при вирішенні даної справи по суті.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого ним судового збору 366,91 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України; ст.ст. 27, 28, 29, 30, 57-58, 60, 84, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, понесені витрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 36691,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, вартість витрат на правову допомогу 2000,00 грн., судовий збір в сумі 366,91 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва в десятиденний термін з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя