Ухвала суду № 34010414, 01.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4898/13-а( в 2-х томах)Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Юридичної особи Великобританії «Vuldi (UK) Limited» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Юридичної особи Великобританії «Vuldi (UK) Limited» до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН» про визнання протиправними бездіяльність та рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Юридична особа Великобританії «Vuldi (UK) Limited» звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому, з урахуванням заяви про часткову зміну позовних вимог від 04 червня 2013 року просить суд:

- визнати протиправними рішення відповідача про відмову в розгляді заяви позивача від 12 жовтня 2011 року б/н (вх. № відповідача 8-01/86-АМ від 24 листопада 2011 року) та бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 12 жовтня 2011 року б/н (вх. № відповідача 8-01/86-АМ від 24 листопада 2011 року);

- зобов'язати відповідача прийняти розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за заявою позивача від 12 жовтня 2011 року б/н (вх. № відповідача 8-01/86-АМ від 24 листопада 2011 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 12 жовтня 2011 року, яка зареєстрована у відповідача 24 листопада 2011 року за вх. №8-01/86-АМ про захист від недобросовісної конкуренції, в якій просив Антимонопольний комітет України порушити справу за фактом недобросовісної конкуренції з боку ТОВ «ВІДІ ВАН» щодо використання торгового знаку «VULDI» під час розміщення в мережі Інтернет реклами, показах моди на Українських тижнях моди, поширення іншої інформації, яка вводить в оману. Вказував, що вбачаються підстави для застосування статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

За результатами розгляду вказаної заяви Антимонопольний комітет України на підставі пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 травня 1994 року за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року №169-р) (зі змінами), компанії «Vuldi (UK) Limited» відмовлено у розгляді справи, про що останній направлено лист від 02 листопада 2012 року №227-26/09-11459.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням Антимонопольного комітету України звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах повноважень, визначених Законом та не порушував прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до норм чинного законодавства, справи про недобросовісну конкуренцію розглядаються Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями у порядку, визначеному Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про захист економічної конкуренції» та іншими актами законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи АМК розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції як за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, так і за власною ініціативою.

При цьому у частині 2 цієї статті Закону законодавець уповноважує саме органи АМК приймати рішення про відмову заявнику у розгляді справи у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації (ч. 2 ст. 15-1 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, в Антимонопольному комітеті України було розглянуто заяву позивача про недобросовісну конкуренцію з боку ТОВ «ВІДІ ВАН» під час розміщення в мережі Інтернет реклами щодо повернення на український ринок торговельної марки «Vuldi», оскільки, як зазначає позивач компанією не розроблялось і не розміщувалось зазначеної інформації, а також не обслуговувався сайт http:/www.vuldi.com.ua/ або інших сайтів в мережі Інтернет.

ТОВ «ВІДІ ВАН» повідомило Антимонопольний комітет України, що не розробляло і не розміщувало зазначеної інформації, а також не здійснювало обслуговування сайту http:/www.vuldi.com.ua/ або інших сайтів в мережі Інтернет.

Під час перевірки заяви позивача, відповідачем було встановлено, що у відповідності з договорами ТОВ «ВІДІ ВАН» у 2009 році передало невиключні права на використання торговельних марок «Валді Vuldi» та «Vuldi» та права на користування веб-хостингом іншому суб'єкту господарювання, а рекламу, про яку зазначає в своїй заяві позивач, ТОВ «ВІДІ ВАН» не поширювало.

У зв'язку з вищевикладеним Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що у діях саме ТОВ «ВІДІ ВАН» ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про з захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, не вбачається, а тому і відмовило у розгляді даної справи.

З матеріалів справи вбачається, що право на використання торгового знаку «Валді Vuldi» ТОВ «ВІДІ ВАН» має з 25 квітня 2008 року та торгового знаку «Vuldi» - з 10 грудня 2010 року, що підтверджується відповідними свідоцтвами на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 та НОМЕР_2, зареєстрованих в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

ТОВ «ВІДІ ВАН» на підставі Ліцензійних договорів про передачу невиключних прав на використання торговельної марки від 09 листопада 2009 року та від 04 січня 2011 року, відповідно, передало своє право використання торговельних марок «Валді Vuldi» та «Vuldi» згідно свідоцтв на знаки для товарів і послуг НОМЕР_1 від 25.04.2008 року та НОМЕР_2 від 10.12.2010 року, відповідно, ФОП ОСОБА_3

Таким чином, ТОВ «ВІДІ ВАН» не є власником зазначеного позивачем сайту й на підставі договорів від 23 листопада 2009 року № 23/11/09, від 04 січня 2011 року № 04/01/11 та від 03 січня 2012 року № 03/01/12 передало ФОП ОСОБА_3 права користування веб-хостингом, послуги з якого надає компанія ТОВ «Інтернет Інвест» за публічним договором.

Пунктом 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року №5 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06 травня 1994 року за №90/299 зі змінами та доповненнями передбачено, що у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах та на підставі наданих йому законодавством повноважень.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про необґрунтованість позовних вимог.

Апелянтом, в свою чергу, не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Юридичної особи Великобританії «Vuldi (UK) Limited» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.