Постанова № 34010475, 03.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6514/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного підприємства «Хімтон» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2013 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Хімтон» до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання акту протиправним, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Хімтон» (надалі за текстом - «ПП «Хімтон») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 401/22-3/30223111 від 11.04.2013 р. Позивач просив також визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002882230 від 24.04.2013 р., яким йому збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 189 723 грн. 50 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0002872230 від 24.04.2013 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 133 070 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.03.2013 р. по 04.04.2013 р. посадовцями державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Оболонському районі м. Києва) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Хімтон» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Стард-Д», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 р. по 31.08.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 401/22-3/30223111 від 11.04.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст.ст. 138, 139, 198, 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товарів за договором, укладеним з ТОВ «Стард-Д».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

01.02.2012 р. між ПП «Хімтон» та ТОВ «Старт-Д» укладено договір поставки №01025Х.

За умовами цього договору ТОВ «Старт-Д» зобов'язалось поставити позивачеві хімічну продукцію, а останній прийняти та оплатити товар.

На виконання названого договору постачальник видав податкові накладні, а ПП «Хімтон» перерахувало із свого поточного рахунку кошти у загальній сумі 4 532 278 грн. 80 коп., у тому числі 755 379 грн. 80 коп. ПДВ.

Витрати з оплати цих товарів позивач відніс до складу валових витрат, а сплачений у складі вартості товару ПДВ - до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно даним акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податного законодавства України ТОВ «Старт Д» № 7203/224/32694059, складеному 21.12.2012 р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, ТОВ «Старт Д» здійснювало діяльність пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам.

Наведене, на думку податкового органу, свідчить про те, що угода між ПП «Хімтон» та ТОВ «Старт Д» укладена без наміру створення правових наслідків.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002882230 від 24.04.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 189 723 грн. 50 коп., в тому числі 793 149 грн. за основним платежем та 396 574 грн. 50 коп. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0002872230 від 24.04.2013 р., яким ПП «Хімтон» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 133 070 грн., в тому числі 755 380 грн. за основним платежем та 377 690 грн. за штрафними санкціями.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач необґрунтовано сформував валові витрати та не підтвердив своє право на податковий кредит, оскільки не надав документів, що підтверджують транспортування, передачу та використання товару у господарській діяльності.

На думку судової колегія наведений висновок окружного адміністративного суду не можна вважати таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Позивачем було надано копії: договору поставки № 01025Х від 01.02.2012 р., видаткових накладних, актів звірки взаєморозрахунків, банківських виписок, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, а також копії видаткових накладних та довіреностей, які свідчать про подальшу поставку отриманих товарів (етилацетат, метоксіпропанол, розчинник) контрагентам ПП «Хімтон» - ПП «Авентин», ФОП Дудяк С.В., ДП «Дослідне виробництво ІХВС НАН України», ТОВ «Хаск», ТОВ «Епол», ТОВ «Апекс-Принт», ЗАТ «Укркомунсервіс», ПАТ «Укрпластик» та ін.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договором між позивачем та контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Аналіз наданих ПП «Хімтон» податкових та видаткових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження валових витрат та сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Старт-Д», які були предметом перевірки.

Помилковим є посилання ДПІ у Оболонському районі м. Києва на акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податного законодавства України ТОВ «Старт Д» від 21.12.2012 р. №7203/224/32694059, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 р., дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ «Старт-Д» та формуванні висновків про відсутність у ТОВ «Старт-Д» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів визнано протиправними.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ТОВ «Старт-Д» є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 401/22-3/30223111 від 11.04.2013 р., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 визначено, що нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається

Згідно Рішенню Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Хімтон» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Стард-Д», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 р. по 31.08.2012 р. не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії, а відтак у цій частині суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Хімтон» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002872230 від 24.04.2013 р. та податкове повідомлення-рішення № 0002882230 від 24.04.2013 р.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 08 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.