Ухвала суду № 34010542, 09.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року справа №805/10495/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. в справі № 805/10495/13-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (далі - ТДВ «Шахта «Білозерська») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Добропільська ОДПІ) про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, в обґрунтування якого зазначило, що на підставі акту камеральної перевірки № 404/15-2/36028628 від 18.06.2013 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001581502/0/9469 від 09.07.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 36128 грн. Позивач не погоджується з вказаним рішенням та зазначає, що відповідачем в акті перевірки зроблений хибний висновок щодо порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині включення до додатку № 8 декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. податкового кредиту в розмірі 36127,61 грн. за накладною № 26 від 31.10.2012 р.

Відповідно до договору № 31/11 від 25.03.2011 р. ПАТ «ДТЕК «Октябрська ЦЗФ» надало позивачу послуги з переробки рядового вугілля за 3 декаду жовтня 2012 р. у кількості 5026,1 тонн вартістю 216765,64 грн., з урахуванням податку на додану вартість 36127,61 грн. На вказану суму податку на додану вартість виписана податкова накладна № 26 від 31.10.2012 р., яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. Податковий кредит в розмірі суми податку на додану вартість за даною податковою накладною позивачем відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р., при цьому на постачальника подавалась скарга з додатком-актом № 68 від 31.10.2012 р.

Позивач вказує, що вимогами Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів (послуг) надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстру покупець таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітній податковий період заяву зі скаргою та такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що свідчать факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів (послуг) або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів (послуг).

Отже, позивач зазначає, що заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Також вказує, що податковим органом порушений порядок проведення камеральної перевірки.

Просив визнати протиправними дії Добропільської ОДПІ щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення податкового органу № 0001581502/0/9469 від 09.07.2013 р. на суму 36128 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001581502/0/9469 від 09.07.2013 р. В задоволенні іншої частині позову відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду в частині задоволення вимог позивача та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які полягають у неправильному застосуванні положень Податкового кодексу України. Так, апелянт зазначає, що в ході перевірки встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту січня 2013 р. податкову накладну від 31.10.2012 р. № 26 на суму податку на додану вартість 36127,61 грн., виписану ПАТ «ДТЕК «Октябрська ЦЗФ» 31.10.2012 р., але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Заява зі скаргою до податкової декларації за іншій податковий період, ніж за період за який продавцем були допущені порушення, не дає продавцю право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту згідно з податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також зазначає, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» зареєстровано як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 36028628, перебуває на податковому обліку в Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів України у Донецькій області, є платником податку на додану вартість.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Добропільською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. ТДВ «Шахта «Білозерська», про що складено акт № 404/15-2/36028628 від 18.06.2013 р., в якому зазначено про встановлення порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 21 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 р. № 1492, в частині неправомірного включення до складу податкового кредиту січня 2013 р. суми податку на додану вартість в розмірі 36127,61 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001581502/0/9469 від 09.07.2013 р., яким ТДВ «Шахта «Білозерська» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. в розмірі 36128 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства при включенні суми податку на додану вартість у розмірі 36127,61 грн. до складу податкового кредиту січня 2013 р., оскільки ця сума включена до податкового кредиту на підставі належних документів, у встановленому порядку та у межах відповідного строку.

Розглядаючи справу у межах апеляційного оскарження відповідно до ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Предметом апеляційного перегляду є постанова суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору № 31/11 від 25.03.2011 р. ПАТ «ДТЕК «Октябрська ЦЗФ» надано позивачу послуги з переробки рядового вугілля за 3 декаду жовтня 2012 р. у кількості 5026,1 тонн, вартістю 216765,64 грн., в тому числі податок на додану вартість - 36127,61 грн. На вказану суму податку на додану вартість виписана податкова накладна № 26 від 31.10.2012 р., яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит за даною податковою накладною позивачем задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. від 20.01.2013 р. Разом з вказаною декларацією позивачем надавалась розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), в якому в розділі ІІ «Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту» відображено суму податку на додану вартість 36127,61 грн. (т.1 а.с.124-135).

До податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 р. позивачем заява зі скаргою на постачальника щодо порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстру податкових накладних, не надавалась.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 13.02.2013 р. ТДВ «Шахта «Білозерська» подано Добропільській ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 р., в якому зі складу податкового кредиту з податку на додану вартість грудня 2012 р. виключена сума податку в розмірі 36128 грн. за податковою накладною № 26 від 31.10.2012 р.

19.02.2013 р. позивачем до Добропільській ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 р., у складі податкового кредиту січня 2013 р. позивачем задекларовано суму податку на додану вартість 36127,61 грн. за податковою накладною № 26 від 31.10.2012 р. Разом з податковою декларацією позивачем надана скарга на постачальника про порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 8) (т.1 а.с.123).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пункту 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Відтак, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункти 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Порядок видачі податкових накладних регламентовано пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

З реєстру отриманих та виданих податкових накладних, який наявний в матеріалах справи, вбачається, що податкова накладна № 26, виписана ПАТ «ДТЕК «Октябирська ЦЗФ» 31.10.2012 р., отримана позивачем 29 грудня 2012 р., факт невнесення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних встановлений також лише в січні 2013 р.

Оскільки позивачем в січні 2013 р. встановлений факт відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, цілком правомірним є уточнення позивачем даних податкової звітності за грудень 2012 р. шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким виключено зі складу податкового кредиту грудня 2012 р. суми податку на додану вартість за спірною податковою накладною, та включення цієї ж суми податку до складу податкового кредиту січня 2013 р. разом з поданням скарги на постачальника.

З урахуванням встановленого п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України припису щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту (дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною), а також встановленого п. 198.6 ст. 198 цього кодексу права платника податку на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, в разі порушення продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дня складання податкової накладної.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність у позивача права на віднесення суми податку на додану вартість по зазначеній вище податковій накладній до складу податкового кредиту.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, викладених вище.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. в справі № 805/10495/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. в справі № 805/10495/13-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.