Постанова № 34010108, 03.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 року Справа № 812/7662/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представників позивача: Лазарєва Р.Є. (довіреність № 64 від 16.09.2013),

Троян В.М. (довіреність № 56 від 30.08.2013),

Гусакова О.К. (довіреність № 68 від 18.08.2013),

представника відповідача: Беляченка В.С. (довіреність № 30/13-2748 від 12.09.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» до Луганського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу від 20.08.2013 № 131, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» до Луганського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу від 20.08.2013 № 131, встановлення відсутності компетенції, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16.08.2013 ТОВ «Куб-газ» звернулося до Луганського обласного центру зайнятості із заявою про надання дозволу на використання праці іноземця - громадянина Канади - ОСОБА_6, який направлений в Україну іноземним роботодавцем - компанією «Dесса», з якою у позивача укладений контракт з надання персоналу № 18/05 від 18.05.2012 із змінами і доповненнями.

22.08.2013 позивачем отримано копію наказу Луганського обласного центру зайнятості від 20.08.2013 за № 131, згідно п. 3 якого ТОВ «Куб-газ» відмовлено у видачі дозволу на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловину під тиском на підставі абзацу 4 п. 2 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ №437 від 27.05.2013.

Позивач не погоджується із зазначеною відмовою відповідача та зазначає, що відповідач, маючи в своєму розпорядженні відомості про загальну кількість осіб, що працюють у позивача відповідно до укладених договорів (контрактів), фактично в супереч приписам ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» відмовив Товариству у видачі дозволу на використання в Україні праці іноземця - супервайзера по роботі з установкою по спуску та підйому труб у свердловині під тиском, чим фактично вчинив незаконну перешкоду для здійснення ТОВ «Куб-газ» власної господарської діяльності.

Позивач зазначив у позові, що на думку відповідача, ТОВ «Куб-газ» має окрім кваліфікованих іноземних робітників використовувати також працю і некваліфікованих іноземних працівників, які б мали направлятися в Україну за договором між ТОВ «Куб-газ» та іноземним суб'єктом господарювання для виконання певного обсягу робіт, однак така позиція є дискримінаційною щодо українських робітників, оскільки вона фактично ставить в залежність можливість використання праці кваліфікованих іноземців в Україні від використання праці також і некваліфікованої іноземної робочої сили, що прямо суперечить принципам державної політики про зайнятість населення.

У письмових поясненнях, наданих суду в судовому засіданні 02 жовтня 2013 року, представник позивача зазначив, що застосування світових методів видобутку та спеціального обладнання потребує залучення кваліфікованих іноземних спеціалістів, які володіють міжнародними технологіями бурових робіт та мають сертифікати міжнародного стандарту, оскільки в Україні та регіоні відсутні працівники з необхідним рівнем кваліфікації, що підтверджується листом Луганського міського центру зайнятості вих. №1/07-4059 від 16.08.2013. На подані позивачем заяви про вакансії (Інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 14.06.2013, 13.08.2013 Луганським міським центром зайнятості не було направлено жодного претендента.

Вищенаведеними обставинами було обумовлене укладання позивачем з компанією «Decca Consalting LTD» Договору про надання персоналу №18/05 від 18.05.2012 (далі - Договір з Decca), відповідно до умов пункту 2.1 якого «Decca Consalting LTD» забезпечує підбір та направляє у розпорядження Замовника спеціалістів, які мають необхідні навички для надання послуг, передбачених у договорі.

Протягом дії цього Договору позивач звертався до відповідача для отримання дозволів на застосування праці іноземців і відповідач жодного разу, за винятком випадку, з приводу якого було подано адміністративній позов, не відмовив позивачу у видачі дозволів.

З 01 січня 2013 року, тобто з моменту набрання чинності Закону України «Про занятість населення» від 05.07.2012 №5067-VІ та статті 42 Закону, у відповідності з якою згодом було викладено абзац 4 пункт 2 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ №437 від 27.05.2013, відповідачем було видано 6 дозволів на застосування праці іноземців за Договором з Decca та подовжено 3 раніше виданих дозволи, термін дії яких закінчився.

В судовому засіданні 03 жовтня 2013 року представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу Луганського обласного центру зайнятості від 20.08.2013 №131 про відмову у видачі дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловині під тиском; зобов'язати Луганський обласний центр зайнятості (91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 9, код ЄДРПОУ 03490878) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» (код 30694895, адреса: 91055, м. Луганськ, вул. К.Маркса, 8) дозвіл на застосування праці громадянина Канади - ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловину під тиском, направленого в Україну іноземним роботодавцем відповідно до умов договору про надання персоналу №18/05 від 18.05.2012 року терміном дії - 1 (один) рік.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові, просили суд визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу Луганського обласного центру зайнятості від 20.08.2013 №131 про відмову у видачі дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловині під тиском; зобов'язати Луганський обласний центр зайнятості (91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 9, код ЄДРПОУ 03490878) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» (код 30694895, адреса: 91055, м. Луганськ, вул. К.Маркса, 8) дозвіл на застосування праці громадянина Канади - ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловину під тиском, направленого в Україну іноземним роботодавцем відповідно до умов договору про надання персоналу №18/05 від 18.05.2012 року терміном дії - 1 (один) рік.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, підтримав доводи, викладені у раніше наданих суду запереченнях, в яких зазначив, що 19.08.2013 ТОВ «Куб-газ» звернулося до Луганського обласного центру зайнятості із заявою про надання дозволу на використання праці іноземця - громадянина Канади - ОСОБА_6, який направлений в Україну іноземним роботодавцем компанією «Decca Consalting LTD», з якою у позивача укладений контракт з надання персоналу №18/05 від 18.05.2012 із змінами і доповненнями.

Звернення до відповідача було обумовлено приписами ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення», згідно якої позивач має право застосовувати в Україні працю іноземців лише на підставі дозволу, що видається відповідачем.

Обласним центром зайнятості відмовлено у видачі дозволу на підставі п. 2 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 №437.

Пункт 24 вказаного Порядку має виключний перелік підстав, при наявності яких приймається рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу, серед яких є абзац 6: «невідповідність поданих роботодавцем документів вимогам цього Порядку».

Підпунктом 1 п. 7 Порядку передбачено, що роботодавець додатково подає для отримання дозволу щодо іноземців чи осіб без громадянства, зазначених в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку, - копію договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб'єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг).

Абзацом четвертим пункту 2 Порядку передбачено, що територіальні органи Державної служби зайнятості видають роботодавцеві дозволи на застосування на конкретних посадах .праці іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови, що чисельність кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів).

Інформацію стосовно того, що на момент звернення за отриманням дозволу у штаті позивача працювало 440 громадян відповідач правомірно не взяв до уваги, оскільки відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку чисельність повинна розраховуватись від працівників, які працюють на умовах зовнішньоекономічного договору.

Також, відповідачем зазначено, що обласний центр зайнятості в прийнятті рішення про видачу, продовження або відмову у видачі дозволів може керуватись лише спеціальним нормативним актом, а саме Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 № 437.

На посилання позивачем на норми Закону України «Про зайнятість населення» відповідач зазначив, що п. 2 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» також передбачено, що дозвіл на працевлаштування іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, видається за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору.

Крім того, представник відповідача надав письмовий відгук на пояснення позивача від 02.10.2013, в якому зазначив, що порядок видачі дозволів на застосування праці іноземців в Україні врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 437 від 27 травня 2013 року «Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, яка набрала чинності з 05.07.2013, що і послугувало підставою відмови у видачі дозволу на використання праці іноземця - громадянина Канади - ОСОБА_6, звернення якого відбулося на час дії цієї постанови.

Попередні звернення за отриманням дозволу подавались відповідачу під час дії постанови КМУ від 08 квітня 2009 року № 322 «Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства», яка втратила чинність 05.07.2013, з дня набрання законної сили постановою КМУ № 437 від 27 травня 2013 року, що і слугувало підставою видачі дозволів.

Крім того, відповідно до ст. 42 Закону «Про занятість населення», абзацу 4 п. 2 Порядку №437 територіальні органи Державної служби зайнятості надають роботодавцеві дозволи на застосування на конкретних посадах праці іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для використання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), не перевищує половини загальної численності осіб, що працюватимуть на основі договорів.

Ці нормативні акти є актами України, тому норми договору про надання персоналу українському роботодавцеві повинні бути адаптовані до законодавства України. Із чого можна зробити висновок, що механізм розрахунку співвідношення кваліфікованих та некваліфікованих працівників в межах одного договору з іноземним роботодавцем повинен визначатися в самому договорі.

На підставі викладеного представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставах та в межах повноважень і способом, що передбачені Конституцією і Законами України.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» (далі - ТОВ «Куб-газ») зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код 30694895.

ТОВ «Куб-газ» звернулося до Луганського обласного центру зайнятості із заявою від 16.08.2013 вих. № 1485 про видачу дозволу на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_6, який направлений в Україну іноземним роботодавцем - компанією «Dесса», з якою у позивача укладений контракт з надання персоналу № 18/05 від 18.05.2012 із змінами і доповненнями.

20.08.2013 Луганським обласним центром зайнятості винесено наказ № 131 «Про прийняття рішення щодо видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства», пунктом 3 якого відмолено у видачі дозволу ТОВ «Куб-газ» на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловину під тиском на підставі абзацу 4 пункту 2 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 № 437.

Вищевказаний пункт наказу Луганського обласного центру зайнятості від 20.08.2013 № 131 суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначені Законом України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 (далі - ЗУ «Про зайнятість населення»).

Питання застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні визначені статтею 42 ЗУ «Про зайнятість населення».

Так, відповідно до частини 1 зазначеної статті підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗУ «Про зайнятість населення» дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства видається за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл видається також на застосування праці:

іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору;

іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов'язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до COT (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії»;

осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.

Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 42 ЗУ «Про зайнятість населення»).

Процедура видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства визначена Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 № 437 (далі - Порядок № 437).

Відповідно до п. 2 Порядку № 437 територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) видають за юридичною адресою підприємства, установи, організації (далі - роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці:

іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи;

іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови, що чисельність кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів);

іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов'язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії»;

іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до п. 6 Порядку № 437 для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, крім осіб, зазначених в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, роботодавець подає територіальному органові:

заяву згідно з додатком до цього Порядку;

копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;

копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;

дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;

документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ;

довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов'язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;

довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;

довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Документи, зазначені в абзацах третьому, шостому та дев'ятому цього пункту, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно абз. 1 п. 7 Порядку № 437 роботодавець додатково подає для отримання дозволу щодо іноземців чи осіб без громадянства, зазначених в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку, - копію договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб'єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг).

Відповідно до п. 10 Порядку № 437 територіальний орган приймає документи за описом, копія якого видається роботодавцю або уповноваженій ним особі з відміткою про дату та номер реєстрації таких документів, та протягом одного робочого дня розглядає їх щодо відповідності цьому Порядку.

Територіальний орган протягом 15 календарних днів з дня реєстрації документів приймає рішення щодо видачі, відмови у видачі, продовження дії, відмови у продовженні дії або анулювання дозволу (п. 13 Порядку № 437).

Згідно п. 14 Порядку № 437 рішення оформлюється наказом територіального органу та не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається роботодавцю і розміщується на сайті територіального органу.

Відповідно до п. 24 Порядку № 437 територіальний орган приймає рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу у разі:

наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування (крім рішення про видачу дозволу на застосування праці осіб, зазначених в абзацах четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку);

невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії);

наявності, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення»;

невідповідності поданих роботодавцем документів вимогам цього Порядку;

недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;

наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;

відбування іноземцем чи особою без громадянства на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження;

порушення строків, зазначених у пунктах 4 і 9 цього Порядку.

Згідно п. 26 Порядку рішення про відмову у видачі дозволу, продовженні його дії, анулювання дозволу може бути оскаржене до Державної служби зайнятості або суду.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Куб-газ» було подано до Луганського обласного центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) форми 3-ПН від 12.08.2013.

Згідно інформації щодо взаємодії ТОВ «Куб-газ» з Державною службою зайнятості від 16.08.2013 № 1/07-4059, у Луганському міському центрі зайнятості не перебувають на обліку безробітні, які відповідають вимогам роботодавця.

З викладеного слід, що Луганським міським центром зайнятості не було направлено позивачу жодного претендента на заявлено ТОВ «Куб-газ» посаду.

Описом документів, наданих ТОВ «Куб-газ» до Луганського обласного центру зайнятості, від 19.08.2013 номер реєстрації 30/1096, позивачем було надано відповідачу заяву, довідку про сплату податків та зборів від 06.08.2013 № 1399/10/20-308, довідку Пенсійного фонду України від 06.08.2013 № 130371031 про відсутність заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, лист Луганського міського центру зайнятості від 16.08.2013 № 1/07-4059 з інформацією щодо взаємодії ТОВ «Куб-газ» з Державною службою зайнятості, копію диплому поденного кваліфікованого робітника, копію інформації щодо слухача курсів із запобігання викидам під час ремонту свердловин, копію сертифікату ТОВ «Компліт Прешер Едвайзері», копію сторін паспортного документа ОСОБА_6, фото ОСОБА_6, довідку Канадської Королівської Кінної Поліції, довідки лікувально-профілактичних закладів, довідку про посаду від 16.08.2013 № 1486, довіреність від 16.08.2013 № 1487.

Суд критично оцінює доводи відповідача стосовно порушення позивачем абз. 4 п. 2 Порядку № 437, згідно якого територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) видають за юридичною адресою підприємства, установи, організації (далі - роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови, що чисельність кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів), виходячи з наступного.

Згідно довідки ТОВ «Куб-газ» вих. № 1489/1 від 16.08.2013 кількість працюючих на підприємстві штатних працівників станом на 16.08.2013 становить 459 осіб, у тому числі 1 особа - іноземний громадянин. Крім того, ТОВ «Куб-газ» застосовує працю іноземних спеціалістів на підставі договорів, укладених з іноземними суб'єктами господарювання, а саме: за Договором про надання персоналу № 18/05 від 18.05.2012, укладеним з Decca Consalting LTD - 7 осіб, Договором про надання персоналу № 13/05 від 13.05.2013, укладеним з Chinook Consalting Services (2004) LTD - 1 особа.

З викладеного слід, що позивачем не було порушено вимоги абз. 4 п. 2 Порядку №437, тому суд вважає, що відмова відповідачем у видачі дозволу ТОВ «Куб-газ» на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловині під тиском є протиправною.

Крім того, суд критично оцінює доводи відповідача щодо порушення ТОВ «Куб-газ» вимог абз. 6 п. 7 Порядку № 437 стосовно невідповідності поданих роботодавцем документів вимогам цього порядку, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем було надано до Луганського обласного центру зайнятості необхідний для надання дозволу на застосування праці іноземців пакет документів, визначений вказаним Порядком.

Відповідачем не надано суду доказів порушення позивачем абз. 6 п. 7 Порядку №437.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу Луганського обласного центру зайнятості від 20.08.2013 №131 про відмову у видачі дозволу ТОВ «Куб-газ» на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловині під тиском, оскільки його винесено всупереч вимогам діючого законодавства України, та зобов'язати Луганський обласний центр зайнятості видати ТОВ «Куб-газ» дозвіл на застосування праці громадянина Канади - ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловину під тиском, направленого в Україну іноземним роботодавцем відповідно до умов договору про надання персоналу №18/05 від 18.05.2012 року терміном дії - 1 (один) рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 34,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5200 від 28.08.2013.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 08.10.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» до Луганського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування п. 3 наказу від 20.08.2013 № 131, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу Луганського обласного центру зайнятості від 20.08.2013 №131 про відмову у видачі дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» на застосування праці громадянина Канади ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловині під тиском.

Зобов'язати Луганський обласний центр зайнятості (91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 9, код ЄДРПОУ 03490878) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» (код 30694895, адреса: 91055, м. Луганськ, вул. К.Маркса, 8) дозвіл на застосування праці громадянина Канади - ОСОБА_6 на посаді супервайзера по роботі з установкою для спуску та підйому труб у свердловину під тиском, направленого в Україну іноземним роботодавцем відповідно до умов договору про надання персоналу №18/05 від 18.05.2012 року терміном дії - 1 (один) рік.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Куб-газ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.), сплачені згідно платіжного доручення № 5200 від 28.08.2013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.10.2013.

Суддя Т.С. Ушаков